Університет Переяслава у рамках проєкту “Платформа можливостей” 1 квітня організував дистанційну зустріч з Народним депутатом Романом Лозинським. Всі охочі могли поставити свої запитання.
“Платформа можливостей” — спільний проєкт відділу PR-технологій та зв’язків з громадськістю та Наукового товариства університету Переяслава. Декілька років поспіль цей проєкт дає можливість студентам і не тільки спілкуватися з лідерами думок у різних галузях. Цього разу онлайн-зустріч організували з Народним депутатом, членом політичної партії “Голос” Романом Лозинським. Інформатор також долучився до цієї зустрічі.
Про шляхи в політику
— Дуже важливий внутрішній драйв та бажання щось змінювати, — говорить Лозинський. — Не треба гнатися за певними посадами. Якщо ви прийдете до мене й скажете, що хочете стати головою громади, депутатом, міністром, я вас запитаю: “Для чого?”. Ви повинні мати на це відповідь. Всі люди, яких я бачив борцями лише за посади, програвали. Ще один мій внутрішній інсайт — вміння працювати в команді, тому що все, що ти зробиш сам, не буде мати досить вагомого значення, це лише локальні перемоги.
Чому саме “Голос”
Я вважаю, що партія “Голос” була можливістю об’єднати на своїй платформі різні політичні середовища. В мене, зокрема, були високі очікування щодо приходу Святослава Вакарчука в політику. Але не особисто його (типу він сам закони буде клепати), а що він навколо себе зможе об’єднати класних адекватних людей.
Як сформувати команду однодумців
Я б рекомендував прочитати невелику книжку Оруелла “Колгосп тварин”. Багато схожого є в політиці. Команда має формуватися в інституті, вона повинна бути дуже міцна. Вона має об’єднуватися не тільки навколо ідей, а ще й навколо чесних і прозорих правил. Комусь може знести дах: прийде багато слави й можливостей — це велика спокуса. Зрозуміло, що повинна бути зрозуміла ще й “точка входу”, тобто сам перелік тих правил і принципів, за якими команда буде слідувати.
Які якості повинен мати політик
Ти повинен мати внутрішню міцну броню. Йти в політику тупо красти гроші — досить простий шлях. А якщо ти реально хочеш займатися політикою, формуючи якісь нові тренди, не крадучи й не наживаючись на цьому, тобі потрібно мати тверду броню від спокус. Важливим надалі є й матеріальне забезпечення. Адже, якщо ви станете депутатом місцевої ради (а це волонтерська робота, про що потрібно пам’ятати), вам треба буде десь заробляти гроші, мати роботу, фінансову подушку. Про це насправді мало хто говорить. Якщо у вас не буде джерела доходу, в політиці ви можете зіткнутися із рядом спокус, через які багато людей “ламаються”. Коли є банка із солоними огірками і в неї кладуть свіжий, що станеться? Всі стануть свіжими чи свіжий замаринується?
Про співпрацю в Раді
Я вже десятки разів хотів піти з політики, тому що тут складно щось змінити: люди кидають людей, неможливо домовитися про якісь правильні речі й так далі. Але я усвідомлюю, що це справа мого життя. З інших фракцій є адекватна людина в “Батьківщині”, з якою я спілкуюся, хоча й не поділяю поглядів лідерки їхньої партії. В “Європейській солідарності” є багато людей, з якими можна спілкуватися з питань, наприклад, проукраїнської боротьби. Є декілька десятків “Слуг народу” насправді абсолютно нормальних, яких я поважаю, вони завжди займають конструктивну позицію. Ну і, звісно ж, що в “Голосі”. Єдині, з ким я взагалі не спілкуюсь — це ОПЗЖ. Не знаю, правильно я роблю чи ні, втім, для мене це принципово.
Інформатор також поставив Роману Лозинському кілька запитань. Відповіді — нижче.
Як простій людині бути почутою
Напишіть у Facebook. Серйозно. Може я не завжди встигаю оперативно відповідати, але практично на всі реальні повідомлення відповідаю. Адекватна частина депутатів вам завжди відповість. Якщо ні — варто приходити на прийоми, записуватися й говорити. Це якщо про Народних депутатів. Якщо говорити про уряд і державні установи — досить складно знайти там точку входу. Можуть бути бюрократи, які дуже затягуватимуть процес. Можна пробувати заходити через депутатів, а вони вже будуть намагатися допомагати вам.
Про ставлення до ЗМІ
У мене є Youtube-канал, який називається “Роман Лозинський”. У шапці каналу написано “Як ЦЕ працює?”. На одному з роликів я розказую, як це працює в контексті медіаграмотності. За 9 хвилин розповідаю, який канал кому належить, як фільтрувати інформацію, як критично її осмислювати, як не вестися на фейки. Також я активно веду свої соцмережі, де охоплення немаленьке. Намагаюся ходити на всі ефіри й давати коментарі засобам масової інформації, які до мене звертаються (крім каналу “НАШ”, “Київ Live” та “помийок” Медведчука).
Нагадаємо, фейки в останні роки заполонили інтернет, але Інформатор бореться з ними своїми чесними та перевіреними публікаціями. Однак 1 квітня ми не втрималися, щоб не пожартувати.
Юлія Кравченко
