Чи все так із книгою Андрія Любки “Щось зі мною не так”? Враженнями ділиться редактор Інформатора.
Давно щось не було текстів про книги у рубриці “Інформатор вихідного дня”. А я саме дочитую збірку короткої прози Андрія Любки “Щось зі мною не так”, видану 2022 року. Чом би про неї й не розповісти трішки?
Із творчістю молодого українського письменника Андрія Любки я познайомився кілька років тому. Прочитав його романи “МУР. Малий український роман” та “Твій погляд, Чіо-Чіо-сан”. Обидва дуже сподобалися. Проте перший із них зайняв особливе місце на моїй умовній поличці найкращих книг. Той роман був настільки смішним та простим, настільки точно тоді відгукнувся у мені, що й досі пригадую емоції, які відчував під час прочитання, хоча сюжет і дещо затерся.
Його віршів я також не читав, як і донедавна коротких оповідок. Опубліковане у збірці “Щось зі мною не так” не можна назвати оповіданням чи есе. Це більше нагадує мені авторські колонки, які відомі письменники готують для не менш відомих видань. Не здивуюсь, якщо якісь із текстів цієї книги раніше публікувалися деінде. Але перевіряти не буду, бо яка різниця?
Чомусь ніколи не зауважував, що Любка точно мав би бути у когорті моїх улюблених письменників. Адже його твори – це, так вийшло, потрапляння у серденько на 100 відсотків – два із двох. Мабуть, через те, що їх було лише два, я якось і забув про цього автора. Якби ж він щороку випускав по величезному роману, влаштовував тур Україною з його презентацією… Та це вже я про іншого свого улюбленого письменника.
А нагадала мені про Андрія Любку моя перша (і поки що єдина) редакторка. Каже: “Ти ж любиш читати Любку. Ось візьми його збірку”. Не скажу, що вона викликала у мене особливий ентузіазм. Все ж переважно читаю романи. А коротка проза – це у моєму розумінні таке щось, просто підготовка письменника до великого роману, щоб не втрачати гостроти пера. Не знаю, чи так це сприймає сам Любка. Але, прочитавши вже перші абзаци його текстиків, я відразу пригадав легкий стиль та непересічний гумор автора. І це було саме те, що треба прямо зараз.
Протягом останніх тижнів у мене з’явився особливий ритуал, із яким ніяк не хочеться прощатися. Кожен ранок я починав із того, що читав один розділ із книги “Щось зі мною не так”. Від цього ранок здавався приємнішим. А ще ж заради цього я почав вставати на 20 хвилин раніше, що також видається абсолютним позитивом. Можна, сказати, що багато днів я прокидався із Андрієм Любкою. Багато дівчат та жінок (а може, й чоловіків) про таке можуть лише мріяти. Стоп, це вже мене понесло не туди.
Писати про книгу й жодного разу толком не згадати, про що ж вона, можу лише я. Бо насправді важко конкретно пояснити її тематику. Вона – про все на світі, але водночас і ніби ні про що. Чому “ні про що”? “Щось зі мною не так” переважно не має надглибоких сенсів, у ній немає маловідомих фактів тощо. Але книга охоплює щось більше, бо із маленьких історій одного письменника вона вибудовує цілий світ, у якому є кожен із нас. І кожен із нас у тій чи іншій оповідці стає цим письменником. І кожен із нас сподівається, що ніколи не опиниться на місці автора у деяких ситуаціях.
Один із випадків, яких нікому не побажаєш, описаний у творі “Як я був Любком Дерешем”. У ній Андрій Любка розповів, як з десяток років тому в одній сусідній країні під час літературного фестивалю його запросили погостювати прихильники. Вони його гарно пригощали, захоплювались його творчістю, особливо розхвалювали його глибокі романи. А романів у доробку Любки тоді ще не було. Він зрозумів, що його сплутали з іншим українським письменником Любком Дерешем, але господарям дому в цьому не зізнався. У кількох захопливих та кумедних абзацах він описував, як спочатку тривожився, а потім під дієї алкоголю вже досить добре грав роль Любка Дереша. “Уже в таксі, яке мчало мене назад до готелю, я подумав, що поетом бути добре, але романістом таки краще. І за два роки видав свій перший роман – “Карбід”…”, – резюмував Андрій Любка.
Якщо ви любите естетично випити кави на терасі кав’ярні (у кафе-пекарні “BULKA”, до слова, вона вже відкрилася), то книга цьому неабияк пасує. А легка для читання і при цьому якісна книга пасує ще більше. “Щось зі мною не так”, як на мене, добре підходить для такого весняного дозвілля. Тому спробуйте випити кави з Андрієм Любкою. Всі ж із ним прокидатися не можуть.
Нагадаємо, що у попередньому матеріалі цієї рубрики наша журналістка розповіла про мультфільм “Моя незграбна фея”. Читайте його тут.
Віталій Усик
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
