Депутати слухали журналістів на сесії, але пишуть про це знову ж таки журналісти, а не депутати. Що за несправедливість?
На сесії міської ради Переяслава 20 червня внесли зміни до “Програми висвітлення діяльності Переяславської міської ради та її виконавчих органів у засобах масової інформації на 2024 рік”. Зокрема, збільшили фінансування на 200 тисяч гривень. Тепер загальна сума на висвітлення на рік становить 700 тисяч гривень. У тривалому обговоренні цього питання взяли участь навіть представники переяславських ЗМІ, тому про якесь об’єктивне висвітлення цієї теми не може йтися. Тож Інформатор підготував суб’єктивну авторську колонку від редактора.
Коротко про те, що було у попередніх серіях, тобто на попередніх сесіях. Наприкінці минулого року приймали цю програму висвітлення. Міська рада запропонувала закласти у неї 880 тисяч гривень. Депутатка Аліна Римар сказала, що під час війни витрачати такі суми на висвітлення недоречно й запропонувала закласти 300 тисяч. Почергово ці дві пропозиції виставили на голосування, жодна не набрала достатньої кількості голосів.
Потім депутат Олександр Пасічник запропонував певний середній варіант – 500 тисяч. За цей проголосували. Невдовзі ProSlav виграв тендер на 170 тисяч гривень, згідно з яким за рік має опублікувати не менше 100 матеріалів обсягом від 1000 символів, не менше 40 хвилин відеосюжетів та щонайменше один прямий ефір про знакові події в Переяславській територіальній громаді та про діяльність органів виконавчої влади. Загалом все як завжди, нічого незвичного.
Ще тоді, наприкінці 2023-го, депутати закликали міську раду справедливо розподіляти гроші на висвітлення, бо, мовляв, ProSlav забирає основний куш, а “Віснику” та Інформатору – копійки. На цьому моменті вчергове наголошу, що Інформатор наразі грошей із бюджету не отримував, тобто не укладав угод на висвітлення ні з Переяславською міськрадою, ні з будь-якою іншою громадою. А от про “Вісник” знову заговорили у квітні, коли депутат Григорій Порало попросив звернути увагу на стан газети. Тоді вона не вийшла в останню п’ятницю березня, яка була п’ятою у місяці. Редакція пояснила це тим, що на кожен місяць планує по чотири номери. Але Порало зазначив, що ситуація там значно складніша.
Це було на позачерговій сесії. А вже на чергову квітневу винесли питання про додавання 200 тисяч гривень на висвітлення. Міська рада пояснила, що ще не витратила ті закладені раніше 500 тисяч, але виконавчий комітет “свої” 170 тисяч уже “віддав” ProSlav, а треба ж іще у “Вісника” інформаційні послуги замовити. Запевнили, що ці 200 тисяч гривень розділять порівну між ProSlav та “Вісником”. Було видно, що депутати налаштовані голосувати позитивно. Але на тому засіданні не було редакторки “Вісника” Валентини Батрак, тож депутат Пасічник попросив відкласти розгляд цього питання до наступного разу, бо вона хотіла виступити.
А наступного разу, в травні, цього питання у порядку денному не було. Саме перед тією сесією я бачився у неформальній обстановці із міським головою Вячеславом Саулком, і він сказав, що грошей на висвітлення зараз немає, нам би свердловину зробити, щоб хоч якось вирішити проблему з водою. Але депутати на сесії нагадали, що хотіли би почути звіт про використання коштів на висвітлення та й в цілому їм цікаво, чим зараз живуть переяславські ЗМІ, які у них потреби.
До слова, ProSlav до того часу вже збирав депутатів і розповідав про свою роботу, переважно хизувався статистикою, яка зараз на рівні із деякими національними медіа. Було б логічно, якби подібну неофіційну робочу зустріч влаштували і перед червневою сесією. Є профільні комісії, передсесійне засідання, де можна було заслухати всіх, кого депутатам так хотілось. Але вийшло так, що вже перед самісіньким початком сесії я дізнався, що депутати хочуть цього дня послухати представників ЗМІ. Так, прямо на сесії, так, усіх трьох. Тільки мені здається, що це таке собі стравлювання, чим у нас на сесіях частенько займаються? Типу давайте вислухаємо двох опонентів і вирішимо, хто має рацію. Хоча насправді це має відбуватися задовго до сесії. Але ж, чесно кажучи, ми, журналісти, любимо шоу, то чому б самим не взяти у ньому участь?
Звичайно ж, я міг відмовитися виступати перед депутатами. По-перше, представляю приватну організацію, яка при цьому жодного разу не надавала послуг міській раді. По-друге, я журналіст. Журналіст слухає депутатів і переповідає це громаді, а не депутати слухають журналіста, щоб потім журналіст це ще й переповідав, як от я зараз роблю. Але ж весело, прикольно, бо сесії останнім часом якимись однотипними стали, скоро навіть активістам не цікаво буде на них ходити.
Якщо коротко, Валентина Батрак хвилин із 15 розповідала про те, що газети досі читають, що там довгоживучіші матеріали, аніж в онлайн-медіа, де замітки, по суті, одноразові (мені, якщо чесно, простіше знайти певну інформацію через пошуковик на сайті, а не в газеті, та то таке). Кілька гострих випадів до колег, стільки ж – до влади. Але загальне враження – це було надто довго, жодна газетна шпальта такий обсяг тексту не вмістила б. А ще мені дуже хотілося їсти, відповідно пошвидше це все завершити.
Я спочатку дорікнув, що дізнався про виступ лише перед сесію, тому не готувався. Проте насправді я б до нього не готувався, навіть якби знав за місяць. Бо єдине, що мені зараз потрібно від міської ради, – це максимально спростити комунікацію. Попросив, щоб активніше повідомляли про заходи, які організовують, зробили дієвішим чат, де зібрали всіх переяславських редакторів. Відповів на кілька запитань від депутатів. Про фінансування чесно сказав, що наразі працюємо в мінус, який покривають співзасновники, але плануємо заробляти з реклами, грантів та й співпрацю із владою готові розглядати, якщо їхні тендери будуть цікаві нам.
Поки Олександр Артюх служить, а Олег Чемерис лікується від важкої хвороби, ProSlav представляв журналіст Олег Павленко. Впевнено засипав усіх цифрами, про які я вже згадував вище. Якби ще не порівнював із Інформатором та Переяслав.City, то у мене взагалі б не було претензій. Тепер же доводиться наголошувати, що на Переяславщині у нас трьох точно більш-менш рівні охоплення, а збирати перегляди за рахунок всеукраїнських новин ні ми, ні, певно, Переяслав.City на меті не маємо. А ось впливовість та репутація на регіональному рівні все ж важливіші, втім виміряти її цифрами неможливо.
Потім керуюча справами виконкому-заступниця міського голови Тетяна Гич нарешті прозвітувала, куди та скільки витратили грошей на висвітлення. Там взагалі нічого дивовижного: у ProSlav більше, у “Вісника” менше, але є і у тих, і у тих. Депутати ще трохи пообговорювали, загалом розповідали, якою важливою є газета. Депутат Андрій Іващенко взагалі мало не порівнював її з пандусами для людей з інвалідністю. Типу це ж все потрібно для невеликого відсотка людей, але все одно не можна цього не робити. Обожнюю його метафоричність. Ну й зрештою спокійно проголосували за +200 тисяч до програми.
Так а навіщо це все було? Невже б не проголосували без ось цього майже годинного обговорення? Реально хочуть допомогти медіа виживати? Так у мене є кілька простіших варіантів: шановні депутати, замовляйте рекламу своїх бізнесів у ЗМІ, які вам подобаються, або ж просто підтримуйте їх фінансово, але особистими, а не бюджетними коштами, – у Інформатора, скажімо, для цього є Patreon.
Будьмо чесними, у керівників переяславських медіа між собою досить натягнуті стосунки. Інколи ми мало не дружимо, а часом можемо не вітатися одне до одного. Припускаю, що після цієї публікації у мене особисто з кимось вони знову погіршаться. Але я у таких випадках завжди собі нагадую: це просто робота, особисте окремо. Так, надзвичайно складна робота, однак найкраща у світі. Інакше ми б у ній досі не залишалися.
Нагадаємо, що на цій же сесії передбачили понад 3 мільйони гривень відділу капітального будівництва та ЖКГ. На що саме, дізнавайтесь тут.
Віталій Усик
Фото: сайт міськради Переяслава
Це авторська колонка. Думка автора може не збігатися із редакційною.
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
