У Переяславі попрощалися із захисником Юрієм Сумерою. Він помер від тяжкої хвороби.
22 вересня у Переяславі попрощалися зі старшим солдатом ЗСУ Юрієм Сумерою. Він помер 17 вересня в Київському обласному онкологічному диспансері внаслідок тяжкої хвороби. Йому був 31 рік. Поховали воїна на Заальтицькому кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.
Після короткої служби біля родинного помешкання захисника процесія під звуки поліцейських сирен вирушила до храму Воскресіння Христового, де провели заупокійну літургію. На прощання із воїном зібралося близько пів сотні людей, які знали, товаришували та любили Юрія: родина, друзі, місцеві жителі та представники влади разом із міським головою.
Відспівування провели під звуки плачу та дощу. Присутні підходили до домовини клали квіти та зі співчуттями зверталися до рідних, які ні на мить не відходили від свого захисника.
Шлях Юрія Сумери у війську тривав понад три роки – із березня 2023-го. На службу його призвав Бориспільський РТЦК та СП. Служив оператором відділення управління командира мінометної батареї 4 батальйону територіальної оборони військової частини А7042. За інформацією військового керівництва, під час служби старший солдат Юрій Сумера брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави.
За період служби Юрій проявив себе, як мужній та відважний воїн, надійний побратим. Він відзначений та нагороджений переліком медалей за захист та оборону країни. Серед них – Почесним нагрудним знаком “Золотий хрест” від Головнокомандувача ЗСУ, якою нагороджують за мужність, героїзм та успішне виконання бойових завдань.
Війна забирає не тільки життя, а й здоров’я. Юрій Сумера помер від тяжкої хвороби. Вдома на нього чекала дружина Марія й двоє маленьких діток – донька та син. Маленькій донечці Єві ще не виповнилося навіть року. Страшним горем смерть Юрія стала і для його батьків та знайомих.
Опісля літургії один зі священнослужителів промовив:
– Воїн Юрій мав честь та гідність. Саме тому пішов захищати всіх нас, весь український народ. Але він був змушений воювати на двох фронтах. Перший – це на війні проти підступного російського агресора. Другий фронт – це його хвороба, тяжка, невиліковна. Адже ми знаємо, що часто наші захисники переживають на війні не найкращі умови. Війна залишається в них і відкладає свій відбиток на їхньому здоров’ї, душевному і тілесному. Важко пережити всі ті жахіття, вийти і залишитися таким, як був до неї. Але він був стійким, бо переміг там, на війні. Зробив свою маленьку, але змістовну перемогу.
Зі словами співчуття також звернувся міський голова Переяслава Вячеслав Саулко:
– Юрій загинув не на полі бою, але був до останньої хвилини там. Він все віддав для того, щоб захистити нашу країну. Але страшна підступна хвороба забрала його у нас. Юрій дуже молодий чоловік, йому б тільки жити й жити. Наша громада схиляє голову перед кожним захисником, перед кожним героєм, які віддали своє життя. Сьогодні ми робимо це перед рідними Юрія.
Після цього люди вийшли надвір та провели траурний кортеж колоною через центральну площу міста. Всі перехожі, схиляючи голови, ставали на коліна, автівки зупинялись на дорогах, водії завмирали. Процесія вирушила на Заальтицьке кладовище – місце останнього спочинку захисника.
Нагадаємо, що 21 вересня у Переяславі попрощались із захисником Сергієм Михайловським. Деталі – тут.
Яна Малишко
Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
