У Переяславі попрощались із захисником Володимиром Кочином. Він загинув на війні.
25 вересня у Переяславі попрощались із захисником Володимиром Кочином. Він 16 вересня під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Першотравневе Куп’янського району, що на Харківщині, отримав поранення. 17 вересня помер у шпиталі міста Куп’янськ. До свого 42-річчя воїн не дожив один день. Поховали його на Ярмарковому цвинтарі у Переяславі. Про це повідомляє Інформатор.
Опівдні у Свято-Троїцькому храмі в Переяславі священники провели літургію, яка тривала близько години. Пам’ять загиблого переяславця вшанували близько півтори сотні людей: військовослужбовці, знайомі, друзі, родичі та просто небайдужі. Рідні та друзі гірко оплакували військового. За звичаєм шану воїнові віддали, стоячи на колінах, під супровід пісні “Гей, плине кача”. Після цього процесія рушила на Ярмаркове кладовище.
Вже на цвинтарі міський голова Переяслава Вячеслав Саулко висловив щирі співчуття рідним загиблого: “Лише два дні минуло після того, як ми прощалися з нашим героєм Костянтином Палатним. Саме цього дня ми отримали сумну звістку, що не стало нашого друга, побратима – Володимира. Він разом зі своїм батьком та тестем пішов захищати Україну на початку повномасштабного вторгнення. Не залишився байдужим, узяв зброю та пішов на передову. Ми маємо завжди пам’ятати, якою важкою ціною дається перемога нашим воїнам та захисникам. Ваш син, батько – справжній Герой”.
Знайомий загиблого Юрій розповів, що разом із Володимиром працював у ВУЖКГ, поділився спогадами: “Володимир був шановною та почесною людиною, саме таким його знає та навіки запам’ятає місто. Тихий, мирний, спокійний, душевний чоловік. Пригадую його слова, коли призвали на фронт: “Ну як же я не піду? Хто ж, якщо не я? Я давав присягу… У мене діти, і задля дітей я зроблю все”. Був чудовим спеціалістом, знав свою роботу. Вмів спілкуватися з людьми, добре вирішував ситуації”.
Офіцер першого відділу Бориспільського районного центру комплектування та соціальної підтримки Володимир Мамітько вручив Державний прапор України рідним загиблого. Під час прощання військові зробили три постріли в небо, аби віддати честь воїнові. Присутні заспівали Гімн України.
Володимир Кочин народився 18 вересня 1981 року. Служив командиром бойової машини, командиром 1 механізованого відділення механізованого батальйону. У нього залишилась дружина та четверо доньок, двоє від другого шлюбу – неповнолітні.
Нагадаємо, що 22 вересня у Переяславі попрощались із захисником Костянтином Палатним, який також загинув на війні. Репортаж – тут.
Валерія Бобровська
Фото: Валентин Шеремет
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
