Сьогодні виповнюється 171 рік від дня народження всесвітньо відомого науковця Вікентія В’ячеславовича Хвойки. Він є одним із фундаторів української археології та відкривачем багатьох стародавніх культур. Серед них — трипільська.
Інформатор завітав до Музею трипільської культури в Переяславі на вулиці Шевченка, 10. Молодша наукова співробітниця науково-дослідного відділу археології Валентина Білоусько розповіла нам про життєвий шлях Хвойки. Вона також показала визначні знахідки археолога.
ПРО ВІКЕНТІЯ ХВОЙКУ
Народився Вікентій В’ячеславович Хвойка 21 лютого 1850 року в Чехії в містечку Семин у родині збіднілого лицарського роду, яка займалася сільським господарством. Закінчив початкову школу, комерційне училище й допомагав батькам по господарство. Але через нещасливе кохання (його хотіли одружити з нелюбою жінкою старшого віку) він залишає Чехію і з друзями в 1886 році переїздить до Києва.
Перші роки там були складними: він викладав німецьку мову, малювання й навіть фехтування. Потім оселився на дачі друзів у селі Петрушки, що під Києвом. Там Вікентій почав займатися тим, що, власне, й умів, — агрономією. У цьому він досяг неабияких висот: отримував медалі, нагороди, був учасником багатьох землеробських спільнот. Але трапився нещасний випадок: клуня, в якій він сушив хміль, згорає. Разом згорають не лише досліди й рукописи, а навіть речі та більшість його нагород.
Розгрібаючи згарище після пожежі, Хвойка знайшов скляні браслети та прикраси давньоруських часів. Він їх ретельно вимив, наклеїв на картонку і все підписав. Коли в нього була нестача грошей, Хвойка продав це за 60 карбованців. Це йому дуже допомогло. Саме з того часу кардинально змінюється напрямок його діяльності, він починає займатися археологією.
ПЕРШЕ СЕНСАЦІЙНЕ ВІДКРИТТЯ
У 1893 році на вулиці Кирилівській, 55 у Києві Вікентій відкрив стоянку людини кам’яного віку пізнього палеоліту, власне, перше трипільське поселення. Це була величезна сенсація, яка привернула увагу науковців та простих місцевих жителів, адже пішли чутки, що кістки мамонта є чудодійними й лікують від усіх хвороб. Такий вплив посприяв тому, що в подальшому ці розкопки вже охоронялися.
БЮСТ ВІКЕНТІЯ ХВОЙКИ
Музейну композицію бюст Вікентія Хвойки як експонат доповнив нещодавно — презентація скульптури відбулася у кінці вересня 2018 року. В той час відзначали 125-річчя з нагоди відкриття трипільської культури в цілому. “Вікентій Хвойка” — скульптура авторства заслуженого художника України Степана Куцого. Крім цієї роботи, Куций відомий скульптурами інших діячів: Сковороди, Шевченка, Грушевського, Сікорського та багатьох інших. Його доробок представлений в музеях Київщини, Черкащини, Хмельниччини.
Бюст Вікентія Хвойки
ОРИГІНАЛЬНІ РЕЧІ З РОЗКОПОК ХВОЙКИ
Біноклеподібний виріб. Він належить до культової кераміки трипільців. Свою назву отримав від першовідкривача трипільскої культури Вікентія Хвойки: “Двойные биноклеобразные сосуды сь сквозными отверстіями (бездонные), сделанные изь обыкновенной красноватой или особо приготовленной желто-беловатой глины“. Загадкові “біноклі” не зустрічаються у жодній із археологічних культур від неоліту до доби раннього залізного віку. Це є однією із причин складності інтерпритації їх призначення. Щодо точного призначення на сьогодні немає остаточної думки. Дослідник Рибаков вважає, що “біноклі” використовувалися під час обряду “поїння землі” або ж викликання дощу: через отвори поливали землю, таким чином зверталися до змія й просили, щоби пішов дощ. Також дослідники припускають, що їх могли використовувати під час ритуалів жертвоприношень, можливо, у якості барабанів.
Біноклеподібний виріб
Грушоподібна посудина. Одним із найголовніших у трипільців був культ вшанування праматері богині Землі, адже вона дає життя. До неї зверталися за допомогою антропоморфних скульптур або подібного посуду. Вони називаються антропоморфними, тому що ручка, чаша й вушка створюють композицію, що нагадує образ людини. Поверхня виробу прикрашена заглибленим орнаментом у вигляді стрічок із ліній. Орнаментальна композиція на плічках складається із трьох симетрично розміщених виступів-опуклин із круглими вдавленнями в центрі. Описи та згадки подібних речей є в публікації Вікентія Хвойки “Древние земледельцы Среднего Поднепровья”.
Грушоподібна посудина
Нагадуємо, про музей Григорія Сковороди розповідала його завідувачка Тетяна Радіоненко. Відео з цього музею ви можете переглянути за посиланням.
Юлія Кравченко
Відео: Юрій Товкайло
