Чому мультфільму “Король мавп” варто дати шанс? Пояснює журналіст Інформатора.
У мене часто трапляється, що фільм, серіал чи книга не виправдовують очікувань. Просто зазвичай обираю певний контент для вживання неабияк, а хоча б щось дізнавшись про нього попередньо. Якщо мене щось не зацікавлює, то й дивитись/читати це не буду. А от із мультфільмом “Король мавп” (2023) від Netflix вийшло інакше. Лише краєм вуха чув про нього раніше і увімкнув одного вечора, аби просто йшов на тлі, щоб пошвидше заснути. Але це не те, під що варто спати. Спробую вас переконати у традиційній рубриці “Інформатор вихідного дня”.
“Король мавп” якравий як візуально, так і сценарно. Історія постійно розвивається, у головних героїв виникають нові випробування і стає все цікавіше, як вони даватимуть їм раду. Щоправда, така поетапна, як у комп’ютерній грі, побудова сюжету цілком дозволяє безболісно викидати цілі сцени, окремих персонажів. Скажімо, як на мене, сюжет би нічого не втратив, якби обійшовся без першої спроби Короля драконів відібрати у Короля мавп жезл, який робив його нездоланним. Але все ж було прикольно, часом смішно і врешті саме наприкінці цієї перипетії Король мавп погодився взяти Лін своєю напарницею.
Якщо коротко пройтися сюжетом, Король мавп не завжди був Королем мавп. Раніше він був майже звичайнісінькою мавпочкою, яка лишень народилася із каменю і могла стріляти лазерами з очей. Він намагався влитися до когорти інших мавпочок, але виходило так, що завжди був там зайвим. Це й спонукало його бути не одним із них, а найкращим із них, щоб його нарешті всі полюбили. Тож він знищив сотню демонів, потім знайшов можливість стати безсмертним лише для того, щоб бути одним із богів. Та, як ви розумієте, і боги не готові були його прийняти, бо не вважали мавпу рівнею собі. Тож Король мавп вирішив знищити й усіх богів.
За цією захопливою оповідкою ховається проста історія про пошук себе. І в ній чітко видно, як людина (тварина, будь-яка істота) кидається у різні боки, до кінця не розуміючи, хто вона і навіщо. У підсумку Королю мавп знадобилося 500 років, щоб зрозуміти себе. А може, й того було недостатньо, тому що із мультфільму чітко не ясно, як його змінило пів тисячоліття наодинці із собою. Мабуть, все ж не завадить продовження.
Також “Король мавп” підкупив мене тим, що протагоністи тут не є повністю позитивними. Король мавп дуже самозакоханий, зарозумілий, марнославний. Його асистентка Лін – хитра та нещира. Але при цьому ми розуміємо, що такими їх зробили обставини. Король мавп, народжений із каменю та відкинутий соціумом, просто потребував любові. А Лін “пішла на угоду з дияволом”, бо не бачила іншого шляху допомогти своєму селищу. До речі, можливо, саме вона є головною героїнею цієї історії, адже протягом неї пройшла найбільшу трансформацію.
Що не сподобалося, так це антагоністи. Вони всі були тупуватими, однотипними та нецікавими. Звичайно ж, образ Короля драконів пропрацьований детальніше, бо саме він став головним ворогом Короля мавп. Але у ньому взагалі не було нічого, що би відрізняло його від будь-якого іншого негативного персонажа у будь-якому іншому мультфільмі. Та ще й його тупість та самозакоханість були настільки гіперболізовані, що якось адекватно сприймати створіння, яке планувало знищити увесь світ, не виходило.
І це мене повертає до думки, що це просто мультик. Мультик, який має порадувати передусім дітей, мультик, який батьки мають захотіти їм увімкнути на Netflix. Мультик, який має сенс, який цікаво дивитися, але який не слід вважати шедевром кінематографу. Одначе мультик, який я вважаю найкращим із тих, що дивився цього року.
Критики посередньо оцінили “Короля мавп”. На веб-сайті агрегатора рецензій Rotten Tomatoes 58% із 45 відгуків критиків є позитивними із середньою оцінкою 5,7/10. Консенсус такий: “Часто збудливий “Король мавп” – це анімаційне розмиття перевірених і правдивих – але все ще привабливих – архетипів”. Metacritic поставив мультфільму 59 балів зі 100 на основі 10 критиків, вказавши на “змішані або середні відгуки”.
Нагадаємо, що у попередньому матеріалі цієї рубрики наша журналістка розповіла про фільм “Щоденник пам’яті”. Читайте тут.
Віталій Усик
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
