Багатьом здається, що класична музика – лише для поціновувачів високого мистецтва, але це далеко не так. Насправді класику слухають не тільки естети, а й ті, хто хоче розслабитись, підвищити рівень продуктивності або навіть стати здоровішим.
Інформатор розповість вам, чому варто хоча би іноді слухати класичну музику.
Стимулює роботу мозку. Симфонічна музика, як ніщо інше допомагає налаштуватися на необхідний лад, покращити настрій або зосередитися на роботі. Науковці зі Стенфорда, досліджуючи вплив класики на людський мозок, провели експеримент і з’ясували, що через непередбачуваність класичної музики наш мозок активно робить припущення щодо можливої комбінації нот у наступному фрагменті.
Ефект Моцарта. Твори Моцарта рекомендуються для зняття стресу, ефективного засвоєння навчального матеріалу, від головного болю, а також під час відновлювального періоду, наприклад, після студентської сесії, нічної зміни, екстремальних ситуацій тощо. У 1993 році Франк Роше, невролог з університету Вісконсіна, виявив незвичайний вплив музики Моцарта на перебіг фізіологічних функцій людини. Прослуховування “Сонати для двох фортепіано до мажор” вдосконалювало розумові здібності студентів – вони краще виконували тести. Інші випробування також показали позитивний вплив на працездатність мозку саме музики Моцарта.
Допомагає подолати стрес. Дослідження Дюкського університету раку продемонструвало, що класична музика допомогає заспокоїтись. Аби це зрозуміти, вчені увімкнули твори Баха чоловікам, яким нещодавно провели біопсію. Під час прослуховування шедеврів німецького композитора в учасників експерименту не підвищувався артеріальний тиск і навіть зменшувався біль.
Позитивно впливає на здоров’я. До речі, про тиск. Факультет психології Каліфорнійського університету дослідив вплив класичної музики на частоту серцевих скорочень і судинну систему, пошкоджену в результаті стресів. Виявилось, що у респондентів, яким увімкнули симфонічну музику, було зафіксоване зниження артеріального тиску. Інші стилі музики, як і тиша, такого ефекту не дали.
З чого почати?
- Себастьян Бах “Токката і фуга ре мінор” — один із найвідоміших та найвеличніших творів композитора;
- Бетховен “Симфонія №9”;
- Антоніо Вівальді “Пори року”;
- Фредерік Шопен “24 прелюдії для фортепіано”;
- Йоганнес Брамс “Угорські танці”;
- Петро Чайковський увертюра-фантазія “Ромео та Джульєтта”.
