На Переяславщині відкрили меморіальну дошку захиснику Анатолію Кулаку

У Великій Каратулі відкрили меморіальну дошку загиблому на війні захиснику Анатолію Кулаку. Він вважався зниклим безвісти майже рік.

28 липня у Великій Каратулі (Переяславська ТГ) на фасаді місцевої гімназії відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику Анатолію Кулаку. Він загинув 9 березня 2022 року під час виконання бойового завдання під артилерійським обстрілом біля міста Волноваха Донецької області. Спочатку його як невідомого воїна поховали у місті Дніпро. Майже рік вважався зниклим безвісти. 9 березня 2023 року його перепоховали на рідній землі. Про це повідомляє Інформатор.

На відкриття меморіальної дошки прийшло близько пів сотні людей. Ведуча заходу Людмила Леляк розповіла, що керівництво і колеги поважали та цінували Анатолія. Він був порядним та справедливим. Прожив більшу частину життя в місті, але попри все дуже любив село, придбав ділянку поблизу Енергодара. Там разом із сім’єю посадили сад та почали будувати будинок, який майже звели, але він у ньому так і не пожив.

Почесно відкрили пам’ятний знак захиснику дружина Анатолія Тамара Кулак та рідна сестра Любов Опанасенко. Освятив меморіальну дошку священник Православної церкви України, отець Анатолій.

Зі словами скорботи виступили голова Переяславської громади Вячеслав Саулко, староста Великокаратульського старостинського округу Валентина Зінченко, в.о. начальника першого відділу Бориспільського РТЦК та СП Олександр Бузницький та депутат Переяславської міської ради Григорій Порало, який посприяв виготовленню та встановленню меморіальної дошки герою.

Кілька слів сказав і однокласник Анатолія Кулака Віктор Сонько: “Однокласники – це родина, те, що нас об’єднує з дитинства. Анатолій був спокійний, а на вулиці так, як і всі – грайливий та бешкетливий. Він був дуже відповідальний, ми завжди з ним спілкувались, не так часто, звісно, але раз на місяць зідзвонювались, на весіллі у мене був свідком. У березні в мене був день народження, ми щороку вітали один одного, але цього разу Анатолій мене не привітав. Через тиждень я йому зателефонував, але слухавки ніхто не взяв”.

У Анатолія Кулака залишилася мати, сестра, дружина, син та донька. Його сестра Любов Опанасенко сказала: “Кажуть, герої не вмирають. Це не правда, вмирають. Залишається лише пам’ять про них. Дуже боляче втрачати рідних людей, боляче усвідомлювати, що ніколи більше не побачиш, ніколи не обіймеш. Я пишаюся тим, що маю такого брата, який, не задумуючись, пішов захищати свою родину, свою землю та Батьківщину”.

Про Анатолія Кулака

Анатолій Кулак народився 1965 року у Великій Каратулі. З 1972 по 1982 рік навчався у місцевій школі. Потім вступив до Київського енергетичного технікуму. З 1983 по 1985 рік проходив військову строкову службу та звільнився у запас у званні старшого сержанта. Після закінчення навчання працював електромонтером. З 1987 року працював у Енергодарі Запорізької області на будівництві Запорізької АЕС на посаді електрослюсаря, а згодом майстром обслуговування систем реактивного відділення. У Енергодарі одружився, разом з дружиною Тамарою виховали сина Анатолія, який зараз працює в Харкові, та доньку Анну, яка живе у Києві.

25 лютого 2022 року Анатолій Кулак пішов до військкомату та записався у добровольці. Служив у 53-ій окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха старшим механіком технічного обслуговування взводу забезпечення 1-го самохідно-артилерійського дивізіону. Відразу опинився у самому пеклі – у місті Волноваха на Донеччині. Останній раз виходив на зв’язок 3 березня 2022 року. На початку квітня з військової частини повідомили, що Анатолій вважається зниклим безвісти. Лише 31 січня 2023 року слідчий повідомив, що за ДНК-експертизою виявили тіло Анатолія Кулака.

Нагадаємо, що 13 липня у Гланишеві відкрили меморіальну дошку загиблому на війні Андрію Омельченку. Деталі – тут.

Яна Малишко

Фото: Валентин Шеремет

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.