Оксана Тороп із Переяслава займається історичним фехтуванням: що це таке

Життя дане нам для невпинних пошуків чогось нового. Хтось займається музикою, хтось захоплюється в’язанням чи географією, іншим до душі футбол. А от переяславка Оксана Тороп має незвичне, але напрочуд цікаве хобі — історичне фехтування.

У фехтуванні застосовуються масивні аналоги середньовічної зброї. Найголовніше в такому занятті — передати антураж епохи, реконструювати історичні події у максимально можливих масштабах. Окрім поглиблення знань з історії, фехтування є ще й доволі складним спортивним заняттям для витривалих людей. Тут навіть проводять змагання, де є переможці та переможені. Жителька Переяслава Оксана Тороп розповіла Інформатору про це захоплення.

Як давно ти займаєшся історичним фехтуванням і чому обрала саме його?

– Я завжди цікавилася спортом та історією, і коли мій молодий чоловік запропонував спробувати історичне фехтування, залюбки погодилася. Займаюся в клубі військово-історичної реконструкції “Росичі” в Києві я вже приблизно три місяці. Вже можу блокувати, ухилятися і наносити удари. Я працюю вчителем, але майже кожну суботу перетворююсь на дівчину з шаблею, відточую свої навички в фехтуванні.

Яка суть історичного фехтування? Чи прирівнюєш ти це до занять спортом?

– Нинішні реалії історичного фехтування в Україні дозволяють відповісти на це питання всіма можливими способами. Існує багато різних видів історичного фехтування і вони розрізняються не тільки видом зброї, а й метою конкретного виду. Є вид, який заточений на відтворення саме техніки фехтування — цей напрям має назву HEMA (Historical European Martial Arts – ред.). Для відтворення техніки фехтування в цьому виді спорту (а це винятково спорт) довелося повністю знехтувати історичним екстер’єром дійства — бійці вимушені вдягати осучаснений захист, який врятує їх від травм, в іншому випадку вони неминучі.

На противагу цьому існує фехтувальний напрямок створений і поширений реконструкторами, тобто людьми, які займаються відтворенням атмосфери тих часів. Цим займається наш клуб “Росичі”. Оскільки цей вид спорту створювався людьми, які хотіли реконструювати саме зовнішній вигляд, саме фехтування трохи видозмінилося для того, щоб ним можна було займатися в спеціальному одязі та з мінімумом або повною відсутністю неісторичних елементів захисту. Ми зазвичай не б’ємо в голову, не наносимо кóлючих ударів, контролюємо силу удару, використовуємо залізну зброю і ще є купа різних дрібних нюансів. Для збільшення цікавості на турнірах ми надягаємо фехтувальні маски та дозволяємо удари в голову. Однак це не єдиний варіант видозмін, які є в нашій країні.

Наскільки популярне історичне фехтування в Україні? Чи проводяться якісь змагання або турніри?

– Досить популярне. Крім наведених вище видів фехтування, є багато інших. Наприклад, в Києві існує пару десятків клубів, які займаються тією чи іншою діяльністю, яку можна назвати історичним фехтуванням. Кожний з них налічує десять-двадцять учасників. І це лише постійні учасники. От і рахуйте! Крім Києва, є багато охочих в Одесі, Харкові, Львові та і просто по країні. Турніри проводяться мало не кожного тижня, але пандемія трохи негативно вплинула й на це. Наприклад, 13-14 березня в Харкові проводитиметься турнір з середньовічного бою в обладунках. Очікується до 60 учасників. Ще через тиждень, 20 березня, наш клуб буде проводити свій турнір з історичного шабельного фехтування. Ми очікуємо до 20 учасників.

Реконструкціям яких епох ви надаєте перевагу?

– Наш клуб має два основні напрямки реконструкції: XV століття (Велике Князівство Литовське, Грюнвальдська битва 1410 року, середньовічний бій в обладунку) та XVII століття (наддніпрянська шляхта, перекопська орда, шабельне фехтування).

Нагадуємо, 10 березня у Переяславі відкрилася виставка марок до 160-ї річниці від дня смерті Тараса Шевченка, вона триватиме до 1 червня. Потрапити до музею можна за вхідним квитком.

Юлія Кравченко

Фото надала Оксана Тороп