Все більше українців вважають, що правильно святкувати Різдво 25 грудня. Чи мають вони рацію?
Різдво Христове – одне з улюблених християнських свят. У цей день згадують народження Ісуса Христа від Діви Марії у Вифлеємі. Його урочисто відзначають майже всі християнські церкви. Скрізь у цей день правиться церковна служба, після якої християни збираються родиною на святу вечерю. Атрибути свята – вертеп, Різдвяна зірка, вистави, ярмарок, пісні, колядки, різдвяні вінки, ялинки тощо. Як так сталося, що в Україні Різдво святкують двічі? Розбирається Інформатор.
Коли народився Ісус Христос?
Згідно з Євангелієм від Луки, Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в місті Вифлеєм у сім’ї теслі Йосипа Обручника з Назарету та Марії. Йосип із Марією прибули до Вифлеєма для участі в переписі населення, який проводили за наказом імператора Августа. Родина була змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для укриття худоби від негоди. Під час народження Ісуса Христа зійшла Вифлеємська зірка, яка вказала на цю подію мудрецям зі Сходу.
Історично достовірна дата народження Христа наразі невідома. Святе Письмо не вказує ні дня, ні року. Розрахунки, покладені в основу нашої ери, були зроблені 525 року римським монахом, папським архіваріусом Діонісієм Малим, який спирався на дані Хронографічного збірника 354 року. У цих збірках народження Ісуса віднесено до року консульства Гая Цезаря Віпсаніана і Емілія Павла, тобто на 1 рік н. е.
Спочатку єдиної дати святкування народження Христа не існувало. Деякі християни відзначали цей день у травні, деякі в листопаді. Пізніше день народження Христа пов’язували з початком весни, який за юліанським календарем припадав на 25 березня, бо на цей день, мовляв, припадало народження світу.
Водночас на Сході Різдво тривалий час відзначали разом зі святом Богоявлення 6 січня. Це свято поєднувало у собі і Христове Різдво, і Хрещення Ісуса в ріці Йордан. Грецьке слово “Епіфанія” чи “Теофанія”, що означає “З’явлення” чи “Богоявлення”, у перших століттях християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, а і його появу на Землі, тобто його народження.
Вперше в збережених історичних джерелах “25 грудня” як дата народження Христа вказана Діонісієм Філокалом у Хронографі 354 року, який своєю чергою спирається на джерела 336 року, що написані за рік до смерті Костянтина Великого. З цього джерела також зрозуміло, що ця дата була святковою для літургійного служіння у Римі, проте відколи вона встановлена – невідомо. Так чи інакше, рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня прийняли на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році. Закон про загальне святкування свята Різдва Христового 25 грудня містився у кодексах імператора Теодосія з 438 року і імператора Юстиніяна.
Встановлення дати святкування 25 грудня імовірно було пов’язане з Римським святом Непереможного Сонця, введеним імператором Авреліаном 274 року і пов’язаним із переходом Сонця через точку зимового сонцестояння і, відповідно, зі збільшенням тривалості дня. На цей символічний зв’язок пізніше вказували отці Церкви, зокрема Іван Золотоустий: “Люди називають святий день Народження Господнього днем нового сонця…”, і Аврелій Авґустин: “Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, хто те сонце сотворив”.
Вирішальну роль у впровадженні окремого свята Різдва Христового на Сході зіграли три отці Східної Церкви – святий Василій Великий, святий Григорій Богослов і святий Іван Золотоустий. Під їхнім впливом святий Григорій Богослов запроваджує це свято у Константинополі. Василій Великий святкував Христове Різдво 25 грудня в Каппадокії між 371 і 374 роками.
Звідки взялось 7 січня?
Святкування Різдва 7 січня (що відповідає 25 грудня за старим юліанським календарем) розпочалось лише у XX столітті. У XIX ст. цей день припадав на 6 січня, а у XXII ст. припадатиме на 8 січня (якщо до цього часу не буде внесено змін у календар).
Юліанський календар запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем. За цим календарем тривалість року складає 365 ¼ діб, де чверть доби враховується високосним роком кожен четвертий рік.
4 жовтня 1582 року Папа Римський Григорій XIII ввів в обіг Григоріанський календар, який нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт. Від часу виникнення григоріанського календаря його відкинули представники тогочасного православного кліру. Навіть Петро І був змушений дослухатися до духовенства. Тож в Російській імперії він ввів юліанський календар. Той рік стали називати 1700 роком від Різдва Христового замість 7208 р. від створення світу.
На теренах України у складі Речі Посполитої з 1582 р. у документах застосовували григоріанський календар до її приєднання до Московського царства у XVII ст., крім Волині, Галичини та Правобережжя. Перехід на григоріанський календар було запроваджено в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року – цей день стали вважати 1 березня 1918 року. У СРСР також користувались григоріанським календарем.
Але ціла низка православних церков не погодилась жити за григоріанським календарем, залишивши собі юліанський. Тож дати за загальноприйнятим григоріанським календарем ми називаємо “за новим стилем”, а за юліанським, який використовують лише деякі православні – “старим стилем”. Саме через використання різними церквами різних календарів і виникла плутанина з “двома різдвами”. Переважна більшість християн відзначають Різдво в ніч з 24 на 25 грудня. Але через неточність юліанського календаря, він відстає від григоріанського на 2 тижні.
Чи правда, що всі православні відзначають Різдво у січні?
Ні, є православні церкви, що відзначають Різдво у грудні. А саме:
- Вселенський патріархат Константинополя,
- Грецька православна церква Александрії,
- Грецька православна церква Антіохії,
- Румунська православна церква,
- Болгарська православна церква,
- Церква Кіпру,
- Церква Греції,
- Православна автокефальна церква Албанії,
- Православна церква Чеських земель і Словаччини,
- Православна церква Америки.
Крім Московського патріархату, у січні святкують Різдво такі церкви:
- Вірменська апостольська церква,
- Грецька православна церква Єрусалима,
- Грузинська апостольська автокефальна православна церква,
- Сербська православна церква,
- Польська автокефальна православна церква,
- Православна церква України,
- Македонська православна церква – Охридська архієпископія,
- Українська греко-католицька церква,
- Коптська православна церква Александрії,
- Етіопська православна церква Тевахедо,
- Еритрейська православна церква Тевахедо;
- Еритрейська католицька церква,
- Етіопська католицька церква.
Чому в Україні дві офіційні дати святкування Різдва?
Різдво – релігійне свято. Тож дату його святкування визначають релігійні організації. Так сталося, що найпопулярніші християнські церкви в Україні – Православна церква України, Українська православна церква, Українська греко-католицька церква – святкують Різдво у січні. Тому в 1991 році Верховна Рада проголосила 7 січня офіційним святковим та вихідним днем.
З початком російсько-української війни, коли посились тенденції на відмежування від росії та тяжіння до Європи, у 2017 року Верховна Рада визнала 25 грудня за григоріанським календарем державним вихідним. Тож українці отримали можливість святкувати Різдво разом з більшістю європейських християн.
Чи зможе Україна відмовитись від вихідного 7 січня?
Питання щодо перенесення святкування Різдва на 25 грудня, аби всі християнські віряни України святкували в один день разом із більшістю християн світу, піднімається щороку. Очільник ПЦУ митрополит Епіфаній у грудні 2020 року заявив, що така зміна дати в Україні можлива після того, коли до такого рішення буде готова як церква, так і віряни після проведення просвітницької роботи. Було зазначено, що перенесення Різдва Господнього потягне за собою зміну дат усіх нерухомих свят на 13 днів назад.
Предстоятель УГКЦ Верховний архієпископ Святослав у грудні 2020 року заявив, що греко-католицька церква вирішуватиме це питання “разом із нашими православними братами”. Він також зауважував, що це питання не належить до догматичних, воно має долати церковні розколи, а не спричиняти нові; на його думку, перехід до святкування Різдва за новим стилем, тобто 25 грудня, повинен відбуватися з ініціативи мирян.
18 жовтня 2022 року Православна церква України дозволила єпархіям проводити богослужіння на Різдво Христове за новоюліанським календарем, тобто 25 грудня: “Там, де для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних, як виключення дозволити за рішенням настоятеля та громади 25 грудня 2022 року звершити богослужіння з подальшим поданням через єпархіальні управління до Київської митрополії письмової інформації про число учасників богослужінь. У разі звершення богослужіння його учасники в цей день звільняються від обмежень посту”.
Тобто рух в бік відмови від святкування Різдва разом з Московським патріархатом триває. Не виключено, що трагічні події 2022 року та роль в них московського патріарха Кирила Гундяєва може прискорити цей процес.
Нагадаємо, що під час Різдва діти та дорослі зазвичай колядують. Ми підготували для них найрізноманітніші колядки.
Ольга Палій, Інформатор Україна
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
