ЖИТТЯ

Територію Михайлівської церкви у Переяславі відкриють для екскурсій, коли все там приведуть до ладу

Опубліковано 11.05.2026

Що тепер буде із Михайлівською церквою? Розповіла в.о. гендиректора НІЕЗ “Переяслав”.

11 травня виконавча служба та служби внутрішніх справ виконали рішення суду й звільнили памʼятку національного значення Михайлівську церкву в Переславі, повернувши її державі в управління НІЕЗ “Переяслав”. Про це повідомила у Facebook в.о. гендиректора заповідника Марина Навальна, передає Інформатор.

У коментарі нашому виданню вона розповіла, що зранку цього дня на місці події працювало кілька десятків правоохоронців, оскільки представники УПЦ, які дотепер займали приміщення церкви, вчиняли спротив. Проте територію вдалося звільнити, і вже зараз там працюють фахівці НІЕЗ “Переяслав”. Зокрема, проводять господарські роботи, археологи вивчають підвальне приміщення, яке, за її словами, наразі у поганому стані.

Марина Навальна зазначила, що коли все приведуть до ладу, то відкриють територію для екскурсій. Також там є місце для виставкової зали, де у майбутньому можна буде відкрити музей ікони.

Михайлівський корпус, до якого входить церква та дзвіниця, є пам’яткою національного значення. Ось таку інформацію про них надали у НІЕЗ “Переяслав”:

Михайлівська церква, 1750 рік (пам’ятка архітектури національного значення (охоронний № 100030/1-Н), перебуває на балансі НІЕЗ “Переяслав”, адреса: м. Переяслав, вул. Михайла Сікорського, 34)

Церква розташована на південній околиці історичного центру міста Переяслав на мисі біля злиття річок Альта і Трубіж (лівий доплив р. Дніпра) в межах дитинця княжої доби. Храм зведений на території колишнього Єпископського двору давньоруського часу над залишками кафедрального Михайлівського собору, зруйнованого 1239 р. монголо-татарами.
Церква в ім’я св. Архангела Михаїла закладена єпископом Переяславським і Бориспільським Арсенієм Берло 1 квітня 1743 р. і добудована єпископом Никодимом Срібницьким у 1750 р. Була головним храмом однойменного чоловічого монастиря.
Споруда є прикладом українського бароко. Спочатку мала кам’яне склепіння, яке після руйнувань у 19 столітті замінили на дерев’яне (1823 р.). Фасади прикрашені пілястрами, полив’яними кольоровими розетками та рельєфними орнаментами. У типологічному відношенні споруда є унікальною й не має прямих аналогів в українській архітектурі.
У 1845 р. Тарас Шевченко змалював церкву (разом із дзвіницею), що допомогло дослідникам зафіксувати її первісний вигляд.
У 1956 р. в будівлі церкви відкрили етнографічний відділ історичного музею. З 1972 р. по 2010 р. у церкві розміщувалася експозиція Музею українського одягу Середньої Наддніпрянщини кін. 19 – поч. 20 ст.

Дзвіниця Михайлівської церкви, 1747 р. (пам’ятка архітектури національного значення (охоронний № 100030/2-Н), перебуває на балансі НІЕЗ “Переяслав”, адреса: м. Переяслав, вул. Михайла Сікорського, 34)

Дзвіниця Михайлівської церкви розташована зі східного боку від власне самої церкви. Зведення дзвіниці розпочалося 1745 р. за ініціативи переяславського єпископа Арсенія Берла, а закінчилося 1747 р. за єпископа Никодима Срібницького. Вона постала як багатофункціональна мурована споруда, що об’єднала надбрамну дзвіницю і монастирську трапезну з келією. У 1860-х дзвіницю надбудували двоярусним дерев’яним четвериком, увінчаним сферичною банею з маківкою. У часи Другої світової війни зазнала значних руйнувань. Упродовж 1951-1953 рр. споруда була відреставрована з відтворенням вінчання надбрамної дзвіниці на підставі акварелі Тараса Шевченка 1845 р.
Зараз надбрамна дзвіниця являє собою прямокутний одноповерховий корпус, над брамою якого височить четверик власне дзвіниці з великими арками у кожній грані. Четверик вінчає наметовий верх із маківкою. Приміщення перекриті коробовими склепіннями з розпалубками над вікнами. Скромний декор фасадів включає пілястри, карнизи, віконні ніші. Дзвіниця є унікальним за композицією зразком сакральної архітектури українського бароко і не має прямих аналогів в архітектурі України.
У 1958 р. у трапезній вперше облаштували виставку українського національного одягу, а з 1972 р. тут була частина експозиції Музею українського одягу Середньої Наддніпрянщини кінця 19 – початку 19 ст. У 2010 р. експозиція музею була згорнута за вказівкою тогочасного керівника Міністерства культури України Михайла Кулиняка та за сприяння тодішнього директора НІЕЗ “Переяслав” Павла Довгошиї.

Залишки Михайлівського собору, 1089 рік (пам’ятка археології та архітектури національного значення (охоронний № 100032-Н), перебуває на балансі НІЕЗ “Переяслав”, адреса: м. Переяслав, вул. Михайла Сікорського, 34)

Михайлівський собор був споруджений на території дитинця (у південній частині) Переяславля Руського на рубежі 80-90-х років 11 століття та став головним храмом Переяславського князівства. Його будівництво пов’язане з іменем і діяльністю святителя Єфрема, єпископа (митрополита) Переяславського, котрий і освятив новозведений храм 1089 року.
Упродовж 12 – першої половини 13 століття храм функціонував на території так званого Єпископського двору. У літописах собор Архістратига Михаїла згадується як місце поховання окремих представників роду Мономаховичів, а також деяких переяславських єпископів. Зруйнований монголо-татарами у 1239 році.
Михайлівський собор був великою п’ятинавною спорудою з однією апсидою та, вірогідно, одним куполом, який спирався на чотири потужні стовпи. Основний об’єм з трьох боків оточений прибудовами – притворами, каплицями з похованнями та іншим. Стіни храму були вимурувані з каміння та плінфи, підлогу викладено шиферними плитами з мозаїчним орнаментом. Інтер’єр був декорований фресками і, можливо, мозаїками.
До нашого часу збереглися лише наполовину розібрані фундаменти та місцями нижня частина стін. На початку 80-х років 20 століття над північно-західною частиною збережених фундаментів собору спорудили павільйон, в якому 1982 року відкрили Музей архітектури давньоруського Переяслава.

Що було раніше?

Ще у 2023 році Верховний Суд зобов’язав УПЦ звільнити приміщення церкви та передати її у користування Національному історико-етнографічному заповіднику “Переяслав”. 10 квітня 2024-го Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду залишив у силі рішення Господарського суду Київської області та постанову Північного апеляційного господарського суду по справі № 911/638/23. Рішенням задовольнили позовні вимоги НІЕЗ “Переяслав” та МКІП до релігійної громади української православної церкви щодо усунення перешкод у здійсненні права користування Михайлівською церквою.

Релігійна громада УПЦ Свято-Михайлівської парафії Переяслава мала би добровільно звільнити Михайлівську церкву та передати її у користування НІЕЗ “Переяслав”. У разі невиконання зобов’язань, виконання рішення Верховного Суду мало би бути забезпечено в примусовому порядку у встановлений законодавством спосіб.

На сесії міської ради Переяслава у листопаді 2025 року Марина Навальна бідкалася, що рішення суду до того моменту не виконали: “Дотепер Михайлівська церква не повернута заповіднику за рішенням суду. Куди ми тільки не писали і не зверталися… Проте структури та органи, які мають виконати рішення суду повернути Михайлівську церкву або врешті розібратися з іншими порушеннями, активно займаються законністю вбиральні у музеї просто неба, а не цим”.

Тоді міський голова Переяслава Вячеслав Саулко додав, що протягом останніх років з цього питання проведена велика робота: “За часів Януковича, невідомо яким чином, цю церкву передали у безстрокове і безоплатне користування УПЦ МП. І для того, щоб вона повернулася до НІЕЗ “Переяслав”, заповіднику потрібно було звернутися до суду з відповідними позовами. Зрештою суд прийняв відповідне рішення на користь заповідника. Але виконавча служба не виконує ухвалу суду. Марина Навальна звернулася до міської ради, щоби ми посприяли та вплинули на ситуацію. Я, як міський голова, написав звернення у всі відповідні служби. Але це питання поки не вирішується, тому ми залучаємося підтримкою депутатів, щоби донести до відповідних органів, що виконавча служба має виконати свою роботу”.

Депутати проголосували за питання “Про звернення до Міністерства юстиції України та Національної поліцїі України щодо забезпечення виконання рішення Господарського суду Київської області у справі №911/638/23 про усунення перешкод у користуванні Михайлівською церквою НІЕЗ “Переяслав” шляхом звільнення її релігійною громадою УПЦ”.

Врешті через пів року після того рішення суду виконали. Як пояснила Інформатору Марина Навальна, справа зрушила з місця саме після її виступу на сесії.

Журналісти Інформатора вдень 11 травня побували на території Михайлівського корпусу та зробили фото: