Найкращого футболіста Переяславщини у 2023 році визначать команди та вболівальники. Як це буде?
Інформатор, як офіційний інформаційний партнер чемпіонату та Кубка Переяславщини з футболу, із цього року започатковує нагороду “Найкращий футболіст Переяславщини”. Його визначатимуть за підсумками сезону представники команд-учасниць та вболівальники.
Коротко про правила голосування: редакція Інформатора визначила трійку найкращих футболістів сезону, на її думку. За неї можна буде проголосувати у Telegram-каналі Інформатора. Гравець, який набере найбільше голосів, отримає 3 залікові бали, другий за кількістю голосів – 2, і третій – 1.
При цьому, ми вже отримали від кожної команди, яка брала участь у цьогорічному чемпіонаті, “свого” найкращого гравця (він може і не входити до трійки Інформатора). Щоправда, не можна було обирати саме футболіста з власної команди. Кожен вибір дорівнює одному заліковому балу. Тобто, чим більше разів команди називали конкретного футболіста, тим більше балів він матиме.
Після цього ми додамо бали голосування вболівальників та бали за підсумками вибору представників команд і таким чином визначимо найкращого футболіста Переяславщини.
А зараз презентуємо трійку претендентів від редакції Інформатора (у алфавітному порядку за прізвищами). Голосування за них триватиме до 12:00 20 жовтня.
Артем Килипенко, нападник “Дніпра” (Дівички)
“Дніпро”, попри те, що вилетів у півфіналі Кубка Переяславщини з футболу, цей сезон безумовно повинен записувати до свого активу. Команда впевнено виграла чемпіонат, випередивши найближчого переслідувача Вовчків (Переяславська ТГ) на 5 очок. Дівичківці найбільше забивали та найменше пропускали. А особливо у бомбардирських досягненнях виділявся Артем Килипенко, який забив третину м’ячів команди – 16 із 48. Він же із величезним відривом став найкращим голеадором чемпіонату, випередив свого партнера по команді Петра Висоцького та Олега Розовика із Вовчкова, які були відразу за ним, аж на 8 голів.
Перше коло для Килипенка не було видатним, тоді значно цікавішим був той же Висоцький. Взагалі до певного періоду здавалося, що досвідчений нападник здатен забивати лише аутсайдерам. У дев’ятому турі він очолив гонку бомбардирів, забиваючи при цьому тільки Циблям (Циблівська ТГ) та “Буртам” (Переяслав). Проте і цим командам хтось же має забивати, а Килипенко міг створити гол із напівмоменту. І у вирішальних іграх чемпіонату він взяв на себе лідерські обов’язки, зокрема, у “золотому” матчі проти Вовчкова оформив дубль, який забезпечив перемогу 5:3.
Вплив Килипенка на команду став особливо помітним у Кубку, коли він не зміг приїздити на матчі. “Дніпру” явно не вистачало нападника, який міг би чіплятися за м’ячі, втікати від захисників, власне, робити різницю. Можливо, через це дівичківці й не змогли дотиснути Яготин у півфіналі.
Олег Розовик, нападник Вовчкова (Переяславська ТГ)
Неоднозначний сезон для Вовчкова – здавалось би, мало не зачепилися за золоті медалі, але все ж програли цю боротьбу “Дніпру”, вилетіли із Кубка ще на груповому етапі, але все ж у суперниках були чемпіон Переяславщини “Дніпро” та майбутній володар кубка “Матадор” (Дем’янці). Ніби постійно зовсім трішечки не вистачає. Можливо, не завадив би ще один футболіст рівня Олега Розовика.
Він отримав капітанську пов’язку і справді повів команду за собою. Чемпіонат розпочав на незвичній для себе позиції центрального захисника, оскільки основний центрбек Олександр Галицький був травмований. Розовик не просто впорався із захисними функціями, а й чимало забивав навіть у цей період. Все ж і стандарти, які він вміє виконувати, ніхто не скасовував.
Загалом Розовик без особливих гольових перфомансів все одно стабільно настріляв 8 м’ячів. При цьому чимало із них були справді важливими для здобуття очок. Навіть у вже згаданому “золотому” матчі вовчківський нападник забив м’яч і мав ще кілька чудових нагод, які створив сам для себе. Але дещо не вистачило вдачі.
Очевидно, що без Олега Розовика Вовчків не те, що не претендував би на чемпіонство, а й навряд чи обійшов би “Матадор” у турнірній таблиці. Тож команді слід сподіватися, що його не стануть переманювати “сильні району цього” або ж пора вже самій підсилюватися радикальніше та вигравати трофеї.
Павло Товкач, півзахисник “Дніпра” (Дівички)
Так виходить, що “Дніпро” перед цим сезоном підсилився когортою футболістів із команди Семенівки (Студениківська ТГ), але найкращими, за версією Інформатора, все ж стали ті, хто вже грав у дівичківському колективі до цього. Павло Товкач – “старожил” футбольної Переяславщини, попри те, що йому лише 35 років (для районного рівня це не вік). Він пограв у багатьох командах нашого району і в принципі завжди виділявся. Однак у теперішньому “Дніпрі” він ніби розкрився по-новому.
Товкач – це такий собі box-to-box, він вміє відбирати, чудово руйнує атаки суперника, але й здатен будувати своє. Окрім правильних та дуже небезпечних пасів, Павло може у будь-який момент сам кинутися в атаку, що зазвичай стає повною неочікуваністю для суперників. І нехай м’ячів він не забивав, але робив усе, щоб це якомога частіше вдавалося його партнерам. Якби ми мали детальну статистику кожного футболіста чемпіонату, то, мабуть, Товкач був би лідером у багатьох показниках.
І не варто також забувати, що Павло Товкач не лише за грою завжди один із найкращих, а й за моральними якостями. Не даремно ж саме він капітан цього надпотужного за складом “Дніпра”, де кожен точно прагне буде кращим і, певно, знає, як все має бути. Збоку видається, що він не тисне на цих талановитих та амбіційних, а направляє та допомагає розвиватися.
Нагадаємо, що “Матадор” виграв кубок Переяславщини з футболу. Про фінальний матч читайте тут.
Віталій Усик
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
