“Спадкоємці” – найкращий серіал ХХІ століття. Про це говорить багато хто, а наш редактор підтверджує.
Три премії “Еммі” за найкращий драматичний серіал у 2020, 2022 та 2024 роках, стільки ж “Золотих глобусів” у тих же роках за найкращий драматичний серіал, дві премії “Еммі” за найкращу чоловічу роль у Джеремі Стронга 2020 року та у Кірана Калкіна 2024-го, “Еммі” за найкращу жіночу роль у Сари Снук у 2024 році, два “Еммі” у Метью Макфайдена у 2022-му та 2024-му за найкращу чоловічу роль другого плану. Цей перелік престижних нагород американського серіалу НВО “Спадкоємці” можна продовжувати ще дуже довго. Але й без того зрозуміло, що Джессі Армстронг створив щось справді видатне. Очевидно, що в одній публікації рубрики “Інформатор вихідного дня” неможливо повністю розкрити та допомогти усвідомити цю 39-серійну історію. Втім, спробую хоча би вас зацікавити.
Відразу скажу, що текст не обійдеться без спойлерів, тому краще не читайте його, а вмикайте першу серію. Можливо, не відразу ви зрозумієте унікальність та велич “Спадкоємців”, та після перших п’яти просто не зможете відірватися. Я навіть десь чув таку фразу: “У цьому серіалі головне – перетерпіти перші п’ять серій”.
Особисто я із першого разу не зрозумів “Спадкоємців”. Зараз знаю, що це трапилось лише тому, що тоді не готовий був до такого серіалу. Це не те, що варто вмикати у ліжку перед сном, коли мозок потихеньку вимикається. Тут треба багато слухати, думати та аналізувати. І краще не “втикати”, бо є відчуття, що проживаєш цю історію разом із персонажами, тож повинен зробити так, щоб не лишитися в дурнях.
Словом, кілька років тому я припинив дивитись “Спадкоємців” саме після п’яти серій. Мені здавалось, що серіал нудний, актори не харизматичні, стомлювали постійні діалоги, напружувала дивна типу документальна зйомка. А дав йому ще один шанс, бо вплинув соціум: коли із кожної праски лунає, що “Спадкоємці” – це найкращий серіал ХХІ століття, коли він щороку збирає всі можливі нагороди, задумуєшся, чи розумієшся взагалі в кіно. І ось вже серйозно налаштувавшись, цього року я знову почав дивитись цей серіал. І виявився він не нудним, а глибоким та неоднозначним (у гарному сенсі), з крутими, не попсовими акторами, з неймовірно прописаними діалоги, зі зйомкою, яка дозволяє поринути в кадр та вирізняє серіал з-поміж інших. “Спадкоємці” реально не мають недоліків, хоча, як не дивно, ясно, що сподобаються вони не всім.
Якщо максимально спростити, то історія розповідає про засновника медіаімперії Логана Роя, який невдовзі має передати свою справу комусь із дітей: владному та харизматичному Кендаллу, емоційному та вірному Роману, кмітливій та ініціативній Шивон чи, може, й найстаршому синові від іншої жінки Коннору, якого, здається, мало цікавить сімейний бізнес. Крім сімейної боротьби за владу, на компанію Логана чекають й зовнішні випробовування: борги, ймовірність поглинання іншими компаніями, судова тяганина тощо. А ще ж не варто відкидати інших топменеджерів Waystar Royco, які мріють одного дня посісти місце гендиректора. Загалом дуже цікаво і, здається, правдиво показали діяльність сучасної величезної бізнес-структури.
Проте за всім цим ховається й вічна історія стосунків батькій та дітей. На перший погляд здається, що Логан якщо не ненавидить, то просто не любить своїх дітей. Певно, він не бачить серед них гідного наступника, людини, яка хоча б наблизиться до його власного масштабу. Можна припустити, що компанію він цінує більше, аніж дітей, та й видно, що у її побудову він вклав значно більше сил та натхнення, ніж у виховання синів та доньки. Логан не є доброю людиною в загальноприйнятому розумінні, однак він точно є максимально чесним перед собою та перед оточенням. Він, безумовно, робить багато поганих речей, але усвідомлено й особливо не намагається цього приховувати.
Чи могли у такого батька вирости гарні діти? Це запитання риторичне. У “Спадкоємцях” немає позитивних героїв. Кожна людина у цьому серіалі – це вовк, який намагається відгризти собі якнайкращий шматок м’яса ще живого та досить сильного ведмедя. А діти Логана розділили між собою все погане, що в ньому було. У деякі моменти вам може здатись, що насправді вони людяніші, аніж батько. Вчасно себе заспокойте, бо, по-перше, вони значно молодші, мають менше влади, а по-друге, дочекайтесь четвертого сезону, де після смерті Логана (упс, спойлер) вони покажуть себе у всій красі.
Прямо у момент написання цієї статті я не подився лише останню серію. Та навіть зараз мені не зрозуміло: то чи любили Логани одне одного, чи здатні вони любити взагалі? Мені очевидно, що діти постійно шукали любові батька, чекали його схвалення. А чи не було це, зокрема, для того, щоб отримати його спадщину? Чого вони хотіли більше: батька поряд чи медіаімперію у спадок? Навряд чи я отримаю відповіді після останньої серії, бо “Спадкоємці” створені не для того, щоб давати відповіді, вони просто показують життя. Чи завжди у своєму житті ви отримуєте відповіді на всі запитання? От.
Логани та інші герої серіалу – це люди, тому в якісь моменти їх хочеться підтримувати та співпереживати їм, а в інші – вони здатні на ганебні вчинки. Всі люди такі, лише масштаби їхньої впливовості відрізняються. І виходить так, що кожен персонаж “Спадкоємців” чимось особливий, непересічний, бо знову ж таки всі ми такі. Проте навряд чи можна зняти про когось із них окремо спіноф. Бо лише разом вони складають цю надзвичайну історію, яку дивляться мільйони і яка здобуває престижні кінонагороди.
Нагадаємо, що минулого тижня в рубриці ”Інформатор вихідного дня” наша журналістка розповіла про фільм “Великий утікач”. Матеріал читайте тут.
Віталій Усик
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
