Трамп заговорив про зміну Зеленського, а Росія відхилила пропозицію про перемир’я. Що відбувається з мирними переговорами?
Мирні переговори щодо завершення російсько-української війни тривають, проте останні заяви лідерів США, України та Росії свідчать про суттєві розбіжності в їхніх позиціях. Президент США Дональд Трамп закликав Україну обрати нового президента, Володимир Зеленський у відповідь запропонував 60-денне припинення вогню для проведення виборів, а Кремль відмовився.
Водночас США оголосили про нібито досягнуте енергетичне перемир’я, хоча російські удари по українській енергосистемі не припинилися. Що передувало цим подіям, про що насправді домовляються сторони та як далеко вони просунулися до завершення війни, розібрався Інформатор.
ЯК ВІДНОВЛЮВАЛИ МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА РОСІЄЮ?
Після кількох місяців без результату США на початку вересня 2026 року знову виступили посередником між Україною та Росією. Переговори фактично відновилися приблизно після піврічної паузи. Раніше, у першій половині року, діалог загальмувався, зокрема через війну на Близькому Сході.
У вересні спецпредставник президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер окремо зустрічалися з російською та українською сторонами. 6 вересня вони приїхали до Києва до Володимира Зеленського. Говорили про можливі тристоронні переговори за участі України, Росії та США, про гарантії безпеки, відбудову України та території. Зеленський наголосив: найважчі питання, насамперед територіальні, можуть вирішити лише лідери країн.
22 вересня Зеленський зустрівся з Трампом у Нью-Йорку, де проходила Генеральна Асамблея ООН. Після зустрічі український президент сказав, що обидві країни хочуть закінчити війну до зими та обговорюють кроки, які зменшили б інтенсивність бойових дій. Але головна суперечка нікуди не поділася – це землі. Москва стоїть на своїх територіальних вимогах, зокрема щодо українських областей, які Росія навіть не контролює повністю. Україна ж вимагає гарантій безпеки, щоби після миру росіяни не напали знову.
8 жовтня стало відомо, що в Маямі готують нову зустріч. За даними агентства Reuters, американці мали зустрітися з українською делегацією та європейськими партнерами, щоби підготувати нові пропозиції для завершення війни. Та вже наступного дня все змінилося.
ЧОМУ ТРАМП РОЗКРИТИКУВАВ ЗЕЛЕНСЬКОГО?
9 жовтня Трамп близько півтори години розмовляв телефоном з правителем Росії Володимиром Путіним. Одним із результатів стала домовленість про постачання російського дизельного пального до США та на світовий ринок.
За даними Reuters, Трамп заявив, що Росія погодилася відразу поставити понад 300 тисяч тонн дизелю, а пізніше збільшити обсяги. Заради цього Вашингтон тимчасово послабив санкції щодо російських нафтопродуктів. Причиною американський президент назвав потребу знизити ціни на пальне.
До того ж у Білому домі дедалі більше дратувалися через українські удари по російських нафтопереробних заводах. Вони створювали проблеми російській нафтопереробці. За даними видання Axios, Трамп неодноразово вимагав від Зеленського припинити такі атаки. Україна ж продовжувала, адже вважає російську нафтову інфраструктуру важливою частиною економіки, яка фінансує війну. Тож Трамп вирішив домовлятися про дизель безпосередньо з Путіним.
Зеленський різко розкритикував це рішення. За його словами, додатковий прибуток від продажу російських нафтопродуктів дає Росії нові гроші на війну, а послаблення санкцій суперечить меті змусити її війну припинити.
12 жовтня на Варшавському безпековому форумі Зеленський засумнівався, що російський дизель взагалі може вплинути на світові ціни. За його словами, Росія може експортувати від 300 до 500 тисяч тонн дизелю на місяць, а світ споживає близько 120 мільйонів тонн. Такі обсяги, на його думку, не змінять ситуацію на ринку. Мовляв, справжня причина нинішньої енергетичної кризи – події на Близькому Сході.
Тут же Зеленський запропонував США “дизельну угоду”, але не з Росією, а з Україною. Українські удари впливають на роботу російських НПЗ і на експорт нафтопродуктів. Тому Київ готовий припинити такі удари, якщо йому гарантують захист власної електроенергетики від російських атак.
ТРАМП ЗАЯВИВ, ЩО УКРАЇНІ ПОТРІБЕН НОВИЙ ПРЕЗИДЕНТ, ЯКИЙ УКЛАДЕ МИР ІЗ РОСІЄЮ
10 жовтня Трамп поспілкувався з журналістами біля Білого дому та заявив, що Україні варто змінити президента. Як повідомило агентство Associated Press, він звинуватив Зеленського в тому, що той не використав шанси закінчити війну.
“Я думаю, що Україні час отримати нового президента. Я пропоную їм обрати нового лідера, який зможе укласти угоду, оскільки він міг укласти багато угод, але чомусь ніколи цього не робить”, – сказав Трамп.
Також він дорікнув Зеленському за атаки на російські НПЗ, хоча американська сторона раніше просила цього не робити. За словами Трампа, Україна могла бити по інших російських цілях, але мала утриматися від ударів саме по НПЗ.
Заява викликала критику серед українських посадовців і європейських партнерів.
ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЗАПРОПОНУВАВ 60 ДНІВ ПЕРЕМИРЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ
11 жовтня Зеленський відповів Трампу в інтерв’ю американському каналу ABC News: хто очолить країну, мають вирішувати лише українці, а не лідери інших держав. Також нагадав, що Путін давно хоче змінити українську владу. При цьому Зеленський запропонував конкретний вихід: Україна може провести президентські вибори навіть під час війни, якщо Росія погодиться на повне припинення вогню на 60 днів.
“Будь ласка, скажіть Путіну: дайте нам два місяці, 60 днів повного припинення вогню, і ми організуємо вибори”, – сказав Зеленський. Він додав, що готовий прийняти будь-який результат голосування.
Головна причина, через яку не проводяться вибори під час війни – воєнний стан. Стаття 19 закону “Про правовий режим воєнного стану” забороняє під час його дії проводити вибори президента, Верховної Ради та місцевої влади. Закон також каже: якщо строк повноважень президента закінчується під час воєнного стану, він продовжує працювати, доки після скасування воєнного стану не вступить на посаду новообраний глава держави.
12 жовтня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Росія не підтримує ідею 60-денного перемир’я. За його словами, Москва хоче не тимчасової паузи, а довготривалого мирного врегулювання. Як повідомило Reuters із посиланням на російське агентство РІА, Путін нібито готовий наказати армії не атакувати Україну, але лише в сам день президентських виборів.
“ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПЕРЕМИР’Я” ТРАМПА
Окрім суперечки про вибори, з’явилася ще одна ініціатива. 11 жовтня Трамп несподівано написав у соцмережі Truth Social, що Україна та Росія погодилися негайно припинити удари по енергетичній інфраструктурі одна одної. За повідомленням Reuters, він заявив, що перемир’я починається негайно і обидві сторони з ним згодні. Але подробиць Трамп не навів. Невідомо, які саме об’єкти не можна атакувати, хто за цим стежитиме і що буде за порушення.
Зеленський у розмові з журналістом Axios сказав, що для нього це стало новиною. Якщо Росія справді погодилася не бити по енергетиці, Україна теж готова так діяти. Але Київ чекає від Вашингтона пояснень, коли саме перемир’я почнеться і чи справді Москва взяла на себе такі зобов’язання. У вечірньому зверненні 11 жовтня Зеленський уже офіційно підтвердив: Україна не битиме по російській енергетиці, якщо Росія робитиме так само.
“Україна пропонувала багато деескалаційних кроків. Путін на все говорив одне: це було його “нєт”. Дуже сподіваємось, що нарешті він скаже Америці, Україні, всьому світу щось інше. Щось окрім вбивств і обману. Щось таке, що приведе до реального та достойного миру”, – сказав Зеленський.
РОСІЯ ПРОДОВЖИЛА БИТИ ПО УКРАЇНІ ПІСЛЯ ОГОЛОШЕНОГО ПЕРЕМИР’Я
Не зважаючи на слова Трампа, російські атаки тривали. За даними Офісу президента, вже після оголошення перемир’я російський дрон влучив в електростанцію в Києві, і в окремих районах зникло світло. Били й по енергооб’єктах на Харківщині, зокрема по харківській ТЕЦ-5. Тому в Україні сумніваються, що така домовленість справді існує.
На Варшавському форумі 12 жовтня Зеленський розповів, що в ніч після заяви Трампа Україна не била по російських НПЗ. Натомість російські військові атакували український газовидобувний об’єкт і звичайну автозаправку, а ударні дрони й надалі летіли на українські міста. Це Зеленський назвав порушенням перемир’я, яке оголосив американський президент. Водночас він зазначив, що Україна досі чекає подробиць американсько-російських переговорів і конкретних дій від Вашингтона.
12 жовтня Пєсков прокоментував заяву Трампа. Остаточної угоди він не підтвердив. Сказав лише, що контакти з цього питання тривають, а додаткову інформацію Росія оприлюднить пізніше.
ЧОМУ США ТА УКРАЇНА ПО-РІЗНОМУ РОЗУМІЮТЬ ПЕРЕМИР’Я
Цю розбіжність показало видання Axios. За його даними, у Білому домі спочатку бачили енергетичне перемир’я насамперед як взаємну відмову України та Росії від ударів по нафтопереробних заводах. Наступним кроком мала б стати відмова від ударів по електростанціях і мережах.
На Варшавському форумі Зеленський пояснив, що для України це дві різні речі. Адже єдиний український НПЗ давно сильно пошкоджений російськими ударами, тому країна змушена купувати за кордоном великі обсяги дизелю та інших нафтопродуктів. А Росія має розгалужену нафтопереробну галузь, яка потерпає від українських дальніх ударів. Найбільша ж біда для українців – це російські удари по електростанціях, підстанціях і мережах, через які в містах зникають світло й тепло. Тому якщо обидві сторони відмовляться бити лише по НПЗ, українську енергетику це не захистить.
Зеленський також нагадав, що стабільна робота української енергосистеми важлива й для Європи. Українська мережа з’єднана з європейською, тож за надлишку струму Україна могла б експортувати електроенергію в країни, яким її бракує.
Нагадаємо, що внаслідок атаки 12 жовтня у Києві постраждали троє людей, пошкоджена енергетична інфраструктура. Деталі – тут.
Фото з мережі
Головне зображення створене за допомогою ШІ
Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
