У Переяславі відкрили меморіальні дошки трьом захисникам. Вони загинули на війні.
25 жовтня у Переяславі на фасаді ліцею імені Володимира Мономаха (колишня ЗОШ №7) відкрили меморіальні дошки трьом загиблим захисникам-випускникам Максиму Гаєвському, Богдану Януті та Вадиму Кутовому. Вшанувати пам’ять полеглих воїнів прийшли їхні побратими, однокласники, друзі та рідні. Почесно відкрили меморіальні дошки матір Максима Гаєвського Людмила, дружина Богдана Янути Антоніна та дружина Вадима Кутового Альона. Про це повідомляє Інформатор.
Старший офіцер відділення рекрутингу та комплектування першого відділу Бориспільського РТЦК та СП капітан Андрій Загнойко розповів, що чоловіки свідомо ризикували своїм життям: “Хлопці воюють за своїх дітей, дружин, матерів. Досить символічно, що ми відкриваємо ці дошки на школі у якій навчалися хлопці. Тому, що вони загинули не за щось вічне, вони загинули за своїх дітей, і не тільки за своїх. Тож кожного разу, коли їх дочки будуть йти до школи, вони будуть бачити, що їх батько не забутий, а ми про них пам’ятаємо, і завжди будемо пам’ятати. Наше з вами життя залежить від тієї жертви, яку принесли ці хлопці”.
МАКСИМ ГАЄВСЬКИЙ
Максима Гаєвського ще у 2014 призвали на строкову службу в лави ЗСУ, через рік він підписав контракт та пішов воювати в АТО. Там прослужив півтора роки та повернувся додому. 23 лютого 2022 року йому прислали повістку з військкомату. Максим захищав рідну країну у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців. Загинув у День Незалежності України 24 серпня внаслідок танкового обстрілу противником поблизу населеного пункту Павлівка Волноваського району, що на Донеччині. Був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно. Йому було 28 років.
БОГДАН ЯНУТА
Поруч біля Максима – дошка його однокласника Богдана Янути 1994 р.н. По закінченню ЗОШ №7 він навчався на кафедрі військової підготовки у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Його мобілізували 25 червня 2022 року. Мав звання лейтенанта, служив у 80-й бригаді командиром десантно-штурмового взводу першої десантно-штурмової роти, першого десантно-штурмового батальйону.
У вересні минулого року підрозділ штурмовиків, яким керував Богдан, брав участь у одній із найуспішніших операцій ЗСУ – звільненні Харківщини, зокрема, міста Ізюм та його околиць. Загинув 26 жовтня в наслідок осколкового поранення біля населеного пункту Невське Сватівського району, що на Луганщині. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно.
Спогадами про Богдана поділилася його подруга, волонтерка Анна Мішковець: “Він би не хотів розповіді про якісь ефемерні речі, не хотів би, щоб ми взагалі плакали, чи показували свій емоційний стан. Це людина, яка для мене була маленькою, тому, що він був молодший, завжди розповідав як треба було робити. Інколи, це було смішно, інколи це було правильно. Пішовши на фронт він боявся, як і всі Герої, але та зміг побороти страх. Він міг знаходити спільну мову будь з ким, розповідати як треба, зміг налагодити і стосунки, і роботу дуже проблемного підрозділу”.
ВАДИМ КУТОВИЙ
9 травня 2023 року загинув старший навідник першого кулеметного відділення, кулеметного взводу, першого стрілецького батальйону військової частини А1376 Вадим Кутовий. З перших днів війни він захищав Україну добровольцем, зокрема, з жовтня 2022 року під Бахмутом. Після його смерті без батька залишилося дві доньки.
Товариш Вадима Валерій Мільгевський розповів, яким пам’ятає його: “Вадим виріс на моїх очах. Практично все життя, до того часу, як він загинув я бачив його веселого, комунікабельного, також він співав під гітару. Пам’ятаю його весілля, коли звучала музика і він сказав “Я хотів би зробити сюрприз, заспівати”, і повірте мені, це було дійсно круто. Він співав і насолоджувався тим, що є щасливою людиною. У нього є дружина, друзі, батьки.
Після того, як у нього народилася старша донька, при зустрічі він сказав “Я вдвічі став щасливим. У мене є дружина та донька”. Він захищав свою родину, своїх дітей. Коли повертався у відпустку, то ми з ним також спілкувалися і я цікавився у нього, як він, а він відповідав: “Я нічого не можу сказати, але знаю одне, що ми переможемо. Ми там, щоб наші діти, батьки, друзі жили спокійно”.
На відкриття пам’ятного знаку прийшло близько сорока людей: побратими, однокласники, друзі, рідні
Спогадами про Богдана Януту поділилася його подруга, волонтерка Анна Мішковець
До слова запросили товариша Вадима Кутового Валерія Мільгевського
Рідні та близькі поклали квіти до меморіальних дошок
Богдан Янута загинув 26 жовтня на Луганщині
Відкрили пам’ятні дошки матір Максима Гаєвського та дружини Богдана Янути і Вадима Кутового
Нагадаємо, що 22 жовтня у Переяславі попрощались із захисником Володимиром Поліщуком. Детальніше читайте тут.
Валерія Бобровська
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
