Лозу для тинів збирають кожного року з того моменту, як почав існувати заповідник Переяслава, — більше 50 років. Цьогоріч реставрувати тини в музеї просто неба почали у квітні.
Настали теплі дні і співробітники НІЕЗ “Переяслав” поїхали збирати лозу для перекриття тинів. Інформатор раніше вже бував на збиранні очерету для дахів, тож не міг пропустити й такого цікавого заняття. Заготовляли лозу в цьому році 31 березня та 1 квітня, а плести самі тини почали 5 квітня. Так відтворюють огорожі, які були в ХІХ столітті. Для таких тинів реставратори зазвичай використовують вербу, а зібрали її в Студениківському лісництві.
Збирання лози
Довжина всіх тинів разом у музеї просто неба становить кілька кілометрів. Для того, щоб їх перекрити, необхідний вантажний автомобіль, в якому вміщається достатня кількість, щоб замінити 40 метрів тину. Для збирання лози працівники використовують прилеглі до міста території. Цього року працювали в Студениківському лісництві.
Про тонкощі збирання лози розповів Юрій Погрібний, заступник директора НІЕЗ з адміністративно-господарської роботи:
— Якість лози залежить від погодних умов. Якщо літо було посушливим, то вона набагато гірше росте, має менші розміри і її важче добути. Також є проблеми з транспортом, пальним (щоб доїхати на місце призначення), турбують кліщі. Але всі проблеми вирішуємо і основні заходи безпеки приймаємо. Наприклад, для запобігання кліщів потрібно, щоб було менше відкритих ділянок тіла. Люди у нас вже навчені та мають досвід з вибиранням лози.
Плетіння тину
Важко уявити обійстя українського господаря без огорожі. Це популярно не тільки в ХХІ столітті, а і в ХІХ та ХХ століттях, коли відсутність огорожі вказувала на занедбаність будинку та його мешканців. Тобто чим заможніший був господар, тим кращу огорожу він міг собі поставити. Але булі й бідняки, які робили огорожу з дерези. Це захищало двір і безпосередньо його мешканців.
Микола Шкіра, завідувач музею архітектури та побуту НІЕЗ “Переяслав”, розповів таке:
— Плели тини переважно з верболозу та ліщини, ми зазвичай використовуємо вербу, тому що вона гнучкіша та доступніша. Реставратори починають заготовляти її рано навесні або пізно восени. Ми це практикуємо весною, адже, коли сонечко пригріває, лоза підпарюється і завдяки цьому не ламається та плавно лягає. Щоб вона була красивою та охайною, потрібно обрубати чи зламати гілочки, які заважають, потім можна починати плести. Після того, як заготовили матеріал, забивають кілки (переважно це акація), приблизно 25-30 см в землю. Чим ближче пруття один до одного, тим виходить краще, але це також залежить від товщини прутиків верби (зазвичай це 2-3 см). Плетіння тиночків — це переважно чоловіча робота, у нас цим займаються реставратори. В давнину переважно на Полтавщині плели “косою” (так і ми робимо), а на правобережжі “хвилею”.
Важко уявити обійстя українського господаря без огорожі
Плели тини переважно з верболозу та ліщини
Микола Шкіра, завідувач музею архітектури та побуту НІЕЗ “Переяслав”
Після заготовлення лози забивають кілки
Якість лози залежить від погодних умов і це впливає на збирання
Працівники заповідника збирають лозу
Для того, щоб перекрити тини, необхідний вантажний автомобіль
Юрій Погрібний, заступник директора НІЕЗ з адміністративно-господарської роботи
Заготовляли лозу в цьому році 31 березня та 1 квітня
Реставратори починають заготовляти лозу рано навесні або пізно восени
Щоб лоза була красивою та охайною, потрібно обрубати чи зламати гілочки, які заважають
Плетіння тиночків — це переважно чоловіча робота
Процес виготовлення тинів
В давнину переважно на Полтавщині плели “косою”, так роблять і в музеї
Кілки використовують переважно з акації
Нагадаємо, що у Переяславі стартував онлайн-конкурс краси TOP FACE PEREIASLAV. Реєстрація учасниць триває із 1 до 7 квітня.
Оксана Симоненко
Фото та відео: Юрій Товкайло
