У гімназії Переяслава вже близько 13 років сортують сміття. Чому це важливо та що потрібно знати про сортування?
У Переяславській гімназії №3 вже майже 13 років сортують сміття. Її директор Володимир Кондусь розвиває екологічну грамотність учнів. У закладі діє виставка, із якої можна дізнатись більше про сортування та переробку сміття. Лавки тут зробили із перероблених кришечок. І гімназія не збирається зупинятись на досягнутому. Інформатор розповість про це детальніше.
– Наша гімназія вже досить тривалий час активно займається питаннями екологічного виховання. Ми долучаємось до екологічних проєктів різного спрямування. Також в школі на стінах розміщені мотивуючі написи для дітей, – розпочав розповідь Володимир Кондусь.
Заступниця директора з виховної роботи Людмила Дяченко зазначила, що розпочали працювати в цьому напрямку в 2009 році, коли винесли 5-літрову пляшку та збирали у неї батарейки:
– Згодом почали сортувати кришечки, папір тощо. Дуже важливо не просто впроваджувати цю роботу в своєму закладі, а й поширювати серед інших. Завдяки участі у різних екологічних проєктах ми маємо багато цінних матеріалів, які використовуємо.
Про успіхи і досягнення
– У 2021 році наш освітній заклад став переможцем проєкту, який ініціювала ГО “Місто-сад”, вона займається озелененням міст. Очолює цю ГО Євгенія Кулеба. Саме в 2021 році, вони започаткували виставки в садах. Як тільки ми побачили анонс щодо проєкту, то відразу долучились. 5 закладів України стали переможцями цього проєкту, зокрема, і наша школа. Тема нашої виставки – “ECOtube вернісаж”, для неї потрібні були металеві виставкові стенди, які подарувала нам ГО “Місто-сад”.
У 2019 році ми стали переможцями Всеукраїнського проєкту “Zero Waste School” і отримали механічний прес для пресування пластику. Також ми переможці проєкту “Комп”, маємо свій компостер, завдяки чому компостуємо органіку. Працівники школи вже підживили клумби ємностями якісного компосту, – розповів Володимир Кондесь.
– У 2019 році також взяли участь у проєкті “Klitschko Foundation” від “Zero Waste School” та як переможці отримали від ГО “Україна без сміття” 10 паперових контейнерів, які використовували до 2022 року. Коли дізнались про наступний конкурс від “Національного відбору Екошкіл”, то взяли участь, посіли друге місце і отримали вже 10 пластикових контейнерів, кубок та диплом. У тому 2019 році нам, як одній із найактивніших шкіл в Україні, запропонували стати тренерами в онлайн-школах від “Klitschko Foundation”, – додала Людмила Дяченко.
Про виставку
У шкільній галереї другий рік поспіль діє виставка “ECOtube вернісаж”. Паперові труби є основою для намотування лінолеуму або килимового покриття.
– Взяти ці труби можна на ринку. Нам надають безкоштовно, тому що труби все одно викидають, ми ж використовуємо їх в своїй роботі, – пояснив Володимир Кондусь. – Всі наші виставкові стенди зроблені з використання цих паперових труб. Із труб ми виготовили вази і рухомі підставки для квітів. Навіть для підставок ваз ми беремо заглушки від тих самих труб, які служать для намотування лінолеуму. Труби ми ріжемо, фарбуємо тільки екологічно-чистими фарбами, які не руйнують озоновий шар. Наприклад, коли беремо білий колір, то використовуємо тільки водоемульсійну фарбу, яка має екологічне маркування із зеленим журавликом. Таке маркування означає, що фарба має екологічний сертифікат і є досить безпечною від самого початку її виготовлення на всіх етапах.
Розповів, що на першому стенді виставки продемонстрували ієрархію пріоритетів поводження з відходами в Україні і Європі:
– У Європі на першому місці стоїть “запобігання”. Там, мабуть, із народження вчать, що те, що можна переробити, потрібно сортувати. В Україні “запобігання” стоїть на останньому місці, тому що в нас ніхто цьому не навчає. У Європі на “ліквідацію” сміття йде мізерна часточка, а в нас цей пункт стоїть на першому місці. Діаграма гарно показує, куди нам потрібно рухатись, та вчить культурі сортування, екологічному маркування. Для того, щоб почати сортувати, потрібно вивчити, що підлягає сортуванню, що переробляють в Україні.
На інсталяції “Сміттєве “віяло” українців” йдеться про те, яке сміття накопичують люди у відсотках. 4,3% складає метал (кришечки з консервації, бляшанки від пива, кукурудзи, кільки, ананасів тощо), 14,8% в сміттєвому кошику українців займає папір, пластику – 9,9%, скла – 5,3%. 3,6% займають пакунки тришарового тетрапаку, в якому є пластик, метал та поліетилен. Найбільше ж у сміттєвому кошику українців відходів із продуктів харчування – 22%.
– Також є виставковий стенд про шкоду батарейок. Їх ми накопичуємо і вони лежать герметично закриті в пластиковій тарі, – продовжив директор гімназії. – Викинута батарейка надворі в акваторії 16-20 кв. метрів знищує 2 дерева, забруднює ґрунт, 400 літрів води, вбиває 2 кротів та 1 їжачка, які живуть в акваторії навколо батарейки. На сьогодні є велика проблема у зв’язку з війною утилізації чи переробки батарейок. Був завод “Аргентум” у Львові, та зараз він не перероблює батарейки. Громадські активісти направляли батарейки в Європу, але зараз все зупинилось.
Ще один стенд виставки має переконати учнів та їхніх батьків жити за правилами п’яти “R” за філософією Zero Waste:
- RECYCLE – сортуй та відправляй на переробку вторсировину;
- REUSE – використовуй повторно/ремонтуй;
- ROT – компостуй органічні відходи;
- REFUSE – відмовся від непотрібного;
- REDUCE – скорочуй споживання.
Останній стенд називається “Нехай наша земля посміхається квітами, а не сміттям”. До завершення навчального року в гімназії планують зробити стенд про терміни розкладання сміття в ґрунті.
Мінісортувальна станція у школі
– У нашій школі робота із сортування сміття налагоджена. За цей час ми вже збились із рахунку, напевно, відсортували сотні кілограмів, – похвалився Володимир Кондусь. – Є контейнер для пластику, куди відправляємо пляшки, але вони мають бути сплюснуті. Пластик із маркуванням “1” ми кладемо в один контейнер, а пластик з маркуванням “2” – в інший. Кришечки, звичайно, кладемо в окремий контейнер. Далі йде контейнер з батарейками. Для паперу, скла та тетрапаку теж є окремі контейнери. Сортувати бляшанки потрібно уважно, є алюмінієві та металеві. У контейнері з металевими бляшанками вбудований магніт, щоб точно визначити, яку бляшанку вкинути, потрібно прикласти її до нього – алюмінієва бляшанка не притягнеться.
Про речі, які можна переробити зі сміття
– З пластикових кришечок можна виготовити чудові лавки. Для того, щоб переробити кришечку, потрібен подрібнювач. Після цього один або кілька кольорів висипають на термопрес і за температури 180 градусів виходить моноліт, який дуже міцний та довговічний. Для того, щоб сформувати плиту товщиною 2 міліметри для лавки, потрібно 1,9 кг пластикових кришечок. Із перероблених кришечок у нас є навіть пазл у вигляді серця. Яскравий приклад того, що можна зробити з переробленого паперу, – це книжка. Може здатись, що вона сіра і неприваблива, але цей папір з оптимальною білизною та рекомендований офтальмологами. Із переробленого тетрапаку також можна виготовити книжки, – зазначив Володимир Кондусь.
Як відбувається сортування
– Так, як і в кожній організації, в нас є обслуговуючий персонал, який займається питаннями сортування. Зранку робітники вилучаються сміття з баків, розкладають в мішки, виносять в господарське приміщення. Якщо це пластик, його відносять на прес та складають у брикети вагою близько 30 кілограм. Іноді долучаються і діти, адже це посильна робота та учням дуже цікаво, – розповів Володимир Кондусь. – Потім ми здаємо сміття на переробку. Деякі організації та пункти із переробки приїжджають до нас та забирають сміття. Зароблені кошти використовуємо для потреб освітнього закладу. Скажімо, ми змогли купити в школу систему оповіщення дзвінків. Долучаються до сортування здобувачі освіти, їхні батьки, деякі жителі нашої громади. Приїжджають навіть цілі сім’ї, щоб здати мішки відсортованого сміття. Багато привозить пластику та скла ресторан “Венеція”, працівники ДСНС. Всі вони дуже ретельно сортують сміття. Баночки та пляшки до сортувальної станції потрібно приносити чистими та помитими.
Нагадаємо, що у Переяславі цього тижня можна сходити на цікаві заходи. Які саме, дізнавайтесь тут.
Оксана Симоненко
Фото: Валентин Шеремет
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.