З початку війни в інтернеті з’явились нові шахрайські схеми. Як їх уникнути?
Під час війни шахраї не припиняють ошукувати громадян. Вони спекулюють на темі фінансової допомоги постраждалим, виманюють гроші нібито на допомогу українським військовим або на евакуацію цивільних громадян із небезпечних районів. Про це повідомляє Інформатор, посилаючись на Національний банк України.
Найпопулярніші схеми шахраїв
1. Знайома людина просить позичити грошей в особистому повідомленні в месенджері (соціальні мережі), це може бути хтось, із ким ви давно не спілкуєтесь.
Що робити
Зв’язатися з людиною телефоном, поштою, іншим месенджером і запитати про повідомлення. Якщо людина не надсилала повідомлення:
- розповісти, що її акаунт зламали,
- порадити змінити пароль до месенджера та ввімкнути двофакторну автентифікацію,
- попросити повідомити про інцидент Кіберполіцію та CERT-UA.
2. Повідомлення в месенджері або пост у соцмережах про надання фінансової допомоги, яку може отримати будь-хто. Гроші пропонують нібито від імені державних, міжнародних установ або банків. Повідомлення містить посилання на чат-бот або сайт, де можна дізнатись додаткову інформацію.
Що робити
- отримувати інформацію, особливо з приводу фінансових виплат, лише з офіційних джерел,
- не переходити за сумнівними посиланнями,
- не повідомляти конфіденційної інформації стороннім (дані картки, логін та паролі до онлайн-банкінгу),
- якщо ж особисту (персональну) інформацію розголошено, звернутись до банку та заблокувати картку,
- у разі підозри шахрайських дій – негайно повідомити у поліцію.
3. Повідомлення про евакуаційний рейс за умови передплати.
Що робити
- перевіряти інформацію,
- про евакуаційні рейси, гуманітарні коридори необхідно дізнаватися тільки на офіційних ресурсах,
- якщо можливо, обирати післяплату евакуаційних перевезень,
- у разі, якщо ви постраждали від шахрайських дій, заповніть форму за посиланням.
4. Продаж в інтернеті неіснуючих товарів за передплатою.
Що робити
- купуйте та сплачуйте лише на перевірених сайтах, у разі сумнівів, надайте перевагу післяплаті,
- для онлайн-шопінгу відкрийте віртуальну картку і переказуйте на неї лише суму, необхідну для оплати,
- не повідомляйте нікому термін дії картки, CVV та PIN-код,
- у разі купівлі на платформі оголошень обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи та не переходьте у сторонні месенджери,
- перевіряйте правильність назви необхідного сайту: один непомітний символ на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фейковий ресурс.
5. Псевдопокупець запитує реквізити картки для оплати за товар на дошці оголошень і називає час здійснення переказу. У зазначений час його напарник під виглядом працівника служби безпеки банку телефонує і повідомляє, що для зарахування грошей необхідно активувати платіжну картку. Він диктує реквізити підконтрольних рахунків, видаючи їх за коди активації картки.
Що робити
- не повідомляйте стороннім даних картки або даних, що можуть бути використані для підтвердження платежів,
- не виконуйте жодних операцій з “верифікації” карти,
- у разі сумнівів – телефонуйте до банку за телефоном, вказаним на звороті картки, і уточніть інформацію,
- у разі, якщо ви постраждали від шахрайських дій, заповніть форму за посиланням.
6. Розсилання повідомлень начебто від офіційних установ про збір коштів на підтримку ЗСУ.
Що робити
- переказуйте гроші лише через офіційні фонди, благодійні організації або людям, яких ви знаєте особисто чи яким довіряєте,
- не переходьте за сумнівними посиланнями,
- не вказуйте на сторонніх ресурсах даних вашої банківської картки.
Куди та як повідомляти про шахраїв (фото, посилання на ресурс, аудіо, відео)
Адміністрації месенджера — про користувачів, які порушують закон:
- Telegram. Натисніть на повідомлення — оберіть Повідомити — опишіть причину (якщо фішинг — Інше — Фішинг),
- WhatsApp. Натисніть на повідомлення і кілька секунд утримуйте — оберіть у правому верхньому кутку три крапки — натисніть Поскаржитись,
Кіберполіції, якщо стали жертвою злочину в інтернеті – посилання тут.
CERT-UA – про фішинг, зловмисне ПЗ, кібератаки за адресою cert@cert.gov.ua.
Нагадаємо, що 28 червня у Переяславі чоловік шахрайським способом через сайт “ОЛХ” заволодів 800 гривнями. Деталі дізнавайтесь тут.
