“Мав писати гуморески для газети, потім вони стали основою збірки”: Олександр Матвієнко презентував у Переяславі книгу “Сміху варте”

У Переяславі влаштували творчу зустріч із Олександром Матвієнком. Як це було?

30 січня у Переяславській публічній бібліотеці відбулась творча зустріч під назвою “Гумор такий же святий, як і молитва” із поетом, членом Національної спілки письменників України, депутатом Переяславської міської ради Олександром Матвієнком. Він розповідав про себе, зачитав кілька ще неопублікованих власних творів та презентував книгу “Сміху варте”. На зустріч прийшло близько тридцяти людей. Про це повідомляє Інформатор.

Матвієнко розповів, що народився у Переяславі в сім’ї педагогів. Займався музикою, грав на гітарі. Був серед організаторів першого шкільного вокально-інструментального ансамблю у Переяславі. Не беручи до уваги роботу за містом, пропрацював 15 років у ЖЕКу інженером та начальником, 13 років – у газеті “Діловий Переяслав” на посаді редактора інформаційного відділу. З 2006 по 2010 рік працював секретарем міської ради Переяслава.

Перший свій вірш написав у третьому класі. “Моя бабуся, яка була агрономом свого часу, жила на вулиці Малій Підвальній у хаті під стріхою. Я в неї любив ночувати. У неї така тиша була у хаті, ну глиняна хата, стріха, що я більше такої тиші не зустрічав. І я в неї ночував, а ввечері перед сном придумав вірш про весну. Мені навіть однокласники не вірили, що то мій вірш. Одна однокласниця сказала таку цікаву фразу: “Ну може, слова і його, але тема не його”. Що цікаво, що на другий день я його не забув, прийшов додому, розказав батьку і він так з гордістю сказав: “Поет”. Так причепив мені перший цей ярлик”, – поділився Матвієнко.

Ідея зародження книги “Сміху варте” припала на початок війни, пандемії та депутатство Олександра Матвієнка з 2015 по 2020 рік. Як поділився сам поет, він “записував вислови всіх людей у публічному просторі і скористався цим”.

“Якось мені прийшло на думку, що батьків рід – вони, як всі люблять казати, “приколісти”. Хтось більш єхидний, хтось більш добродушний, але всі вони любили гумор. І нібито і я в житті побутовому теж до цього схилявся. Але у творчості у мене була поезія серйозна. У “Діловому Переяславі”, коли я працював вперше, то мені дали завдання бути відповідальним за сторінку “Веселі картини з переяславської днини”. Я повинен був або шукати якісь там гуморески чи анекдоти, або придумувати самому. Потім це лягло у основу цієї збірки.

Згодом писав гуморески для себе, не думав їх публікувати. А потім думаю, чого ж це такий “огром” матеріалу та буде зникати. Дещо написав нове, дещо удосконалив старе. Звернувся до місцевого виробника, вирішив зробити у книзі м’яку палітурку. Художницею стала місцева художниця Євгенія Демченко. Я спробував себе у жанрі байки, ронделя. У книзі є прозові твори, раніше у мене не було прозових. Мало того, є такі жанри, як вислови”, – розповів Олександр Матвієнко.

Книга “Сміху варте” вийшла у 2020 році накладом 500 примірників. Поет зазначив, що ця книга позачасова. Складається із п’яти розділів: “Віршування графомана”, “Атака Клоунів”, “Із почутого у сесійній залі”, “Із зали суду”, п’ятий розділ присвятив онуці.

Кілька цитат із розділу “Із почутого у сесійній залі”:

• “Хто за? Одноголосно? Ні? Ви проти? Тоді опустіть руку”;
• “Кредити – це добре, але хорошого у цьому дуже мало”;
• “Ми з нею це вирішили на столі переговорів”;
• “Скільки треба вапна, щоб побілити кінотеатр і відремонтувати покрівлю?”

Нагадаємо, що у Переяславі провели культурно-просвітницький захід до Дня пам’яті Героїв Крут. Як це було, дізнавайтеся тут.

Валерія Бобровська

Фото: Валентин Шеремет

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишетесь на канали в Telegram або Viber.