Вже вдев’яте відбувся фестиваль важкої музики “Рок-Булава”. Раніше він проходив у Переяславі, втім, вже другий рік (2019-й та 2021-й, у 2020-му фест скасували через карантин) “Рок-Булава” “підіймає на вуха” Черкаси на території табору “Дахнівська Січ”. Гості з усіх куточків України та навіть з-за кордону з 18 до 21 червня встигли стати однією великою родиною. Тож як минув один з найулюбленіших фестивалів переяславців цьогоріч?
На “Рок-Булаві” побувала й журналістка Інформатора. Компанія ХатаNET разом із гуртом “Драбадан” організували аж дві поїздки на фестиваль, до них міг долучитися кожен. Їхали ми, окрім того, що комфортно, так ще й безкоштовно.
Інтернет-провайдер “XataNET” допоміг дістатися до “Рок-Булави” жителям Переяслава
Переяславський гурт “Драбадан” виступав на основній сцені
Одразу виникло відчуття, що ніби й не лишала Переяслава. Навколо багато знайомих людей: охоронці й волонтери – переяславці, ведуча малої “альтернативної” сцени Єлизавета Хандошко – жителька Гайшина Переяславської ТГ, гурт “Драбадан”, який виступав на головній сцені, – теж переяславський. Та й в цілому, окрім них, було чимало земляків, котрі, попри зміну локації, знову приїхали на “Рок-Булаву” й планують приїздити в майбутньому.
Фестиваль тривав, як зазвичай, три доби. На двох сценах виступили 82 гурти. Це було дуже насичено. Жила я в наметовому містечку (його вартість не змінилася, порівняно з попереднім фестом, – 200 гривень за три дні) й,щиро кажучи, навіть змогла добряче виспатись.
Гості зі Швеції знайшли нових прихильників в Україні
Гурт “Black House Hill” та його нові прихильниці
У перший день я та компанія друзів познайомилися зі шведським гуртом “Black House Hill”, який виступав на основній сцені. Це були єдині музиканти з-за кордону. У моєї подруги Марти виникла ідея взяти в них інтерв’ю. Тому, вичавивши із себе чи не всі навички англійської мови, ми зробили це. “Black House Hill” виявилися напрочуд товариськими хлопцями, легко йшли на контакт – поспілкувалися так, ніби знайомі багато років.
“Ми любимо випити, але ніколи не вживаємо алкоголь перед шоу”
Учасники гурту – четверо хлопців. Вони дещо розповіли про свій візит до України:
– Ми ніколи раніше не були в Україні, але цей перший раз нам вже подобається. Планували тур Європою вже два роки, самотужки шукали місця, де можемо виступити. В Україні дуже круто – привітні люди та смачне пиво. Щодо цього в нас є головне правило – ми любимо випити, але ніколи не вживаємо алкоголь перед шоу.
Вільям, Нільс, Ерік та Алекс разом вже близько шести років – вони справжні фанати рок-музики, але кожен приносить у гурт щось своє. Ось що хлопці кажуть про власний стиль музики:
– Ми такі й у житті. Чесні в музиці, на сцені та чесні у своєму стилі. У нас немає сценічного образу, бо кожен із нас вкладає у гурт частинку себе, частинку своєї улюбленої музики (хтось переймає стиль Led Zeppelin, хтось надихається важким металом) і таким чином утворюється вдалий синтез, гармонія.
Хлопці з гурту звернули увагу на колорит “Рок-Булави”. Хлопцям сподобалися фудкорти – кожен міг відшукати там їжу на власний смак: піца, шаурма, картопля, смажене м’ясо.
Крім цього, на території фестивального містечка була їдальня. Моя подруга харчувалася там – салат, м’ясний биток, гарнір та компот обійшлися їй в 35 гривень. Звісно, їжа у фудкортах була значно дорожчою – від 30 до 100 гривень за одну страву. Ціни на розливне пиво та інші слабоалькогольні напої – 35 гривень за бокал.
Для тих, хто хотів витрачати гроші не тільки на їжу, теж було багато варіантів: можна пограти в пейнтбол, придбати сувеніри (футболки чи аксесуари), а також відвідати барбершоп, зробити пірсинг або татуювання. Ми разом із гуртом “Black House Hill” заскочили до намету, де роблять татуювання. Привітна майстриня Маша погодилася зробити гостям із Швеції безкоштовні тату. Алекс та Ерік захотіли набити на плечі дату того дня – 061821 (у них спочатку вказують місяць, а потім число) – на згадку про подорож в Україну.
Ось таке татуювання тепер має член груту “Back House Hill” Алекс
Жіночий вокал підкорив серця прихильників важкої музики
Олена Кривов’яз виявилася водночас серйозною й дуже простою. Вона постійно усміхалася, була привітною до кожного
Другий день на “Рок-Булаві” видався не менш яскравим. Мене вразив виступ гурту “I Miss My Death”, а особливо – вокал його солістки Олени Кривов’яз. Вона виявилася водночас серйозною та дуже простою. Постійно усміхалася, була привітною до кожного. Відразу після виступу запросила фанатів на автограф-сесію, де мені й вдалося познайомитися з гуртом трохи ближче.
– Як виник гурт “I Miss My Death”?
– Наш гурт існує з 2007 року, був заснований у місті Миронівка (потім переїхали до Києва). Спочатку грали готик-дум, а вже потім, коли у 2009-му до хлопців приєдналася я, ми перейшли на симфонічний метал.
– Що це за незвичний жанр.
– Ми граємо такий жанр, бо в нас це виходить – ми не спеціально створюємо його. Кожен із нас слухає абсолютно різну музику, зокрема класичну. Ось, наприклад, наша інтерпретація Моцартової “Lacrimosa” вийшла не така сумна, як в оригіналі. Наш жанр – поєднання металу та класичної музики. Класична музика від мене та клавішника, а хлопці роблять більш “тяжкеньке”. Так і виходить.
– Про що співає “I Miss My Death” і яка ваша “родзинка”?
– Симфонічний метал українською про містику. Можна навіть сказати, що про містичну Україну. Виражаємо це через академічний вокал, певно, це і є одна з наших фішок.
Я теж зробила фото з солісткою гурту “I Miss My Death”
Гурт “Пасть Крокодила” феєрично закрив фестиваль
“Пасть Крокодила” змусили потанцювати всіх!
“Ми хочемо освіжити рок-хвилю”
До останнього дня фесту багато хто вже сильно втомився – три доби життя в наметовому містечку давалися в знаки (щоправда, охочі могли орендувати будиночки, які є на території табору). Втім, завершення фестивалю було настільки драйвовим і енергійним, що навіть найзмореніші підспівували недільним хедлайнерам – гурту “Пасть Крокодила”. Фронтмен “Пасті Крокодила” Володимир Пєсоцький приїхав на фестиваль ще в перший день. Після свого виступу він розповів мені, чим займався й що йому найбільше сподобалося на цьогорічній “Рок-Булаві”.
– Розкажи про роль гурту “Пасть Крокодила” у житті фестивалю “Рок-Булава”.
– Перший раз ми брали участь ще у 2016 році в Переяславі, коли це був зовсім інший проєкт під назвою “STEREOISTERIKA”. Потім вирішили трохи змінити склад, по-іншому підійшли до музики. І вже з 2018-го брали участь в “Рок-Булаві” як “Пасть Крокодила”.
– Яка мета вашої музики?
– Передусім ми хочемо освіжити рок-хвилю, тому вкраплюємо в рок нові віяння хіп-хопу, даб-степу, танцювальної музики. Таким чином і освіжаємо весь пласт рок-музики.
– Наскільки я знаю, ти перебував тут усі три дні. Що запам’яталося найбільше на цьогорічній “Рок-Булаві”?
– Я займаюся відео-продакшеном – це моє хобі, тому протягом трьох днів назнімав багато відео з “Рок-Булави”. Ми самотужки робимо кліпи, я маю на увазі весь візуал. Мені запам’яталися виступи двох гуртів: у перший день – “MIDGARD”, а в другий – гурту із Харкова “Юность” – теж відчувається щось нове, свіже. Все ж таки майже всім приїдається, коли пісні з одним і тим самим звуком, а ці гурти, як і ми, приносять в рок якесь розмаїття.
Фанатів біля Володимира Пєсоцького було чимало
Далі – про деяких гостей “Рок-Булави”. Вітя та Валєра приїхали з Чернігівської області. Вітя – представник волонтерів фестивалю від агропідприємства “KERNEL”, а Валєра – його товариш.
– Сьогодні ми відчули себе справді молодими, – розповідають чоловіки ввечері першого дня фестивалю. – На “Булаві” ми вперше, втім, хочемо повернутися сюди ще.
Валєра та Вітя приїхали на “Рок-Булаву” з Чернігівщини
А от білоцерківчанки Наташа та Оксана – завсідниці фестивалю. Наташа (на фото ліворуч), до речі, ще й планує вступати до переяславського університету. Вони, крім того, що входили до команди волонтерів, були дуже активними біля сцени.
– Ми на фестивалі не вперше й приїздитимемо надалі. В нас тут друг, якщо не кожен перший, то точно кожен другий. Деякі гурти, які виступали на цій сцені, – наші хороші знайомі. Для нас “Рок-Булава” – одна велика родина, – розповідають дівчата.
Наташа та Ксюша – гості з Білої Церкви, вони вже не вперше на “Рок-Булаві”
Ось так і минули три дні фестивалю. Звісно не обійшлося без казусних ситуацій. Згадаймо хоча б про те, що за декілька днів до початку “Рок-Булави” скасували довгоочікуваний виступ білоруського панк-рок-гурту “Дай дарогу!”. На жаль, через політичну ситуацію в Білорусі учасники “Дай дарогу!” не змогли перетнути кордон, але обіцяють, що наступного року вони повернуться й викладуться на сцені на всі 200 відсотків.
А ще під час другого дня фестивалю організаторам довелося викликати наряд поліції через те, що хтось із гостей викрав залізну бочку з пивом. Подейкують, що ці люди десь знайшли сокиру, прорубали в бочці дірку й продавали гостям фестивалю пиво за 50 копійок. Звучить весело, але точно не сміялися ті продавці, в яких цю бочку викрали.
Помітно, що фестиваль в Черкасах приваблює людей більше, ніж у Переяславі. Вони готові приїздити в місто обласного значення, тому цього року й було чимало гостей із Одеси, Харкова, Чернігівщини та Львова. Але для переяславців “Рок-Булава” все ще лишається рідною, саме тому “наші” завжди тут.
Нагадуємо, 19 червня у Переяславі в мікрорайоні Спаська левада на дитячому майданчику влаштували свято до Міжнародного дня батька. Для дітей підготували багато цікавих розваг.
Юлія Кравченко
