Щороку в Україні День матері відзначають у другу неділю травня. У 2021-му це важливе та світле свято припадає на 9 травня. Переяславка Дарія Фетісова розповіла нам, як це — бути мамою трьох прекрасних діточок.
У День матері прийнято вітати мам і бабусь, дарувати їм не тільки матеріальні подарунки, а й слова любові, увагу, допомогу. З нагоди такого свята люди часто збираються у тісному родинному колі, де діти будь-якого віку дякують своїм матусям за подароване життя, за недоспані ночі та за щоденні дзвінки із запитаннями на кшталт “Чи вдягнув ти шапку?”.
До Дня матері Інформатор підготував для вас особливу історію. Переяславка Дарія Фетісова у любові та злагоді виховує трьох дітей: 8-річного Кирила та 4-річних двійнят Артема й Ангеліну.
Про родину
— Я ніколи не могла подумати, що в мене буде троє дітей, — говорить Дарія Фетісова. — Я була звичайною молодою дівчиною, як і всі: планувала якесь майбутнє, навчалася, працювала. Але навіть не могла уявити, що присвячу все своє життя трьом діткам. Коли ми з чоловіком дізналися, що в нас двійня, це був для нас шок. Та й не тільки для нас, а і для бабусь та дідусів. Відомо, що народження близнят часто є генетичним, але для нас, як сказали лікарі, “це був гормональний сплеск організму”. Спочатку ми чекали двох хлопчиків, а на останньому УЗД дізналися, що буде дівчинка. Для мене це було велике щастя: донечка завжди біля мами, це справжня помічниця. Вони всі моє серденько, але вона займає особливе місце.
Раніше я працювала за спеціальністю в міліції, закінчила Національну академію внутрішніх справ. Але вирішила, що краще присвятити своє життя дітям. У мій графік шкіл, садочків, танців, тренувань і англійської мови робота вже не вміщається. Старший син навчається в третьому класі у шостїй школі, а також три роки займається джиу-джитсу. Тато також раніше цим займався, тому можна сказати, що син пішов його стопами. Молодші дітки ходять до садочка “Сонечко”.
Народження дітей
Коли я народжувала старшого сина, це були такі емоції! Мабуть, тільки через день-два зрозуміла, що я — мама, що, крім мене, до сина ніхто не підійде. Втім, водночас мені було дуже складно: важко годувати вночі, постійно хотілося спати. А коли я народжувала вдруге (двійнят), старшому сину вже було чотири роки. Мені здається, це було менш складно, тому що я вже знала сам процес, тобто що та як робити. Коли народила двійню, то говорила: “Моє серце настільки наповнилося любов’ю!”. Ці пологи було більш усвідомленими й сприймалися мною спокійніше. Після цього я могла спокійно зібрати всіх трьох дітей і вийти з ними на прогулянку. Я почала це робити вже незабаром після пологів, бо зі старшим все було інакше: я довго відновлювалася.
Про власних батьків та дитинство
Я виросла у повноцінній родині з татом і мамою. На жаль, минулого року мій тато помер. Ми всі за ним дуже сумуємо. Дітки його пам’ятають, хоча вони й маленькі. Вони його постійно згадують. Про дитинство та сім’ю маю лише позитивні спогади: світлі моменти, родинні цінності — все це передалося до моєї власної родини. В мене є молодший брат, із яким я в дуже гарних стосунках. Взагалі нічого негативного чи критичного сказати не можу. Можливо, були якісь труднощі лише під час перехідного віку, що є нормальним. Мій брат став хрещеним батьком моєї донечки Ангеліни. Приклад цінностей, які я перейняла від батьків у свою родину, — зажди самостійно випікати паски до Великодня. Не пекти великодню паску до свята не є нормою. Купувати ніколи не буду.
Творчість та сім’я
Я все життя займалася творчістю: вишивала, в’язала іграшки та багато іншого. У нас жодне свято не минає без мого творчого вкладу. До прикладу, нещодавно був Великдень, і в нас була пошита мною скатертина, заготовочки для пасок, кошики ручної роботи, пасхальний в’язаний зайчик. Наступне свято, до якого ми активно готуємося — День вишиванки. Я вишиваю family look для діток. Майже завжди моя творчість іде в мою сім’ю. Те, що я почала займатися оформленням дитячих свят — теж заслуга моїх дітей. Я мама, яка не платитиме за те, що може зробити сама. Навіть коли дітки були зовсім маленькими й у них були хрестини — вони мали мною вишиті ікони, хоча я абсолютно не розумію, коли саме я встигла це зробити, маючи на руках трьох малих дітей. На день народження старшого сина ми влаштовували піратську вечірку із власноруч зробленою фотозоною Candy bar.
Про яскраві події
У нас кожен день — це свято. Кожного разу, коли тато повертається з роботи, перше його запитання: “Що сьогодні було цікавого?”. Ми ніколи не сидимо на місці, постійно чимось займаємося, щось робимо разом. Так, ми дивимося мультики, маємо телефони, планшети та ноутбуки, але це займає лише два відсотки часу протягом нашого дня.
Візьму до прикладу вчорашню ситуацію. Ми живемо в будинку, у нас власне подвір’я, і нам якраз підвезли кущі малини. Ми не чекали поки тато прийде з роботи, поки настануть вихідні. Ми разом із дітками посадили 80 кущів малини. І це був настільки об’єднуючий процес! Кожному різну лопатку: кому блакину, кому рожеву чи синю. Всі активно брали участь, поливали й працювали допізна. Нам разом було так весело! І вдома в нас постійно така активна діяльність: тут нам весело, тут ми сміємося, тут ми щось не поділили й плачемо. Але кожен день для нас ніби нове свято, саме тому таких подій в нас безліч. Сьогодні Ангеліна прокинулась опів на сьому, чекаючи гостей. Вона одразу почала казати: “Мамо, давай спечемо пиріг!”, і таке в нас майже щодня.
Поповнення в майбутньому
Поповнення родини в принципі ми не плануємо. Хоча це чудово — мати чотирьох або й п’ятьох дітей. Але в тата вже є два сини — його гордість, а в мами є донечка. Ми вже сформована повноцінна сім’я. Як далі буде — невідомо. Як Бог дасть. Поки що в нас не було часу піднімати в сім’ї таке питання.
Нагадуємо, що вчора, 8 травня, у Переяславі відзначили День пам’яті та примирення. Дощ не завадив зворушливим урочистостям на центральній площі міста. Як це було, дізнавайтеся за посиланням.
Юлія Кравченко
Відео: Юрій Товкайло
