У Переяславі працює меморіальний музей Григорія Сковороди. Чим він унікальний та що цікавого там можна подивитись?
Ми продовжуємо свої відвідини музеїв Переяслава. Цього разу розповімо про меморіальний музей Григорія Сковороди – один із найпопулярніших у місті. Він входить до ТОПу відвідуваних музеїв, адже в ньому можна дізнатися про життя видатного філософа, поета та педагога Григорія Сковороди, який свого часу жив та працював у Переяславі. Чи змінилась робота музею під час повномасштабної війни та що в ньому унікального, розповість Інформатор.
ІСТОРІЯ
Меморіальний музей Григорія Сковороди відкрили 28 листопада 1972 року. Приурочили цю подію до 250-ї річниці від дня народження українського філософа Григорія Савовича Сковороди. Сам будинок, у якому розміщується музей, – одна із найдавніших кам’яних будівель Переяслава, яка збереглася до наших часів. Працівники стверджують, що це найцінніший експонат музею, адже це пам’ятка архітектури національного значення. Завершили будівництво Переяславського колегіуму ще у 1753 році. Оскільки тут розпочав свою педагогічну діяльність Григорій Сковорода, саме це приміщення обрали для музею.
В Україні є три державні музеї Григорія Сковороди: у Чорнухах Полтавської області розміщена реконструкція батьківської хати Григорія Савовича, у Сковородинівці Харківської області в ніч на 7 травня 2022 року російські військові під час обстрілу знищили музей філософа, він зараз потребує відновлення та реставрації. Третій – у Переяславі.
Музей має велику кількість експонатів часів Григорія Сковороди – твори мистецтва, предмети побуту, одяг, книги-стародруки, рідкісні та цінні видання. Проте не збереглося жодної особистої речі Григорія Сковороди.
ОСОБЛИВІСТЬ
У музеї є 7 тематичних залів, експозиція яких поділяється на дві основні теми: життя та творчість Григорія Сковороди та історія Переяславського колегіуму. Переяславський колегіум був потужним та основним вищим навчальним закладом Лівобережної України. Студенти у ньому отримували ґрунтовні знання і якісну духовну освіту, ставали визначними постатями в педагогіці, історії та культурі нашого народу.
З початком повномасштабної війни всі унікальні речі музею перемістили до надійного сховища, проте згодом основні повернули, адже експозиція музею відкрита, щоб належно показати відвідувачам факти із життя та творчості Григорія Сковороди. Проте працівники завжди напоготові – у разі небезпеки речі оперативно повернуть до сховища.
– Цікавим фактом є те, що у Переяславському колегіумі близько 150 років зберігалося Пересопницьке Євангеліє (визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Один з перших українських перекладів біблійного, канонічного тексту на староукраїнську літературну мову, здійснений у 1556-1561 рр. – ред.), з яким працювали студенти та робили вагомий внесок у розвиток вітчизняної освіти та науки, – розповіла завідувачка музею Тетяна Радіоненко.
УНІКАЛЬНІ РЕЧІ
– Серед унікальних речей, які можуть побачити гості музею, – найдавніший портрет Григорія Сковороди, який є та експонується в Україні, датований кінцем XVIII століття та написаний після смерті філософа. Ім’я автора, на жаль, невідоме. Тривалий час після початку повномасштабного вторгнення картину зберігали в сховищі. Проте до 300-річчя від дня народження філософа її повернули до музею, адже це було знаковою подією не лише для нашого музею, а й для всієї України. У цей день до Меморіального музею Григорія Сковороди в Переяслав завітав президент України, оглянув експозицію та долучився до відзначення річниці, – зазначила Тетяна Радіоненко.
Додала, що в музеї також є оригінали Біблій середини XVIII століття (1755, 1766 років), друковані німецькою та церковно-слов’янською мовами: “Відомо, що Біблія займала важливе місце у житті Григорія Сковороди, адже в ній він знаходив та здобував мудрість та істину. В своїх творах він багато цитував Біблію. Сучасні дослідники філософсько-богословської спадщини Сковороди виявили в його творах 4 тисячі посилань на Біблію”.
Завідувачка розказала, що в колекції музею є близько 100 підручників та навчальних посібників XVIII-XIX ст. За такими навчальними посібниками навчалися студенти духовних навчальних закладів – Київської академії та православних колегіумів. На відміну від церковних книг та художньої літератури, підручників до наших днів збереглося значно менше. А із такої потужної колекції можна зробити наукові дослідження про історію педагогіки нашого краю, запевнила Радіоненко.
“Тут відтворено обстановку класної кімнати. Приблизно в таких умовах навчалися студенти близько двохсот років тому. Саме в ній зараз розповідають гостям про те, як відбувався навчально-виховний процес Переяславського колегіуму, основні принципи педагогіки Григорія Сковороди, демонструють підручники. Також відвідувачі можуть сісти за лави, за якими проходили навчання, і відчути себе в ролі студентів тих часів”.
КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ МУЗЕЮ
Тетяна Радіоненко поділилася, що під час повномасштабної війни потік відвідувачів музею значно зменшився, але попри це, гості приходять кожного дня, частіше – на вихідних. Часто приїздять із Києва, говорять, що у Переяславі спокійніше.
У музеї проводять багато заходів: конференції, круглі столи, читання лекцій онлайн та офлайн, віртуальні екскурсії, майстер-класи з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Також працівники музею є співорганізаторами Всеукраїнського проєкту “Переяславська сорочка”, беруть участь у організації дозвілля для внутрішньо-переміщених осіб, таким чином популяризуючи Переяслав та заповідник. Також музей тісно співпрацює зі школами та волонтерськими осередками. Майстрині із музею плели килимки і шкарпетки та відправляли через волонтерів на фронт захисникам.
Музей працює із середи до неділі з 9:00 до 17:00 за адресою вулиця Сковороди, 52. Вхідний квиток для дорослих коштує 50 гривень, для дітей та пенсіонерів – 30. Екскурсії для дорослих – 100 гривень, для дітей – 80. Екскурсії іноземною мовою – 150 гривень. Також у музеї є аудіогід двома мовами – українською та англійською, тому кожен має можливість послухати всю необхідну інформацію.
Нагадаємо, що у Переяславі під час війни також повноцінно працює музей “Заповіту” Тараса Шевченка. Чим він живе зараз, дивіться тут.
Яна Малишко
Відео та фото: Валентин Шеремет
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.