Послаблення карантину та настання літа сприяє культурним подіям у Переяславі. Анна Скляренко розповіла, чого нам чекати у найближчі місяці.
Анна Скляренко стала начальницею відділу культури та туризму міськради Переяслава 21 січня цього року. Вона має чималий досвід роботи держслужбовцем: із 2016 до 2018-го була начальницею відділу культури, а з 2018 до січня 2020-го – заступницею голови Переяслав-Хмельнецької РДА із соціально-гуманітарних питань. Про перші місяці на новій посаді, літні заходи у Переяславі та особисті амбіції вона поспілкувалася із журналістом Інформатора.
– Почнімо із традиційного запитання для нових людей у команді міської ради. Як ти потрапила на посаду?
– Я знала, що посада стала вакантною. Довго наважувалася подати свою кандидатуру, бо було певне хвилювання, що не виправдаю надії та сподівання, які покладаються на начальника відділу культури. Переживала, що не спрацююся з колективом. Зараз, коли часом щось не вдається, то ці хвилювання повертаються. Турбувало, що відділу підпорядковуються ще й заклади освіти у сфері культури: мистецька, художня школи. А це абсолютно інакша зона відповідальності. Я сама телефонувала рідним, знайомим, друзям і казала: “Переконайте мене, що потрібно туди йти”. Попередньо ми знайомилися з Вячеславом Володимировичем (Саулком – ред.), Анатолієм Івановичем (Фесенком – ред.), вони ставили запитання, наскільки я знайома з цією сферою, готова працювати. І наразі я дуже вдячна і працівникам культури, і міській раді, що підтримали мене. Не шкодую, що наважилася, робота дуже цікава, хоч і непроста.
– Ти цікавилася, чому попередня начальниця відділу культури покинула свою посаду?
– Наскільки мені відомо, це було її власне рішення. Вячеслав Володимирович коментував це так, що вона написала заяву за власним бажанням. З Антоніною Миколаївною (Курченко – ред.) я спілкувалася, але ми не обговорювали це питання.
– Чим суттєво робота в культурі району відрізняється від роботи в культурі громади?
– У відповідальності та насиченості. От у районі ми самі будували плани, реалізовували їх, шукали підтримки спонсорів чи фінансування з бюджету. Це були стандартні функції – організація, проведення календарних заходів, а також додатково масштабні фестивалі, поїздки кудись. А в громаді не вийде йти лише за власним планом, бо потрібно співпрацювати з іншими відділами. Тому нам, відверто кажучи, й штату для цього не вистачає. Припустимо, в районній бібліотеці працювало 23 особи, вони справлялися, все класно робили. Зараз потужність бібліотеки підвищилася разів у три (це можна побачити й по планах, і по виконаних заходах), а штат – 10 людей.
– Але ж треба економити. 23 людини для бібліотеки – це реально забагато.
– Можливо, це так здається, що там немає роботи. Насправді там величезні обсяги: облікувати весь фонд, систематично аналізувати, а окрім цього, надавати культурні послуги населенню.
– Ти маєш досвід роботи заступницею голови РДА. Чи є амбіції і у Переяславській громаді не зупинятися на відділі культури?
– Для мене важливо, щоб робота була цікавою і я могла у ній зростати. Якщо я стою на одному місці, то це вже все – не цікаво. Державна служба для мене не є у пріоритеті, а от культура – так. Якщо не займатиму цю посаду, то не піду аби куди, лише б державна служба. Коли я потрапила під скорочення в РДА, то в центрі зайнятості була майже рік. Реально шукала роботу: скільки в мене було тих співбесід, стажувань! Але або робота не влаштовувала, або оплата за неї. Тобто я могла опинитися будь-де, хоча у грудні отримала диплом магістра публічного адміністрування Академії державного управління при Президентові України. І тут виникла ця вакансія, так склалися обставини.
– Як тобі працюється за керівництва Вячеслава Саулка?
– Комфортно. Від мерії отримуємо потужну підтримку. Вячеслав Володимирович прямо говорить: “Коли я бачу, що в тебе горять очі й ти це хочеш зробити, я зроблю все, щоб тобі допомогти”. Коли він розуміє, що це реально потрібно громаді й це підтримує міська рада, то ми втілимо. І ти сам бачиш, що ми разом робимо велику ставку на туризм, розвиток образу міста загалом, пошук інвесторів, реставрацію архітектурних пам’яток.
– То Саулко – насправді добрий мер?
– Ну я ж не буду цитувати Тетяну Олексіївну (сміється). (Інтерв’ю з керуючою справами виконкому Тетяною Гич читайте за посиланням – ред.). Він хороша, відкрита людина. До того, як написала заяву на стажування, я його не знала. Але за цей час від нього отримую лише підтримку.
– Для простих людей культура – це заходи. Назви п’ять основних культурних подій Переяслава, які традиційно проводяться протягом року.
– Це дуже важко…
– Ну ж я ж можу легко назвати.
– Назви.
– День міста, “Слов’янська хвиля”, фестиваль повітряних куль, “Рок-булава”, яку ми прос..али, і нехай пленер художників.
– Ти назвав найпотужніші заходи, які круто анонсуються і в них бере участь багато людей. Тобто вони вищого рівня ніж просто місцевий. З названих тобою місцевий – лише День міста. Пленером “Червень у Переяславі” більше займається спілка художників. Так само – “Рок-булава”, повітряні кулі, “Слов’янська хвиля”, де основні організатори зовсім не ми. Так, частина організаційних питань припадає на нас. І цьогоріч ми також все зробимо на високому рівні.
Ми хочемо, щоб “ожила” сцена нашого будинку культури
Я не можу назвати п’ять основних заходів. Бо буває так, що нічого не плануємо, а потім як придумаємо і зробимо. От буде реально найкращий захід року, а ти вже й не напишеш про нього тут (усміхається). Ну от День захисту дітей – завдяки співорганізаторам ми зробили класний фестиваль на цілий день. А якби ми були самі, то такого масштабу точно б не вийшло. Зараз ми хочемо, щоб “ожила” сцена нашого будинку культури, щоб наші артисти гастролювали, а у вихідні люди могли сходити на вистави. До речі, зараз шукаємо режисера для народного театру.
– Переяславу просто необхідний крутий потужний молодіжний фестиваль, як, наприклад, свого часу була “Рок-булава”. Ти так не вважаєш? Чи реально щось таке зробити в нашому місті?
– Реально. Можна когось перетягнути сюди, можна ініціювати та організувати самим. Головне – захотіти і щоб на це було трішечки часу та підтримки від інших людей. Ми вже говорили про те, щоб зробити в Переяславі щось типу свого Сорочинського ярмарку. Щоб таке було лише у Переяславі і щоб до нас всі їхали. Ми спілкувалися із представниками Мінкульту, вони приїжджали сюди подивитися туристичні локації. І коли побачили оглядовий майданчик у Циблях, то сказали: “У вас прямо тут можна такий крутий фестиваль зробити. Напишіть грант”. І ми писали, Андрій Іващенко потужно цим займався. На початку цього року ми брали участь у трьох грантах на Переяславську громаду (відділ культури був співініціатором), в одному ще маємо шанси на перемогу. Щоб вигравати гранти, треба, щоб була окрема людина, яка лише б ними займалася. Бо коли я розумію, що до шостої години мені треба зробити те й те, що пріоритетніше, то за грант не братимуся. Так само і в Андрія Володимировича купа своїх справ.
– Якщо за цієї влади, при тобі у відділі культури справді вдасться започаткувати щось масштабне й таке, що буде лише в Переяславі, то ви, певно, ввійдете в історію.
– Я з такими амбіціями і йшла на посаду. Але з часом ти розумієш, що треба вирішувати нагальні питання, а не жити планами. Інколи приходиш на роботу і розумієш, що нічого нового не зробиш, а цілий день виконуватимеш те ж, що вчора. Культура творча на рівні Центру культури та мистецтв, спеціалістів, музикантів, хореографів, викладачів мистецьких шкіл. А саме у відділі, як би не хотілося, щоб душа розвернулася, ти весь в паперах.
– Настало літо, послабили карантин, всі хочуть розважитися. На що нам чекати?
– 16 червня стартує пленер “Червень у Переяславі”, 12 червня – свято мікрорайону Борисівка, 13-го до нас приїжджають “Вар’яти-шоу” (буде два покази). 20 червня буде Трійця та свято села у Великій Каратулі, там все й відгуляємо. Звичайно ж, відзначатимемо День молоді, День Конституції. У липні буде трохи спокійніше, велика частина працівників культури в цей період йде у відпустку. А ближче до серпня знову почнеться: дні сіл у Гайшині, Дем’янцях.
Від автора: Далі ми довго говорили про святкування Дня міста, ділилися очікуваннями та планами. Однак чогось конкретного поки що Анна Скляренко сказати не може, адже до свята ще занадто багато часу. При цьому вона наголосила: “Точно має бути не гірше, ніж у минулі роки”.
– Не можу не зачепити, певно, найрезонанснішу тему останніх тижнів. Що коїться у мистецькій школі? Чому Ганна Іфтоді більше не директорка закладу?
– Ганна Миколаївна була звільнена за статтею 41 пункт 3 Кодексу законів України про працю “Вчинення аморального проступку”. Там була ситуація, що дитині з особливими освітніми потребами відмовили в навчанні. Були скарги батьків, педагога – так все закрутилося. Зараз Ганна Миколаївна має надію відстояти, на її погляд, правоту в суді. Триває конкурс на заміщення вакантної посади директора. Є два кандидати: Вадим Ноздровський, який наразі виконує обов’язки, та Сергій Омельницький. До 16 червня вони мають познайомитися з колективом школи та презентувати свої плани розвитку. А до кінця місяця комісія прийме рішення.
“Не шкодую, що наважилася піти на цю посаду”
“Буває так, що нічого не плануємо, а потім як придумаємо і зробимо!”
“Як би не хотілося, щоб душа розвернулася, ти весь в паперах”
Нагадаємо, що 1 червня у Переяславі масштабно відсвяткували День захисту дітей. Як це було, дивіться в нашому відеосюжеті.
Віталій Усик
Фото: Юрій Товкайло
