10 головних інтерв’ю 2023 року на Інформаторі. Про що розповідали люди?
Протягом 2023 року журналісти Інформатора спілкувались із багатьма цікавими людьми: волонтерами, активістами, переселенцями, спортсменами, просто успішними людьми. Відповідно, наш ресурс наповнювався історіями та сенсами. Підбиваючи підсумки, пригадаймо головні торішні інтерв’ю та цитати наших героїв.
“Тіло може розповісти цілу історію”: Діана Павлик із Переяслава навчає дівчат танців High Heels
Записала Анастасія Дудка, 3 лютого
Діана Павлик, хореографиня, навчає танців High Heels: “Часто мене запитують: “Що потрібно, щоби навчитися танцювати?”. Моя відповідь одна – бажання. Взагалі на своїх тренуваннях завжди наголошую своїм ученицям, щоб вони вчились відчувати своє тіло. Адже тіло – це наш інструмент, за допомогою якого ми можемо розповісти цілу історію, передати певні свої почуття. Я “копаю” набагато глибше: не акцентую увагу на техніці, хоча і не нехтую цим. Але найголовніше – це атмосфера та відчуття свого тіла. Кожна дівчина особлива по-своєму, не залежно від її ваги, віку, соціального статусу. Я ціную кожну, вони – моя мотивація”.
“Коли приїжджаю до хлопців з допомогою, стає легше”: Інна Марченко – про волонтерство, втрати та особисте
Записав Віталій Усик, 22 лютого
Інна Марченко, волонтерка, голова ГО “Серця Переяславщини”: “Мені було боляче, що до 24 лютого люди не сприймали війну як щось своє. Мовляв, вона далеко – то не наше. Але коли вони самі почули вибухи, побачили, що робиться, і почали чухатись – це було ще більш боляче. Дуже шкода, що всім тепер доводиться жити у страху: чи прилетить до тебе, чи прийдуть до тебе в хату? Слава Богу, що тоді до Переяслава не дійшли. Але війна тепер зачепила кожного з нас. І всі ми повинні переживати за бійців, які захищають нас. Повірте, для хлопців не настільки важливо, що ти їм привіз, як важлива сама увага, що про них не забули”.
“Соромно перед людьми, які повірили, що ми прийшли працювати”: Олександр Якуба – про села у громаді та конфлікт із Саулком
Записав Віталій Усик, 8 березня
Олександр Якуба, староста Гайшинського старостинського округу: “У найкращому варіанті було б добре, якби кожен старостинський округ міг розрахувати щороку мінімум на 4-5 мільйонів гривень, умовно, це може бути менше, більше. Можливо, таких сум і не знадобиться, але все одно староста розраховуватиме, що вони в нього є. І таким чином він планує, що можна зробити для своїх сіл: чи то 300 метрів дороги прокласти, чи то зробити ремонт в адмінприміщенні, чи то дитячий майданчик. При цьому я спілкувався із фермерами, які працюють на землях Гайшина, і вони запевнили, що фінансово підтримуватимуть проєкти. Скажімо, якщо у мене буде 4 мільйони, а не вистачатиме 2, то вони б додали решту. Хоча наразі війна внесла свої корективи. Але ж вони не розраховували, що нас взагалі не будуть фінансувати. Доходить до того, що вони обурюються: “Ми ж сплачуємо податки, хоча б частина із них мала б повертатись селу. А ви приходите й ще просите”.
“Не хочу повертатися до старого життя”: як Переяслав прийняв переселенку із Лисичанська Оксану Александрову
Записала Яна Малишко, 10 травня
Оксана Александрова, переселенка із Лисичанська Луганської області: “Переяслав прийняв нас дуже добре, нам затишно тут, природа, приміщення, ставлення влади, волонтери. Якщо чесно, про таке я навіть не мріяла. У мене лише одна думка, чому раніше не могла наважитись виїхати з Донбасу, переїхати в нормальне українське місто, чому я його раніше не знала? У Лисичанську залишилося багато “ждунів”. Я собі ставила запитання: якщо повернуся, що я там робитиму, як почуватимуся? Може ж різне бути: і заміновано, і зараз там немає води, багато зруйнованого, то як я на це все буду дивитись? Коли його відбудують? Життя дуже коротке, не хочеться жити в руїнах та доводити свої погляди комусь. Я просто хочу жити, насолоджуватися, залишитися в Переяславі і будувати своє життя. Якщо в Лисичанську вціліє наше житло, то все продам. Не сумую, і не хочу повертатися”.
Як поетеса Вікторія Цьома “залишає промінчик світла” у культурі Переяслава: ексклюзивне інтерв’ю на Інформаторі
Записала Яна Малишко, 18 липня
Вікторія Цьома, переяславська поетеса: “Раніше я могла писати тільки з музою, а вже зараз можу написати й на замовлення. Багато людей просить привітання якесь написати, то тоді потрібно продумувати кожне слово. Один вірш можу написати за п’ять хвилин і він мені сподобається, а над іншим можу працювати і тиждень. Буває, щось почуєш, хочеш розвинути, а воно не йде, а потім – хоп, і пішло. Коли читаю поетів XIX-XX століття, то в одного десятки книг на рік, а в іншого, як у мене, якісь дві книги за життя, але і той, і той – серед найвидатніших. Батьки мене теж підганяли років три “коли, коли, коли”, я кажу, що це дуже творча робота, не хочу видати що-небудь. А щоб видати свою книгу, потрібно місяців два. 100 примірників обійшлись у близько 10 тисяч гривень. У мене багато друзів і знайомих, тому половину з цих книг мені доведеться просто роздарувати”.
“Наша команда – це сім’я, і я її не покину”: найкращий футболіст Переяславщини Павло Лисенко дав інтерв’ю Інформатору
Записав Віталій Усик, 26 жовтня
Павло Лисенко, найкращий футболіст Переяславщини 2023 року: “Пригнічені ми були після матчу другого кола з “Буртами” (3:3). А в цілому команда була в хорошому моральному стані. Ми не ставили перед собою цілі – перше-друге місце, хотіли взяти третє. Хлопці все розуміли, старалися, не було кому, як кажуть, “напихати”. Тим паче, не можна вимагати щось від людей, які просто приходять і грають у своє задоволення. Ми ж не отримуємо за це кошти. Хтось відпрошується із роботи, хтось жертвує часом із сім’єю, приходить і грає. І вимагати від цих людей ще більшого – якось неправильно. Всі грали на своєму рівні, всі старалися. Можливо, просто команди, які опинилися вище за нас, були сильнішими за підбором гравців”.
“На початку війни ми були готові до евакуації населення”: Віктор Жарко – про укриття, сирени та можливі блекаути в Переяславі
Записав Віталій Усик, 10 листопада
Віктор Жарко, начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Переяславської міської ради: “Торік у цей час ми сиділи без світла. У нас толком не було генераторів. Постійно думали, що робити та як краще забезпечити електроенергією громаду. Зараз же до блекаутів ми готувалися завчасно. У тепломережі, підприємствах із водопостачання, водовідведення з’явилися потужні генератори. Тепер ми можемо більше людей забезпечити водою, теплом – фактично всіх жителів громади, бо маємо можливість, щоб котельні працювали стабільно. Також отримали потужні генератори і наша лікарня, й інші важливі для життєдіяльності громади організації. “Пункти незламності” підготовлені до блекаутів. Все готово і документально, і забезпечено генераторами, первинними засобами. Від міської ради відкрито чотири пункти, два від ДСНС, від бізнесу один в університеті, два на АЗС “КЛО”, один на АЗС “Shell”, в АТБ та у відділі поліції”.
“Не готова підпускати людей дуже близько, хоча мені нічого приховувати”: Анастасія Ковальова – про блогерство, фітнес-курс та материнство
Записала Яна Малишко, 20 листопада
Анастасія Ковальова, блогерка та тренерка із Переяслава: “Дуже мало відсотків свого життя я транслюю в блозі, хотілось би більше. Але розумію, що не знаю, хто по той бік екрану. А коли люди бачать частину твого життя, вони з цієї частини вже формують тебе, певний образ. І коли ти показуєш те, чого не показувала раніше, вони такі: “А як це так? Такого ж не було”, а ти розумієш, що в тебе це було завжди. Тому я обрала певні теми, показую харчування, тренування, трішки материнства, подорожі, мотивацію, але багато чого залишається за кадром. У відсотковому співвідношенні своє життя транслюю на 15%”.
“Якщо можеш щось робити, то ставай і роби”: Анастасія Дудка – про волонтерство, вчительство та Instagram
Записав Віталій Усик, 15 грудня
Анастасія Дудка, волонтерка та освітянка: “Мені здається, що добра стало більше у цьому світі. Хоча недавно мені дехто сказав: “Тобі немає чим зайнятися, тільки оце людей напрягать?”. Я тоді подумала, може, й справді не тривожити ні себе, ні інших. Є на що переключитися, є чим займатися. Але воно у мене пішло з дитинства, за що дякую своїм вчителям, своїм рідним, моя бабуся була вчителькою, мама вчителька. Коли вийшла заміж, то думала, що вже у 25 років зосереджуся на сім’ї, і на тривалий час справді пішла зі всіх суспільних активностей. Можу зупинитися, але якщо здатна чимось допомогти, щось зробити, то чому буду сидіти?”
“Поки ви думаєте, хтось вже робить”: Вікторія Олійник із Переяслава – про власний бізнес та прийняття себе
Записала Яна Малишко, 26 грудня
Вікторія Олійник, власниця салону краси “Komilfo” у Переяславі: “Кожного місяця я продаю салон (сміється), але досі він стоїть та процвітає. Карантин та війна – для бізнесу це дуже важко. Крім того, коли розпочалась війна, я всі заощадження вкинула у матеріали. Скуповувала все для роботи за нижчими цінами, бо розуміла, що все почне рости. Моя команда навчилася відчувати мій настрій, вони мене максимально підтримують. Це як у сім’ї – знають, коли змовчати, підтримати, змінити обстановку або зробити щось приємне, щоб перемкнути мене з одного фокусу на інший. За це я їм безмежно вдячна, хоча й не проговорюю цього. Ще знайшла для себе одну фішку: щоб не вигорати, стала робити собі більше вихідних, адже раніше працювала 24/7. Потім почала вносити незначні зміни в інтер’єр: така маленька перестановка, але дає мені мотивацію на кілька місяців”.
Нагадаємо, що раніше Інформатор підбив підсумки 2023 року, пригадавши всі його головні події. Публікація – за посиланням.
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишетесь на канали в Telegram або Viber.
