У Переяславі відбулись літературні читання. Римма Товкайло розповіла про свою книгу “Простір прихованого. Записки (нотатки) з військового шпиталю”.
7 вересня у Переяславській публічній бібліотеці Римма Товкайло презентувала свою книгу “Простір прихованого” у двох варіантах. Розповіла детальніше про історії, які в ній описані. А також згадала про збірку Шевченка “Три літа”, яку випустили друком минулого року. Журналістка Інформатора бачила, як це було.
– Ідея такої зустрічі виникла тоді, коли я побачила оголошення про акцію “Подаруй бібліотеці книгу”. Подумала, чому б не подарувати книгу “Три літа” Тараса Шевченка. Вона вийшла друком минулого року і пов’язана з Переяславом. Даруючи цю книжку бібліотеці, я не забула і про власну – “Простір прихованого”, яка є у двох варіантах. Перший варіант вийшов у 2017 році, автором обкладинки стала Беата Куркуль, зробила це на волонтерських засадах. Це перша художниця, яка відобразила в своїх картинах війну в Україні. Другий варіант, який вийшов у 2021 році, вже не має чорних тонів, як в попередньому виданні. Тут вже зовсім інша атмосфера – на обкладинці зображені солдат і дівчинка, яка його супроводжує. Авторкою обкладинки стала Немезида Соул (псевдонім), – розпочала Римма Товкайло.
Зазначила, що розповіді для книги записувала в Циблівському шпиталі. А починається вона зі слів солдата Віталія Петровського. Процитувала частину його розповіді: “1991 року, коли проголосили незалежність, нас зібрав Макарівський військкомат для клятви на вірність Україні. І я сказав: “Давати клятву не буду. Я вже давав присягу на вірність Батьківщині і я її виконаю”. Тепер мене мучить совість. Я не міг ніколи подумати, що братський народ отак “посуне” на нас. Я винний, грішний, буду просити вибачення в України, в українського народу, за те, що не хотів присягати країні. Я був такий легковажний, такий недалекоглядний”.
– У книзі я передала розповіді поранених військових, які доповнила своїми думками. Із цих розповідей вибудувала шлях прозріння, який, скажімо, Шевченко показував у своїх оповіданнях і віршах, – зазначила переяславська письменниця. – Велику роль для мене зіграла книжка Сергія Сингаївського “Дорога на Асмару”. У ній тим самим шляхом проходить військовослужбовець, перекладач, який на початку 80-х років потрапив в Африку, країну Ефіопію, як військовослужбовець радянського союзу. Він до кінця не усвідомлював, що ж там треба буде робити. Коли ж приїхав, то побачив, що в країні голод, який створений штучно. У нього починається шлях прозріння, він починає розуміти і аналізувати політичні процеси, які відбуваються в цій країні. Він доходить до висновку, що радянський союз там однією рукою допомагає гуманітарно, а іншою провокує на громадянський конфлікт та війну між племенами в країні.
Також Римма Товкайло розповіла про книгу Шевченка “Три літа”, яку уклала та видала:
– Коли Шевченко був у Переяславі в 1845 році, він уклав свою книгу, в якій є певна логіка і композиція побудови. Порушувати її не можна, тому що це ціле. Ця книжка має початок, продовження, розвиток, кульмінацію, завершення – між знайомими нам поемами і віршами, які входять до цієї книги, існують зв’язки. У такому порядку вони можуть розказати набагато більше, а іноді навіть змінити кут зору на життя.
Нагадаємо, що 3 вересня у Переяславі показали виставу “Чоловік моєї дружини”. Вона викликала фурор та багато емоцій. Детальніше про це дізнавайтесь тут.
Оксана Симоненко