Інформатор Переяслав

ЖИТТЯ

“Політика та інтим — заборонені теми для таксиста”: незручні запитання від Інформатора водієві з Переяслава

Людина, яка дарує комфорт, може підтримати майже будь-яку бесіду, батько трьох дітей та просто дуже добрий чоловік — Вячеслав Коломієць. Він працює таксистом у Переяславі близько трьох років і за цей час встиг назбирати цілу купу цікавих історії. Ми поставили таксисту не дуже зручні запитання.

Робота таксиста не така легка, як може здатися на перший погляд. Клієнти бувають різні: докучливі, неохайні, грубі, а бувають і ті, хто взагалі втікає, не заплативши. Про це та багато іншого Інформатору розповів переяславський таксист, 54-річний Вячеслав Коломієць.

— Чи всі таксисти люблять поговорити?

— Насправді, це брехня. Особисто я готовий підтримати будь-яку бесіду, якщо знаю, про що йдеться. Втім, політика та інтим — заборонені теми для таксистів. Якщо довго їдеш із людиною, неможливо мовчати. Я завжди дивлюся на пасажира й намагаюся зрозуміти, чи варто взагалі з ним спілкуватися, чи йому комфортно й так.

— Що робити з музикою в машині? Чи може її обрати пасажир?

— Звісно. Мої смаки специфічні — альтернативна музика або рок на кшталт Pink Floyd або Led Zeppelin. Молодь в свою чергу полюбляє сучасну музику. Мені це не дуже подобається, але інколи варто йти на поступки. Дуже дратує, коли діти чи молодь, гуляючи містом, врубають якийсь російський шансон. Мені здається, що їм варто слухати більше української музики.

— Чи забували пасажири щось у таксі?

— Таке буває дуже рідко. В основному, свої речі забувають тільки жінки. Із цінного — банківські картки, мобільні телефони, гаманці. Майже завжди забуті речі — невеликого розміру, тому що люди перевіряють сидіння перед виходом із машини, а маленькі речі вони просто можуть не помітити.

— Чи тікали люди з таксі, не заплативши?

— Так. І буває це нерідко. Людина може сказати, що йде в банкомат зняти гроші, а потім просто не повертається. Брехати не буду, з цим я нічого не роблю, бо вважаю, що Бог цим людям суддя.

— Чи стало більше роботи під час карантину?

— Локдаун дуже відобразився на роботі. Заробітки впали чи не на 50 відсотків. Люди звикли менше рухатися, а таксі в місті з’явилося більше. Люди, які ніколи не брали боргів під час карантину, почали це робити. Це проблема. Зараз — ще гірше, бо вони починають розгрібатися з цими боргами. Відповідно економлять передусім на комфорному пересуванні містом.

— Що робити з п’яними, які засинають в машині?

— У мене бували такі випадки, але це були лише знайомі мені пасажири. Якщо виникне така ситуація — нетвереза людина засне в авто і її буде нереально розбудити — я чекатиму, а лічильник коштів за “простой” рахуватиме й надалі.

— Які пасажири дратують більше всього?

— Мене більше всього дратують неохайні люди. От коли сідає брудна людина, від якої неприємно пахне, мене дратує це сильніше за все. Особливо, якщо це жінка. Губи нафарбовані, а зуби нечищені. Ще — з приводу нецензурної лексики. Є такі люди, які гнуть матюки і в них це звучить як прекрасна поезія, а є ті, хто, вибачте, тупо бидло — вони використовують нецензурну лексику, бо не знають, як виражатися по-іншому. Але такі трапляються дуже рідко.

— Чи намагався хтось запропонувати інтимні послуги замість грошей?

— Було таке, але мені гроші важливіші. Насправді жінки цим часто користуються. Був у мого знайомого буквально нещодавно випадок — викатав із жінкою приблизно на 20 тисяч гривень. І вона його “ощасливила”. Але ж знайомий думав, що жінка йому ще й гроші заплатить, а вона просто “ощасливила” (сміється). Це життя. Люди є різні. Деякі взагалі вважають, що таксисти розпутні мужики, але це неправда.

— Розкажіть про казусні ситуації з пасажирами.

— В голові виникли одразу дві ситуації: перша — як я віз вагітну, в якої були перейми й друга — як людей одружив. В мене була одинока знайома та хлопець, який гарно заробляє, але боїться дівчат. Я постійно їх возив і одного разу розповів цьому хлопцю про симпатичну дівчину й запропонував їх познайомити. Він відмовлявся, але врешті все ж погодився. Як же я їх стикнув? Перед тим, як забрати цю дівчину за її замовленням, домовився, що хлопець, ніби випадково, “зловить” мою машину посеред дороги. Коли він махнув, щоб зупинити машину, дівчина не була проти ще одного пасажира. Потім після поїздки, коли хлопець вже пішов, дівчина казала, що він доволі симпатичний і питала, чи знайомий я з ним. Ну я сказав, що не знайомий (усміхається). Пізніше я дав цьому хлопцю її номер телефона. Він подзвонив. А десь через п’ять місяців вони одружилися.

А з вагітною — теж знайома мені людина. У мене троє дітей, тому гарно розумію, що таке передродовий стан. Була люта зима, до мене подзвонила вагітна жінка й попросила забрати її з села. З дому вийшла з торбами, сіла в машину. Надворі була ожеледиця, тому я їхав повільно й обережно, а ця жінка чомусь “охала” й “ахала” на задньому сидінні. Я її питаю: “Ти мені скажи, коли в тебе води одійшли”, а вона каже: “Та не знаю, десь о другій ночі”. А на момент поїздки була друга година дня! Я був у шоці! Але поїздка завершилася нормально — довіз її до лікарні. Жінка народила дівчинку.

Нагадуємо, що в суботу в Переяславі відбудуться змагання з тріатлону “Слов’янська хвиля”. Через це деякі вулиці перекриють.

Юлія Кравченко

Нагору