“Голос кобзарів” уперше провели у Переяславі: чим особливий цей культурно-просвітницький захід

У Переяславі провели культурно-просвітницький захід “Голос кобзарів”. Що показували та розповідали учасникам?

22 липня на території просвітницького центру в Переяславі із самого ранку тривав культурно-просвітницький захід “Голос кобзарів”. Протягом дня учасники, яких було більше сотні, дізнавались про мистецтво кобзарства, його історію та звичаї, також ближче знайомились із музичними інструментами співців. Інформатор розповідає, як це було.

Краєзнавець, голова ГІ “Корінь нації” Микола Богатир розповів, що захід влаштували задля збереження української культури, історії та цінностей: “Переяслав – це прабатьківщина слова “Україна”, це місце, де переплітається духовність та історія, а кобзарі якраз про це виконують свої твори і передають нам. Навіть Тарас Шевченко, якого ми також називаємо Кобзарем, багато творив на Переяславщині”.

Богатир зазначив, що раніше над затопленим селом В’юнище організовували захід “Дніпро Ревучий”, учасники якого перепливали річку, проте зараз через війну цього робити не дозволяють. Так народився захід “Голос кобзарів”. “У наступні роки, якщо нас буде більше, це буде інша локація, адже цей захід має існувати для того, аби розповідати, який великий внесок зробили кобзарі у збереження України та її історії”, – зазначив краєзнавець.

На захід завітали учасники з різних куточків Переяславщини та України: Києва, Ірпеня, Мощуна, Житомира, Полтави, Березані, Ташанської, Циблівської, Дівичківської та Студениківської громад, навіть були гості зі США, Франції, Бельгії, Німеччини та Чехії.

Цех-майстер Київського кобзарського цеху, кандидат історичних наук, переяславець Микола Товкайло розповів, що таке кобзарство, як воно збереглося, яка різниця між бандурою і кобзою та хто такі кобзарі: “Кобзарство повстало на початку XVIІ століття. Кобзарі були професійними мандрівними музиками, як правило, незрячими або з іншими каліцтвами. Ці традиційні співці об’єднувалися в товариства, що потім звалися цехи. Вони співали думи про захист України, про людську долю, історичні та козацькі пісні, балади, а також про духовні речі, твори релігійної тематики, які виконували поза церквою. Це було ніби продовження служби, яку люди чули в храмі, це твори присвячені Ісусу Христу, Божій Матері та святим, а також твори етичного напрямку, про те, як людина має поводитися у суспільстві”.

Микола Товкайло зазначив, що після Другої світової війни в Україні був чоловік, який єдиний у світі грав на народній бандурі. Також продемонстрував бандуру та розповів, що в ній всі струни, як на арфі, звучать відкрито, а кобза від бандури відрізняється способом гри. Показав ще один кобзарський інструмент – ліру, вона абсолютно інакша: якщо бандура та кобза – це суто українські інструменти, то ліра – загальноєвропейський, поширений у всій Європі. Додав, що в Україні ніхто не виготовляє кобзарські музичні інструменти, тому цим займається Київський кобзарський цех. Після розповіді кобзар виконав кілька композицій на бандурі, що неабияк вразило слухачів та занурило в атмосферу української традиційної музики.

Кобзарі Сергій Вовченко та Віталій виконали історичні думи та псальми на бандурі та кобзі. Віталій приїхав до Переяслава з Ірпеня, ще трішки розповів, чим кобза відрізняється від бандури: “Кобза від бандури відрізняється за трьома особливостями: стрій, будова та спосіб гри. Останній кобзар, який грав на кобзі в Україні, був Остап Вересай”. Виконав псальму про правду із репертуару Вересая. Під супровід кобзи глядачів потішили виставкою-показом українського одягу, який підготували та продемонстрували учасниці Міжнародного жіночого руху “За сімейні цінності”.

Після офіційної частини всі охочі могли взяти участь у різних майстеркласах та побачити початкові етапи виготовлення бандури та кобзи з дерева. А в приміщенні просвітницького центру колектив “Злагода” та “Дівчата з України” підготували вражаюче українське пісенне дійство.

Гостей пригощали смачними борщем та кашею, приготованими на багатті. Додатковою приємністю став розіграш призів. У кожного зареєстрованого учасника був свій номер, серед них і розігрували різні сувеніри. Організатори Микола Богатир та Любов Онопрієнко вручили учасникам заходу подяки за вагомий культурний внесок.

Також кобзарі мали нагоду сходити на екскурсію у переяславський музей кобзарства та спробувати пограти на кобзарських інструментах. На завершення всі охочі могли долучитися до оглядової екскурсії Переяславом за маршрутом “Україна-1187”.

Нагадаємо, що, попри обурення людей, із міського бюджету Переяслава виділили понад 2,5 мільйона гривень на пам’ятник Сікорському. Що було далі, дізнавайтесь тут.

Яна Малишко

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.