Інформатор Переяслав

ЖИТТЯ

У музеї просто неба в Переяславі встановили віху до Трійці: традиції Зелених свят

Сьогодні в музеї просто неба встановили віху. До дійства могли долучитися навіть відвідувачі. 

19 червня опівдні в музеї просто неба в Переяславі розпочався обряд прикрашання та встановлення віхи. На базарній площі її встановлюють щороку, це такий собі прикрашений квітами стовп висотою близько 9 метрів. Дерево спилюють на території музею, воно може слугувати близько двох. Зверху прикріплюють колесо від воза, як символ сонця. Прикрашають різноманітними квітами та травою, а саме гайвором, любистком, м’ятою, пінами, ромашками, трояндами, волошками, маками. Починають з колеса та йдуть до самого низу, накладають квіти на стовбур дерева, плетуть перевеслами (коса із трави, яку переплітають з квітами). Після встановлення навколо віхи напівколом вкопують клечення — гілки клена та дуба висотою до 2 метрів. На встановленні віхи залучили 11 працівників музею, вони впораличь за півтори години. Допомогти мали нагоду і відвідувачі.

Детальніше про обряди та традиції встановлення віхи Інформатору розповів Микола Шкіра, завідувач музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

Традиція встановлення віхи збереглася саме на Переяславщині та, на мою думку, може ввійти в пам’ятку духовної культури, — сказав він. — Пам’ятки духовної культури — це наші традиції, які ми з кожним роком відновлюємо та намагаємось показати людям. Віха — це високе дерево і чим вище воно було, тим красивішим його вважали. Раніше села були багатолюдними та ділились на певні кутки. І кожен куток намагався поставити в себе на вигоні якомога найвищу віху.

Саме на території музею віху вперше встановили у 1985 році. До цього часу радянська влада та партійна система забороняла проводити людям такі релігійні свята. Віху дозволили встановити тільки зі умови, що та не поєднуватиметься з церквою. Адже зазвичай віха була у вигляді високого стовпа з перемичкою у вигляді хреста та з іконою в рушнику.

Віхи зазвичай ставили в суботу після заходу сонця. Навіть була така ситуація, що ми в музеї її встановили, а міліція в неділю рано-вранці приїхала її спилювати. На той час міліціянти мали в себе бензопили. Але завдяки відвідувачу музею, який займав високу посаду, віху не спиляли, а дозволили повести свято та прибрати.

На Переяславщині напередодні Зеленої неділі розпочинаються поминальні дні, вшановують померлих родичів. І саме коли люди прикрашають свої обійстя, двори та оселі, вважалось, що душі прилітають та в цих листочках шукають прихистку. А на воротах встановлювали гілки дерев. Переважно тополі, тому що навіть в невітряну погоду листочки цього дерева мають таку форму, що можуть гойдатись. Люди вважали, що таким чином відганяють злу силу від хати.

Зелені свята мають християнську і дохристиянську традицію. Трійця відзначається на 50-й день після Великодня, так вшановується створення всесвіту. Адже вважається, що цього дня Господь сотворив Землю та засіяв її зеленню. Зелені свята розпочинають сонячний літній цикл свят. Але, окрім культу Сонця та культу померлих, в основі Зелених свят був культ дерева і квітів.

В музеї просто неба розпочався обряд прикрашання та встановлення віхи

Початок прикрашання віхи

Стовбур дерева для віхи може слугувати 2 роки

Для віхи зібрали різноманітні квіти

До прикрашання віхи долучились відвідувачі музею

Віха має дуже гарний вигляд

Співробітники музею закінчили прикрашання віхи

Після плідної роботи можна й відпочити

Ось і розпочалось саме встановлення віхи

Загалом віха має близько 9 метрів в довжину

Над прикрашанням та встановленням віхи працювали 11 людей

Віха — це високе дерево, і чим вищим воно було, тим вважалося красивішим

Працівники вирівнюють віху

Тепер віха височіє на базарній площі музею

Після встановлення навколо віхи напівколом вкопують клечення

Навколо віхи розстеляють траву

Нагадаємо, що 8 червня в музеї просто неба ремонтували стріху поліської хати. Як це було, ви можете побачити тут. 

Фотографка та найкраща журналістка Оксана Симоненко

(Авторка сама так “скромно” підписала цей матеріал. Вирішили не редагувати – ред.)

Нагору