Як там укриття для школярів у Переяславі? Минув місяць, поговорили про проблему, почекаємо ще місяць

Депутати готові голосувати за виділення коштів на ремонти укриттів. Просять конкретний план від відділу освіти.

Місяць тому на січневій сесії міської ради Переяслава депутати та батьки школярів підняли питання можливості навчання всіх дітей, а не лише перших та других класів, у очному форматі. У рішенні ради йшлося, що стан освіти у громаді потребує покращення і відділ освіти повинен розробити план та графіки додаткових варіантів для очного та дистанційного навчання учнів середніх та старших класів. Начальник відділу Петро Ярмоленко тоді не давав багато обіцянок, але все ж до наступної сесії мав прозвітуватись та розробити осяжний план. Інформатор розповідає всі деталі.

Не все так погано?

Відразу після січневої сесії схвильовані депутати самоорганізувалися із посадовцями місцевого самоврядування, працівниками ДСНС та активно почали перевіряти підвальні приміщення навчальних закладів. Виявилось, що не всі з них такі вже непридатні для найпростіших укриттів, як до цього говорили у міській раді. “Приміщення, де колись розташовувався будівельний магазин, придатне для укриття за виконання, звичайно, певних вимог та усунення недоліків (двічі перепитав у фахівців ДСНС). А нас, депутатів, постійно переконували, що в цьому навчальному закладі нічого неможливо зробити, окрім як будувати нову споруду (що, як розумієте, не дуже реально)”, – написав після об’їзду 23 січня депутат Олександр Пасічник про ліцей імені Володимира Мономаха. Та й над іншими приміщеннями, виявляється, ще можна попрацювати.

– Ми зараз керуємось постановою Кабінету міністрів про організацію освітнього процесу у воєнний час. Очне навчання можливе лише за наявності сховища, яке має відповідну кількість місць до учасників освітнього процесу. Є певна процедура: виїжджає комісія, у яку входять представники ДСНС, депутатського корпусу, відділів міськради. Вона вивчає можливість облаштування укриття безпосередньо у закладі або поруч. Ми це все провели, – пояснював на січневій сесії Петро Ярмоленко і аргументував, чому не у всіх школах можна відновити навчання:

• “Друга школа – невеликий технічний підвал, але з одним виходом. Технічно зробити там другий вихід неможливо, бо школа завалиться. Один вихід дозволяється для десяти дітей”.
• “У третій та п’ятій школах немає укриттів”.
• “Гімназія та шоста школа – є підвальне приміщення, але станом на сьогодні ми маємо висновок комісії про неможливість там влаштувати укриття, бо воно буде небезпечне для дітей”.
• “Сьома школа – це найбільша проблема, бо там навчається найбільше дітей. У панельних будівлях, якою є і ця школа, освітній процес влаштовувати не можна”.
• “Сховище у четвертій школі – це державний режимний об’єкт, доступу до якого ніхто не має”.

Зазначимо, що до цього моменту в Переяславі перші та другі класи навчалися очно у дві зміни на базі гімназій №1 та №2 (колишні перша та друга школи). Дем’янецька, Великокаратульська та Гайшинська гімназія приймали всі класи.

30 січня учні третіх та четвертих класів гімназії №4 та початкої школи Переяслава (колишня ЗОШ №6) розпочали очне навчання. Вони мають змогу отримувати знання у дві зміни у четвертій гімназії. Це стало можливим завдяки тому, що поруч, у приміщенні недільної школи Володимирського храму, для них відкрили укриття. А ще учні ліцею імені Івана Мазепи протягом трьох тижнів могли навчатись в аудиторіях переяславського університету.

Що вже зробили і планують?

Про інші успіхи у поверненні до очного навчання мали розповісти вже на сесії 16 лютого. Доповідала з цього питання заступниця міського голови Оксана Степаненко. Подаємо тезово:

• Провели опитування, в якому взяли участь 1780 батьків. 40% із них підтримали дистанційне навчання, 60% – очне. За можливість навчання у третю зміну проголосували 22% батьків, у другу зміну в селах – 27%, в суботу-неділю для учнів початкових класів – 35%.
• “Використовується можливість двозмінного навчання в Переяславській гімназії №1 з додатковим використанням сховища в дитячому садочку “Сонечко”.
• Запланували ремонт укриттів у діючих сховищах дошкільних закладів “Золотий ключик”, “Сонечко” та “Берізка”.

Саме на цій сесії на кожен дитсадок передбачили по 3 мільйони гривень. Щоправда, спочатку із міського бюджету планували витратити по одному мільйону. Мовляв, на перший місяць вистачить, а потім продовжимо фінансування, так пояснив міський голова Вячеслав Саулко. Натомість, депутати ще на передсесійному засіданні апелювали, що вже зараз варто виділяти більше, щоб роботи йшли максимально швидко. А депутат Григорій Порало попросив виділити ще мільйон гривень і на сільські заклади освіти. Зазначив, що там хоч і є укриття, але вони у жалюгідному стані: “У Великій Каратулі дівчата щоранку звідти вичерпують воду відрами. А діти під час тривоги змушені сидіти на дерев’яних кичках”.

• Можливий капітальний ремонт найпростішого укриття у Переяславській початковій школі (шоста школа) після позитивного висновку експертизи. Для цього виділили 150 тисяч гривень на розробку проєктно-кошторисної документації.
• Можлива реконструкція овочесховища ліцею імені Володимира Мономаха. Залучити до цього планують Департамент освіти і науки КОДА та організацію Save the Children. Цей проєкт дороговартісний – може перевищити 20 мільйонів гривень.
• Щодо інших варіантів розміщення укриттів, які розглядали у міській раді, позитивного рішення не було з різних причин: від недотримання умов розташування до банально відсутності права власності на певну споруду.

Депутати vs Ярмоленко

Депутати все ж хотіли поспілкуватись із начальником відділу освіти. Поставили йому кілька запитань, хоча, скоріше, це були претензії.

Аліна Римар: “У Дем’янцях діти сидять в укриттях у куртках або ж їх забирають батьки додому. Їм на голову сипляться залишки якоїсь радянської штукатурки. Те ж саме у Великій Каратулі. Ви були там? Як вам? Нормально?”

Петро Ярмоленко відповів, що першочергове завдання було зробити укриттям якомога швидше та дешевше. Зазначив, що використовують обігрівачі, аби частково вирішувати цю проблему. Подякував за те, що і на ці заклади передбачили фінансування, відповідно найнагальніші недоліки вже зараз можна буде усувати.

Римар: “Хіба депутати повинні виносити на розгляд сесії питання, які стосуються освіти? Ви як начальник цього відділу за 11 місяців війни повинні були об’їхати абсолютно всі укриття у нашій громаді і винести на розгляд депутатам свої пропозиції. Ми б їх підтримали. Замість цього ми слухали, що у нас є 2-3 сховища на всю громаду. А насправді що виявилось? Я не бачу вашої роботи стосовно укриттів у навчальних закладах”.

Андрій Іващенко сказав, що опитування для батьків створили нефахово. Потім наголосив на дискримінації в освітньому процесі, який, на йому думку, зараз чітко прослідковується: “Діти у “Золотому ключику” якісь не такі, як у “Сонечку” чи “Берізці”? Я, певно, пропустив, коли говорили, скільки коштів виділять на ремонт у “Золотому ключику”.

Ярмоленко припустив, що коштів, виділених на інші заклади, може вистачити ще й на “Золотий ключик”. “Розпочнемо роботи у “Любавоньці” та “Берізці” й побачимо: може, там кількасот тисяч гривень буде достатньо. Зараз це все не можу прорахувати. Я не будівельник і не кошторисник”, – відповів головний освітянин.

Іващенко: “Ви кажете, що не все прорахували, а ми гроші на “не все прораховане” вже виділяємо. На минулій сесії вам дали місяць, щоб випрацювати чіткий осяжний план щодо реалізації повернення дітей у школу. Він передбачає покрокове розуміння щодо всіх закладів. Ми цього не бачимо. Був місяць, щоб зробити приблизні розрахунки. У нас є відділ капітального будівницва, у якому є фахівці, які можуть зробити принаймні загальні розрахунки. Нам би цього вистачило. Ще про дискримінацію – не всі діти можуть ходити в садочок, бо для цього їхні батьки мають принести довідку про те, що вони працюють. Якщо про це комусь сказати, люди подумають, що ми втратили зв’язок із реальністю. Про сільські школи ми чомусь постійно забуваємо – дискримінуємо дітей ще й за територіальною ознакою”.

Ярмоленко відповів, що, попри все, зараз очно працюють саме сільські заклади освіти, тому про територіальну дискримінацію тут навряд чи йдеться.

Олександр Пасічник також обурився, що депутати не отримали конкретного плану: “По сьомій школі, де 1200 учнів взагалі ніяких дій. Ви говорите про нестачу коштів, але не звертаєтесь до нас. Ми готові проводити позапланові бюджетні комісії, збиратись на позачергові сесії. Дайте нам конкретику і ми проголосуємо за те, що потрібно громаді для освітянського процесу. Коли ми почуємо конкретні плани по кожному об’єкту?”.

Конкретної відповіді про конкретні плани не було. Вячеслав Саулко попросив Петра Ярмоленка звернути увагу на всі зауваження від депутатів і терміново їх усунути. Аліна Римар ініціювала зміну проєкту рішення, аби звіт визнали незадовільним. За це депутати не проголосували. Однак і в цілому за проєкт рішення – також. Очевидно, що до цього питання повернуться через місяць.

Нагадаємо, що на цій же сесії внесли зміни до бюджету громади на 2023 рік. Зокрема, з бюджету розвитку передбачили 7 мільйонів 968 тисяч 867 гривень для відділу капітального будівницва та ЖКГ.

Віталій Усик

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.