“Для когось недолік – те, що ти не можеш планувати свій час. Для інших – це плюс, тому що потрібно імпровізувати”, – говорить Соломія Вітвіцька про журналістику. Що ще розповіла переяславцям медіадіячка?
18 листопада в рамках університетського проєкту “Платформа можливостей” відбулася онлайн-зустріч із журналісткою, ведучою ТСН Соломією Вітвіцькою. Вона порівняла роботу ведучої та кореспондентки, розповіла про переваги та недоліки професії, а також про захопливий початок кар’єри. Про все це – в публікації Інформатора.
Бути ведучою чи журналісткою?
– Це два різні напрямки. Мені подобається бути кореспонденткою. Щодня прокидаєшся і не знаєш, де опинишся, – це дуже драйвить. Але, як на мене, з часом, коли ти, наприклад, вже маєш родину, хочеться стабільності й мати можливість планувати час. Але я вже не можу без цього адреналіну. Мені подобалося влітку їздити в тур Україною й працювати в польових умовах. Краще все ж таки почати з репортерства, навіть якщо хочеш стати телеведучою. Просто бути телеведучою, як на мене, дивне бажання. Я мала ціль бути саме журналісткою – це дуже цікаво.
Улюблена історія з відряджень.
– У Тернополі ми видерлися на дзвіницю собору, нам проводив екскурсію чоловік на ім’я, здається, Тарас, який називає себе божевільний тернополянин. Він розказував, що там не можна дзвонити – це заборонили туристам. Ми там стоїмо і тут дзвін починає “бемкати”. Я тоді дуже налякалася, бо думала, що це хтось із наших! А виявилося, що це просто була п’ята година вечора і цей звук видавав годинник.
Яким був перший ефір?
– Як кореспондента – це було ще на “П’ятому каналі”. Я включалася з кінофестивалю “Стожари” з режисером Станіславом Говорухіним. Протягом 5-7 хвилин ми чекали включення. Він за цей час чогось посварився з моїм оператором. Коли вже ми включилися, я розгубилася й почала питати в нього про еротичний фільм, де прототипами були Тимошенко й Саакашвілі. Я щось питаю про цей фільм, а якийсь чоловік підходить ззаду та обіймає Говорухіна. Я не реагувала, хоч і хотіла тому чоловікові голову відірвати. Далі питала в режисера щось про Юлію Тимошенко. А він каже: “Ой, не знаю, а що за фільм? Документальний?”. Я кажу, що порнографічний. А він: “О Боже, кому це треба!”. Вони щось починають обійматися, штовхатися. І все це в прямому ефірі! Запам’ятаю це на все життя.
Які якості мають бути в журналіста?
– Для журналіста потрібна непосидючість, а ще – цікавість до людей і подій. Я, сидячи в кафе, дивлюся на незнайомців і вигадую про них усілякі історії, наприклад, що це їхнє побачення або що вони вже 20 років разом і святкують ювілей. Ти помічаєш, як люди спілкуються, можеш змоделювати, хто саме перед тобою. Деякі думають, що потрібно узагальнювати, але насправді потрібно брати до уваги деталі.
– Телебачення чи YouTube?
– Телебачення рухається в ногу з часом, маємо всі соцмережі – YouTube, TikTok, Instagram тощо. Великі шоу, достовірні круті новини, фільми – все одно це телебачення. Потім це можна подивитися й на інших ресурсах, але це не значить, що вони є альтернативою телебаченню.
Нагадуємо, що до річниці Інформатора читачі відповіли на цікаві запитання про наше видання. Відеосюжет можна побачити тут.
Юлія Кравченко
