Переяслав Перейти на сайт

У Переяславі можуть знести просвітницький центр: міський голова обіцяв, що цього не трапиться

Віталій Усик

У Переяславі почали визначатися, де встановити пам’ятник Сікорському. Чому можуть знести будівлю просвітницького центру?

Вчора, 29 листопада, відбулося засідання комісії, яка визначала місце для пам’ятника видатному переяславському музейнику Михайлу Сікорському. Як йдеться на інтернет-ресурсі ProSlav, пріоритетними були два варіанти: на вулиці Шевченка, 8-10 між музеєм Трипільської культури та музеєм “Заповіту” (пропозиція управління містобудування, архітектури та використання земель міськради Переяслава) та на вулиці Шевченка, 3 на території просвітницького центру “Народний музей” (пропозиція генерального директора НІЕЗ “Переяслав” Олексія Лукашевича). Однак для другого варіанту, за його словами, необхідно демонтувати будівлю просвітницького центру. Журналіст Інформатора спробував розібратися в ситуації.

Приміщення на Шевченка, 3 переяславський краєзнавець та активіст Микола Богатир отримав у безоплатне користування від міської ради у 2019 році. За цей час він встиг облаштувати там просвітницький центр і зробити його одним із найпопулярніших місць в Переяславі. Тут проводить екскурсії, різноманітні заходи (просвітницькі вело– та автомарафони тощо) і має ще багато планів. Власне, звіт про роботу центру Богатир вже активно готує.

Проте деякі члени комісії пропонують перенести центр до іншого місця, щоб всі залишилися задоволеними. Як зазначив у коментарі Інформатору Олексій Лукашевич, група міських депутатів ще попереднього скликання підготувала проєкт рішення щодо розміщення пам’ятника на земельній ділянці на Шевченка, 3 (тоді там ще не було просвітницького центру). Але цей проєкт не набрав достатньої кількості голосів.

– У мене немає жодних зауважень чи дорікань до просвітницького центру, – сказав Олексій Лукашевич. – Я запропонував перенести центр в іншу будівлю, яка наразі не використовується. Наприклад, на вулицю Гімназійну навпроти колишнього кінотеатру в колишнє приміщення тепломережі. Є й інші будівлі. Тим паче, що теперішнє приміщення перебуває в поганому технічному стані. Окрім мене, на засіданні до цієї локації схилявся перший заступник міського голови Анатолій Фесенко, підтримали Іван Якименко (міський голова Переяслава 2006-2010 рр.), Степан Куций (Заслужений художник України), Віталій Коцур (науковець, ректор переяславського університету), Олександр Колибенко (науковець, заступник гендиректора НІЕЗ “Переяслав”). Тобто це не моя забаганка, а колективний напрацьований продукт.

Я особисто не бачу кращої локації для розміщення пам’ятника та облаштування там скверу. Концентрація пам’яток в цьому місці дуже висока, зокрема, Троїцька церква, музей “Заповіту”. А передусім, тепер там є парковка – невелика, але пару автобусів легко стануть. Якщо там привести все до ладу, то з боку музею “Заповіту”, музею Трипільської культури відкриватиметься зовсім інша панорама. На відкритому просторі пам’ятки розкриваються по-новому. Як наприклад, після розчищення колишнього військового містечка ми побачили, що собор має інакший вигляд та зовсім по-іншому сприймається людьми, – поснив Лукашевич.

Засновник центру Микола Богатир дізнався про те, що будівлю можуть демонтувати, два місяці тому. Йому про це розповіли Іван Якименко та Степан Куций.

– Я був шокований, не очікував такого, – зазначив Богатир Інформатору. – Зустрівся з міським головою Вячеславом Саулком. Він запевнив мене, що будівлю точно не демонтуватимуть, такого не може бути. І це мене заспокоїло. А вчора, коли дізнався, що такий варіант розглядають, то стало дуже неприємно. Я за те, щоб обрали будь-яке цікаве місце: хоч на території просвітницького центру, але без знесення споруди, хоч між музеями Трипільського культури та “Заповіту”. Але просвітницький центр переносити не можна. Є напрацьовані маршрути, логістично кращого місця для нього не придумаєш. Якщо розміщувати його за межами патріотичних та туристичних маршрутів, то втратимо в результативності та перспективності.

Зруйнувати перспективну для музейної справи споруду, щоб встановити пам’ятник, – це найбільше приниження особистості Сікорського.

Микола Богатир додав, що вклав багато сил у цей центр, займався ним безоплатно. Не завжди висвітлював це у соціальних мережах, оскільки не вважав за потрібне “так піаритися”. Вже готовий опублікувати план заходів на наступний рік, а також невдовзі підготує детальний звіт роботи центру. Говорить, що разом із центром “можуть знести його ентузіазм”.

На своїй Facebook-сторінці активіст написав ще й таке: “Михайло Іванович, без сумніву, заслужив меморіального пам’ятника в місті на свою адресу, тим паче, на 100 річницю від дня народження, але не думаю, що він був би в захваті від такої ідеї. Навпаки, ЗРУЙНУВАТИ перспективну для музейної справи споруду, щоб встановити пам’ятник – це найбільше приниження його особистості. Краще рішення, це коли не руйнувати нічого і встановити пам’ятник герою Сікорському. Але самим оптимальним і приємним для Михайла Івановича рішенням було би збереження й ремонт в Просвітницькому центрі та відкриття до його ювілею відразу двох об’єктів – пам’ятник та Інформаційно-просвітницький центр імені М.І. Сікорського, з меморіальною кімнатою всередині та збереженні тої концепції, яка була закладена ще кілька років тому”.

Наступне засідання, на якому, власне, й мають вирішити, де встановити пам’ятник, попередньо запланували на п’ятницю, 3 грудня. Зазначимо, що до складу організаційного комітету з питань відзначення 100-річчя з дня народження Михайла Сікорського входять такі члени:

Нагадаємо, що кошти на пам’ятник Михайлу Сікорському збиратимуть із благодійних пожертв. Необхідно понад два мільйони гривень.

Віталій Усик