Жителі Переяславщини розповідають про свої улюблені місця. Що радить відвідати Тетяна Радіоненко?
Інформатор продовжує рубрику “Улюблені місця Переяславщини”. У ній жителі міста та сіл колишнього району розповідають про місця, які їм подобаються найбільше. Сьогодні своїм улюбленим місцем поділилась завідувачка меморіального музею Григорія Сковороди у Переяславі Тетяна Радіоненко. Для неї це – Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, більше відомий серед переяславців як музей просто неба.
Як дістатися? Зрозуміло, що можна викликати таксі і вас привезуть до музею, але це не цікаво. Найбільше мені подобається йти від шлюзів, через луг, повз березові невеличкі насадження. Другий варіант – йти від Борисоглібської площі повз “Стару Греблю”. Там уже натоптана стежинка, яка приведе вас до “нижніх воріт” музею.
Чим це місце особливе? Люблю ходити музеями, розміщеними в цьому скансені, та дивитись на вишиті рушники, сорочки, килими. У музеї просто неба дуже красивий ландшафт у будь-яку пору року. Там можна зробити неймовірні фото. Особливе це місце для мене тим, що можна відволіктись від міського шуму та активного дорожнього руху. Там ви поринаєте в старовинну епоху. Люблю дивитись, як у давнину жили прості люди або ж заможні переяславці. Музей постійно вдосконалюють та відновлюють.
Коли відкрила це місце? Дуже давно, бо моя мама працює у заповіднику понад 50 років. Я ще маленькою дитиною брала участь у пошукових експедиціях разом з науковцями. Вони працювали у різних селах Переяславщини, Черкащини та Полтавщини. Музейники ходили по хатах і запитували, чи можуть люди поділитись полотном, сорочкою, скатертиною та навіть рукавами. Також ми їздили музейними родинами в ліс збирати хвою, щоб, перекриваючи солом’яну покрівлю хатини, покласти під низ хвою. Після збирання ми влаштовували невеличкі пікніки.
Особлива згадка. Коли ми почали проводити майстер-класи, то мені дали відповідальну місію. Одного разу приїздила організація, яка проводила сімейне дозвілля на території музею. Вони привозили із собою інструменти, і окрім того, що відпочивали, ще й допомагали ремонтувати деякі речі для заповідника. А я тоді збирала групу працівників та проводила багато різних майстер-класів – вибійку, виготовлення вінка, бісероплетіння – зокрема, і для людей, які приїхала на сімейне дозвілля. Мені чомусь запам’яталась ця організація дуже сильно. А ще раніше, до пандемії та війни, ми дружньою музейною родиною святкували там День музейника.
Ще кілька рекомендацій. Ще одне із моїх улюблених місць – оглядовий майданчик у Циблях (Циблівська ТГ). Там ми дуже часто збираємось в різні пори роки з друзями та сім’єю. Особливо гарно під час заходу сонця, коли видно затоплену церкву над Дніпром. Взимку там чудово кататись на санчатах, є круті спуски. Дуже чекаємо сніжну погоду, щоб активно там відпочити.
Нагадаємо, що тиждень тому в рубриці “Улюблені місця Переяславщини” Назарій Руденко розповів, що у “Толока Хабі” можна захопливо провести час із друзями. Детальніше про це місце дізнавайтесь тут.
Оксана Симоненко
Фото надала Тетяна Радіоненко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
