Як пережити сезон блекаутів? Поради від Міністерства охорони здоров’я.
Наближається зима, уникнути відключень електроенергії навряд чи вийде, тому слід підготуватися до можливих блекаутів. А ймовірність розладів настрою (афективних розладів) в темну і холодну пору року може зростати і без відключень світла. Про фізіологічні аспекти, які допоможуть бути більш стійкими у період блекаутів, та як дати собі раду в разі паніки чи просто розпачу через темряву, розповіли у Міністерстві охорони здоров’я, передає Інформатор.
Світло і настрій
Наш мозок має свій лічильник світла, причому двофазний: денне світло – на одному рахунку, нічне – на іншому. Світло удень плюсує здоров’я і гарний настрій, нічне світло – псує. Адже ділянки мозку, що сприймають рівень освітлення та відповідають за настрій, пов’язані між собою, тому зміни в освітленні з високою ймовірністю впливають на настрій.
Наш мозок чутливий і до кількості світла, і до його розподілу упродовж доби, і до його спектрального складу. Ми “запрограмовані” природою так, щоб у світлий час доби бути активними, а коли темнішає – гальмуватися і засинати. На додачу, для блакитного холодного світла в нашому циклі відведений ранок, а для теплого жовтого – вечір.
Чи це означає, що настання темряви через короткий день та відключення електроенергії – це наш вирок мати поганий настрій чи афективний розлад? Не зовсім. Темні вечори без гаджетів, ліхтарів, екранів, з теплим і не дуже яскравим світлом гармонізують із нашою фізіологією. Особливо, якщо вранці ми бачимо сонячне світло, а вдень – багато сонячного і штучного нейтрального світла.
Дослідження свідчать, що вплив блакитного світлового забруднення руйнівно впливає на наші цикли сну і бадьорості та може посилювати ризик розвитку афективного розладу. Тому вечірні відключення світла можна сприймати як корисне для мозку і психічного стану явище – за умови, що в цей час ви слухаєте музику чи аудіокнигу, граєте в настільні ігри, робите побутові справи, гуляєте чи спите.
Під час відключення електроенергії тепле світло гірлянд та акумуляторних ліхтарів буде значно комфортнішим, ніж холодне блакитне. Тому подбайте про освітлення дому саме жовтими світлодіодними лампами. Зважайте, що блакитне світло екранів, сидіння і соціальні мережі псують психічний стан.
А щоб “насититися” природним світлом, можна починати свій день разом зі сходом сонця, якомога більше перебувати надворі під час світлового дня. Також варто зробити природне освітлення в кімнаті якомога більшим: жодних фіранок чи ролет на вікнах удень. За можливості уникайте взимку кімнат з вікнами на північ та переміщуйтеся слідом за сонцем, як коти. Мозок акумулює побачене за день світло, тож накопичуйте люкси світла за кожної нагоди.
Інші сенсорні стимули в темряві
У нас є зір, нюх, слух і тактильні відчуття. Якщо зникає чи слабшає стимул світла, ми більше спираємося на інші органи чуттів. Стимуляція мозку приємними запахами, звуками і текстурами при світлі гірлянди чи в темряві можуть зменшити тривогу мозку через брак вхідної інформації. Варто зосередитися на своїх відчуттях: що я чую, відчуваю на дотик чи запах, мені тепло чи ні, як звучить мій власний голос і вібрує в грудях, коли я співаю – та не треба надавати жодних оцінок цим сигналам.
Темрява – це ані добре, ані погано. Ми лише перебуваємо в темряві чи дивимося на свічку і слухаємо потріскування її гнота. Це викликає певні відчуття, вони просто є, ми зосереджені на них, але не даємо оцінювальних суджень тому, що відбувається. Таке перебування “тут і зараз” без жодних думок про минуле і прийдешнє може стишити нашу тривожність і дискомфорт.
Запах
У нашому мозку інформація про запахи надходить одразу до ділянок, залучених до створення емоцій та пробудження спогадів. Саме тому деякі запахи кидають нас у вир раптових емоцій чи деталізованих спогадів – приємних чи прикрих, і в кожного з нас такі тригерні аромати свої. Якщо попереду майорить перспектива сидіння в темряві, залучіть приємні емоції чи спогади за допомогою запахів. Це можуть бути не лише парфуми, свічки чи дифузори – для когось тригером відчуттів затишку і безпеки може бути запах дерунів або оладок.
Важка ковдра
Ковдра завважки в 10-20% вашої власної ваги може бути непоганим засобом для зменшення тривожності. Наразі для чітких висновків щодо дієвості таких ковдр у подоланні тривожності і безсоння бракує досліджень на великих обсягах добровольців. Втім якщо у вас є змога купити ліжник чи спеціальну важку ковдру, чи змайструвати щось подібне з кількох бавовняних ковдр та пледу, – можна спробувати. Інколи роль важкої ковдри виконують коти, які вмощуються на нас спати.
Прослуховування ASMR-аудіо
Чи бувало у вас, що від певних звуків на шкірі виступали сироти, тілом прокочувалася хвиля дрижаків і волосся наче ворушилося? Таке трапляється не лише від прекрасної музики, а й від шепоту, шурхотіння сторінок книжки, тріскоту багаття, цокання в’язальних спиць тощо. Ця мимовільна реакція тіла на певні сенсорні стимули буває не у всіх і не завжди, та в кого буває знають, що це приємно. Навіть без хвилі дрижаків дехто любить слухати, як хтось пошепки читає “Гаррі Поттера” чи пише чорнильним пером. Якщо ви – один/одна з тих, хто позитивно реагує на певні звуки – спробуйте використати це в умовах темряви, коли хочеться повернути приємні відчуття та спокій.
Наразі відомо, що невротичні люди мають кращу здатність до відчуття ASMR, ніж решта. При цьому невротичність – це не розлад, це риса особистості, за якої люди схильні тривожитися, забагато обмірковувати сказане, перейматися наперед, мати коливання настрою, легко дратуватися і часто бути не в гуморі. Якщо ви маєте подібні риси, спробуйте використати невротичність собі на користь. Слухайте ASMR-аудіо з інтернету чи самі створюйте звуки, які викликають приємні сироти на шкірі.
Нагадаємо, що у Переяславській громаді готуються до блекаутів. Де працюватимуть “Пункти незламності”, дізнавайтесь тут.
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
