Від коронавірусу не застрахований ніхто. Під удар світової пандемії потрапила й одна з журналісток Інформатора. Протягом лікування вона вела щоденник, де писала про самопочуття.
Журналістка Інформатора детально розповідає, як лікувалася від коронавірусу вдома.
Понеділок, 4 січня. Я зрозуміла, що захворіла, тому що почувалася просто жахливо. Голова була важкою, ніс закладений, а температура з самого ранку почала зашкалювати понад норму. Все ж це не завадило мені піти займатися своїм справами. Адже цей день за графіком був у мене вихідним.
Вівторок, 5 січня. Пішла на роботу, попри те, що вночі була температура 38. На роботі хлопці з насторогою подивилися на мене і сказали, щоб я йшла додому і поверталася тільки, коли вилікуюсь.
Четвер, 7 січня. Почали боліти легені. Вирішила, що пора зробити тест на коронавірус. У лікарні спрацювали доволі оперативно, після тесту сказали ізолюватися й чекати на результат. Тим часом самопочуття погіршувалося.
Понеділок, 11 січня. Результат отримала тільки цього дня, тому що це був перший будній після різдвяних вихідних. Протягом минулих трьох діб мені ставало тільки гірше: майже повністю зникли смак та нюх, температура не падала нижче 37 градусів. І хоча мої симптоми були очевидними, не могла повірити в те, що у мене ковід. А потім стало відомо про позитивний результат. Відразу повідомила про це на роботі. Всі колеги зробили тести і самоізолювалися.
Неможливо було нормально їсти, пити. Щоб приймати ліки, треба було харчуватися. Тому я їла хліб з товстим шаром гірчиці та лимони майже три доби – намагалася відчути хоч щось, але воно було ніяке на смак. Лише трохи пекло у горлі. Еспресо, яке раніше для мене було гірким і неприємним, зараз здавалося теплою водичкою з присмаком молочного шоколаду. Тобто я майже не відчувала його.
Середа, 13 січня. Мої колеги отримали результати тестів на коронавірус – у всіх негативні. Це для мене було неабияким полегшенням, бо не стала причиною проблем інших. З цього моменту почала розповідати знайомим про свою хворобу без страху і сорому. Іноді в мене виникали конфлікти з родичами: вони занадто сильно непокоїлися моїм станом, але це швидко змінилося на краще.
Четвер, 14 січня. Самопочуття покращувалося, але смак та нюх все ще не поверталися. Симптоматичне лікування я застосовувала тільки під час болю у горлі, а він з’являвся досить часто: іноді здавалося, що горло перетворилося на вологу вату. Випивала півтора літра води за день, це для мене норма й не при хворобі.
П’ятниця, 15 січня. Вперше згадала, що таке смачний чай з бергамотом! Смак ставав чіткішим, температура тіла була 36,7. Я вирішила, що в понеділок піду до лікарні.
Понеділок, 18 січня. Історія моєї хвороби почалася рівно 14 діб тому. Я сиділа весь цей час удома і поборола коронавірус. У лікарні чекала півтори години, щоб потім отримати відповідь лікарки: “Ви здорові, можете йти”. Повторний тест мені не запропонували. Навіть коли я сама запитала про нього, медики наголосили, що в ньому немає потреби. Але я для впевненості здала тест у приватній лабораторії.
Нагадаємо, що Інформатор щодня публікує актуальну статистику з лікарні. Найсвіжіша – за посиланням.
Юлія Кравченко
