“Було щастям – помалювати її фарбами, такими кольоровими та насиченими”: у Переяславі побував Василь Шелігацький, учень Марії Примаченко

У Переяславі провели творчу зустріч із художником Василем Шелігацьким. Про що він розповів?

14 листопада у мистецькій галереї Переяславського центру культури та мистецтв відбулась творча зустріч із Василем Шелігацьким, митцем, учнем відомої художниці світового рівня з Київщини Марії Примаченко. Виставку його картин відкрили тут 9 листопада, проте сам художник зміг приїхати лише сьогодні. Експонуватиметься виставка до 22 листопада. На зустріч прийшло лише близько двадцяти людей. У цей час в нашому регіоні саме тривала повітряна тривога. Про це повідомляє Інформатор.

Василь Шелігацький – житель села Розважів Іванківської ТГ на Вишгородщині, працює у єдиному жанрі та стилі – “наївне мистецтво”. Навчався мистецтву декоративного розпису у народної художниці України Марії Примаченко. На творчій зустріч він детальніше розповів про власні картини, особливу увагу приділив саме тим, що намалював на початку повномасштабного вторгнення, перебуваючи в окупації. Таким чином зародилися картини “8 березня”, “Материнські сльози”, “Хижак” та “Дикий звірюга”, що символізують ворога. Позитивними з цієї серії є картини “Салют перемоги” та “Сонце”.

Розповів художник і про процес створення картини: “Перший шар я малюю гуашшю, а потім вже акриловими фарбами, аби досягнути насиченості кольору. Додаю до фарби клей ПВА. Коли малював у Примаченко, фарби дуже осипалися, то ми розбавляли у воді яєчний жовток, а потім цю суміш додавали у фарби. Малювали ми у неї на ватмані, а зараз я роблю картини на ДВП-плитах і самостійно оформлюю рамку. Зверху покриваю лаком, аби захистити картину від вологи”.

Згадував, як вперше взяв до рук фарби та пензлик: “Колись, коли у нас директор школи був у Гусаках приїжджий, а потім, коли вони з родиною виїжджали, викинули на смітник акварельні фарби у тюбиках і кісточки. Я їх знайшов і так мені на все життя запам’яталося, як у руках тримав фарби натуральні, акварельні і кісточки. У школі в селі я такого ніколи не бачив. Мабуть, із того моменту, як фарби взяв до рук, то і почав малювати”.

Із Марією Примаченко художник познайомився у 1964 році, коли йому було 12, а їй – 55. До неї він вперше завітав на екскурсію, коли навчався у четвертому класі: “Вона почала нам свої роботи показувати і я її запитав, чи мені можна до неї приходити на навчання, вона відповіла: “Будь-ласка”. І з тих пір, я ходив пішки 10 кілометрів із рідного села Гусаки до села Болотня, де вона проживала. І от вона потихеньку почала мене вчити. Головним завданням було саме придумати композицію, а не змальовувати. Малював я тоді гуашшю і було таким щастям помалювати саме її фарбами, вони такі кольорові та насичені були”, – згадує художник.

Василь Шелігацький зізнався, що художньої освіти не має. Закінчив школу та все життя працював механізатором, машиністом бульдозера. Всі знання про малювання перейняв у Примаченко. Розповів, якою пам’ятає її: “Це звичайна сільська жінка. На ніч вона мене у рідне село Гусаків не відпускала, тому залишався у неї ночувати. Вона сама мала інвалідність, у 9 років їй паралізувало одну ногу, тому носила спеціальний ортопедичний ботинок. Я добре знав її родину. Жили вони бідненько. Була у них хата старенька. Також вона ткала та вишивала рушники, розмальовувала посуд. Дуже не любила кореспондентів”.

На зустрічі він представив альбом із спогадами, вирізками з газет та іншим. Охочі мали змогу переглянути його фото із власного архіву та відзнаки. Також представили листівку, яку написала Василю Шелігацькому Марія Приймаченко. Начальник відділу культури і туризму Переяслава Валентин Шуткевич вручив художнику грамоту та альбом “Заквітчана Україна”.

Нагадаємо, що 10 листопада до Переяслава приїздив громадсько-політичний діяч Олег Симороз. Про що він розповідав, читайте за посиланням.

Валерія Бобровська

Фото: Валентин Шеремет

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.