2023-й – рік, який хочеться пошвидше забути. Але все ж спершу згадаємо основні його події, що стосуються Переяслава.
Мабуть, найкраще у 2023 році було те, що він закінчився. Надскладний із усіх боків – таким він був не лише для всієї України, а й для Переяслава. Постійні чвари, емоційна напруга, нерозуміння одне одного та ситуації загалом… Про цей рік хочеться якомога швидше забути, але все ж спочатку варто згадати детальніше, яким він був. Робимо це для того, щоб підбити підсумки та уникнути подібних ситуацій у 2024-му. Тож пориньте у минулий рік разом із Інформатором.
Рік розпочався із повітряних тривог та атак від російських окупантів. Буквально в новорічну ніч по Київській області та столиці випустили дрони Shahed та ракети. Над столицею збили 32 повітряні цілі. У Шевченківському районі уламки збитої ракети пошкодили автомобіль. Ніхто не постраждав. По області випустили майже три десятки безпілотників. Також без постраждалих. Були пошкодження об’єкту інфраструктури.
Тоді ж в Україні та на Київщині зокрема ще тривали стабілізаційні відключення. Доводилося жити та працювати за графіками від ДТЕК. Щоправда, вони не завжди діяли справедливо. Скажімо, в деяких мікрорайонах Переяслава світло на початку 2023-го взагалі майже не вимикалось, натомість, в інших його могло не бути практично постійно.
Ситуація настільки загострилася, що на січневій сесії пояснення довелося давати міському голові Вячеславові Саулку: “Завдяки ДТЕК та обласній адміністрації Переяславська громада отримала найбільше електропостачання. Проте сама система електропостачання побудована таким чином, що не можна включити, наприклад, котельню на Леваді, а при цьому вимкнути всі будинки у мікрорайоні. І так сталось, що завдяки котельні, яка там є, отримував світло весь величезний мікрорайон Левада. За графіком ДТЕК, мало подаватись дозоване електропостачання – 6 годин є, 2 години немає. Але вийшло, що мікрорайони Андруші, Борисівка почали вимикатись не за графіками. Я отримував безліч скарг. Ще раз доводиться наголосити, що не я виробляю електроенергію і не я її подаю. Тож не в моїх силах забезпечити всіх у рівній мірі”. На щастя, вже невдовзі не лише Переяславська громада, а й вся Україна повернулася до стабільного елекропостачання.
Тим часом Інформатор традиційно підбивав підсумки попереднього року. Передусім завдяки читачам визначив головне слово 2022-го. Ним стало слово “Незламність”, за яке проголосувало 32% із 976 респондентів. Друге місце із 28% голосів посіло слово “ЗСУ”, яке запропонувала наша редакція. А третім за результатами голосування стало слово “Війна” (23%).
Також вже вдруге в історії наша редакції визначила найвпливовішу людину року. За підсумками 2022-го нею стала відома на Переяславщині волонтерка, яка постачає допомогу в найгарячіші точки, Інна Марченко. Вона зовсім трішки випередила священника та військового капелана Дмитра Волошина. Почесне третє місце посів депутат міськради Переяслава Андрій Іващенко.
На січневій сесії вперше підняли питання про стан освітнього процесу в школах Переяславської громади. Йшлося передусім про те, що для школярів із початку війни до тих пір не змогли забезпечити нормального очного навчання. Тоді начальник міського відділу освіти Петро Ярмоленко сказав: “Все, що могли, ми зробили”. Проте згодом виявилося, що зробити можна було значно більше. Спершу оглядати місця для можливих укриттів почали депутатські комісії. Виявилось, що не всі з них такі вже непридатні для найпростіших укриттів, як до цього говорили у міській раді. Потім із бюджету громади почали щедро виділяти кошти на ремонти укриттів.
Втім, і тут не обійшлося без нюансів. Вячеслав Саулко ще до початку літа запевняв, що з 1 вересня всі учні підуть до своїх шкіл на очне навчання. У травні він був переконаний, що міжнародний благодійний фонд “Save the children”, який розглядав для капітального ремонту укриття трьох навчальних закладів Переяслава – початкової школи (колишня ЗОШ №6), гімназії №4 та ліцею імені Володимира Мономаха (колишня ЗОШ №7), – візьметься за всі проєкти. Проте депутати в цьому сумнівалися.
Врешті вже в червні було відомо, що “Save the children” взявся за ремонт лише у початковій школі. Дороговартісний ремонт укриття у ліцеї Мономаха довелося робити власним коштом громади.
– Ремонт укриття у третій школі буде завершено до кінця наступного тижня. Дякую керівництву ТОВ “НУС”, що зараз у їхньому сховищі проводять ремонтні роботи: відновлюють каналізацію та туалети, щоб діти із другої гімназії могли там комфортно почуватися. Щодо початкової школи – підрядник вже зайшов туди, роботи розпочинаються. Щодо ліцею Мономаха – тендер оголосили, до 12 липня триває прийом пропозицій (13 липня – аукціон, передбачили 9 мільйонів 353 тисячі 221 гривню 20 копійок – ред.). У п’ятій гімназії замовник – Департамент регіонального розвитку КОВА, кошти на ремонт вони вже отримали, тендер завершений, – прозвітувався перед депутатами 6 липня Петро Ярмоленко.
Зрештою у вересні навчальний рік розпочали так (цитуємо заступницю міського голови з гуманітарних питань Оксану Степаненко):
- “Сільські школи громади мають укриття і діти з 1 вересня там сядуть за парти. Проблемним є питання у селі Вовчків, де зараз виконують відповідні роботи, щоб діти могли приступити до навчання”.
- “Перша гімназія навчатиметься у своєму закладі у першу зміну. Використовуватиме власне укриття та укриття дитячого садка “Сонечко”, де дозволяє площа підвалу”.
- “У гімназії №2 у першу зміну навчатимуться її початкові класи, а в другу зміну до неї прийдуть учні першого класу сьомої школи (таких класів три) та інші класи гімназії №2″.
- “У гімназії №3 навчатимуться змішано. Її відвідуватимуть учні гімназії №3 у першу зміну. Директор із класними керівниками та батьками радитимуться, які саме класи навчатимуться, наприклад, із 1 до 15 вересня, а які – із 15 до 30 вересня. Орієнтовно буде два тижні онлайн, два тижні – офлайн. У другу зміну до неї прийдуться учні 4-11 класів сьомої школи. У них також буде змішане навчання”.
- “Учні гімназії №5 підуть у другу зміну першої школи”.
- “У початковій школі тривають активні роботи з облаштування укриття. Але діти зможуть навчатися із 1 вересня у змішаній формі в другу зміну у ліцеї імені Івана Мазепи”.
- “Гімназія №4 навчатиметься у себе у дві зміни”.
Пізніше, вже восени протягом навчального року, відкрили велике відремонтоване укриття й у ліцеї Мономаха. Як зараз навчаються школярі Переяславської громади, ми напишемо невдовзі в окремому матеріалі.
24 лютого 2023-го був рівно рік, як в Україні триває повномасштабна війна. На центральній площі Переяслава того дня влаштували мітинг. Вшанувати пам’ять всіх захисників та особливо загиблих із Переяславщини зібралося понад двісті людей. На площі розмістили фотовиставку “Наші ГЕРОЇ”. На знімках – 52 воїни з Переяславщини, які загинули на російсько-українській війні 2014-2023 років. Люди приносили квіти до фотографій своїх друзів, чоловіків, батьків.
Вже 27 червня у Переяславі урочисто відкрили Алею Героїв Переяславщини. На ній викарбували фото 65 полеглих захисників у російсько-українській війні. Залишили порожні стенди для нових знімків…
“Наймасштабніша аварія у Переяславі за часів незалежності України”, – так охарактеризував порив каналізаційної системи на вулиці Гімназійній Вячеслав Саулко. Трапився він на Великдень у квітні. За словами мера, труба від вулиці Покровської до колектору поруч з міськими шлюзами стала повністю непридатною. Довжина аварійного відрізку становила близько 400 метрів. Пошкодженій трубі було понад 70 років, а термін її експлуатації становив 50.
“Про терміни й вартість робіт зараз неможливо сказати, адже спеціалісти мають детально вивчити проблему та знайти шляхи вирішення ситуації. Одне сказати можна точно – ми зробимо ці роботи так, аби не повертатися до цієї проблеми щонайменше наступні 50 років”, – зауважив міський голова.
На позачерговій сесії міської ради 4 серпня на першу чергу ремонту каналізаційної мережі на Гімназійній передбачили 12 мільйонів 492 тисячі 889 гривень. Тоді Саулко розповів, що міська рада сподівалася, що ремонт обійдеться хоча би у близько 5 мільйонів гривень. Однак, згідно з проєктом, вийшла значно більша сума, тож необхідно було перерозподіляти бюджет із інших потреб.
Наприкінці року міський голова повідомив, що роботи вже на завершальному етапі. Пообіцяв, що навесні, коли налагодяться погодні умови, на дорозі, яку повністю знищили під час цього ремонту, проведуть щебеневу висипку та благоустрій.
25 травня Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд за шість днів до четвертих роковин смерті 5-річного Кирила Тлявова із Переяслава оголосив вирок у цій справі. Винним у вбивстві визнали колишнього поліцейського Івана Приходька. Він отримав 4 роки ув’язнення з урахуванням терміну перебування під вартою (він вже провів у СІЗО 3,5 року). Іншого обвинуваченого – Володимира Петровця – звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Ще двох фігурантів – Дмитра Кривошея та сина Володимира Петровця, який на момент скоєння злочину був неповнолітнім, – виправдали.
“Наразі вирок, згідно з вимогами кримінального процесуального кодексу, не набрав законної сили. Ювенальні прокурори Київської обласної прокуратури оскаржуватимуть його у встановленому законом порядку. Органи прокуратури вживатимуть всіх заходів для забезпечення справедливого і невідворотного покарання винних у вчиненні злочину”, – повідомили в Офісі гепрокурора відразу ж після оприлюдення вироку. Зрештою всі сторони подали апеляції на це рішення суду.
31 травня для школярів Переяслава офіційно завершився навчальний рік. У Переяславській громаді було 174 випускники 11-х класів та 397 випускників 9-х класів, найбільше – у ліцеї імені Володимира Мономаха. Також було 13 медалістів. 140 випускників-одинадцятикласників складали НМТ. Троє з них склали тест на 200 балів у основній сесії. Всі вони – випускники Переяславського академічного ліцею імені Івана Мазепи. Двоє склали НМТ на 200 балів з двох предметів: фізики та математики. Одна випускниця отримала 200 балів з української мови.
22 липня у Переяславі на території просвітницького центру вперше провели культурно-просвітницький захід “Голос кобзарів”. Протягом дня учасники, яких було більше сотні, дізнавались про мистецтво кобзарства, його історію та звичаї, також ближче знайомились із музичними інструментами співців. Це дійство стало таким собі правонаступником “Дніпра Ревучого”, який торік не можна було провести через війну. “У наступні роки, якщо нас буде більше, це буде інша локація, адже цей захід має існувати для того, аби розповідати, який великий внесок зробили кобзарі у збереження України та її історії”, – розповів краєзнавець та організатор Микола Богатир.
Протягом року політично-суспільна ситуація у Переяславі поступово загострювалася. Проте у стосунках Вячеслава Саулка та депутата Бориспільської райради Юрія Бобровніка вона досягла піку ще на серпневій сесії. Перед її початком Саулко попросив Бобровніка покинути залу. Той відмовився це робити. “Депутат Бобровнік, мені вас виводити із залу?” – запитав Саулко, потім різко піднявся зі свого місця, підійшов до Бобровніка та намагався руками чи то підняти його з місця, чи то виштовхати.
Першими кинулись розбороняти опонентів працівники міськради, зокрема, заступниці голови. Відразу ж у залі з’явилися поліцейські. Вже після сесії Бобровнік повідомив, що написав заяву на Саулка до поліції. Аргументував це так: “Вважаю, що мер Вячеслав Саулко остаточно злетів із котушок і із якимось божевіллям налетів на мене, хоча я працював як депутат, не порушував дисципліну”.
У 2023-му Ірині Кузьмицькій, Віктору Куйбіді та Анатолію Куценку із Переяслава присвоїли звання “Почесний житель Переяславської громади”. За це 17 серпня проголосували депутати міськради Переяслава. У День міста 16 вересня вони отримали посвідчення, нагрудний знак спеціального зразка, стрічку та квіти.
Що про них відомо:
- Ірина Кузьмицька (70 років) – директорка Переяславської художньої школи імені Петра Холодного. Вона – художниця, мистецтвознавиця. Значну частину свого життя присвятила педагогічній діяльності, яку поєднує з творчістю. Бере участь у культурно-просвітницькому житті Переяслава.
- Віктор Куйбіда (63 роки) – декан факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Університету Григорія Сковороди у Переяславі, заслужений працівник освіти України. Має понад 200 наукових публікацій. Під його керівництвом студенти університету опублікували понад 100 наукових робіт. За багаторічну сумлінну працю та здобутки з підготовки педагогічних кадрів, плідну науково-педагогічну діяльність нагороджений почесними грамотами Міністерства освіти України (2000, 2007, 2010, 2011 рр.).
- Анатолій Куценко (68 років) – житель Переяслава, колишній депутат міської ради. Понад 20 років був одним із керівників заводу продовольчих товарів. Є членом ревізійної комісії громадської організації “Відродження Переяслава”.
19 серпня дівичківський “Дніпро” став чемпіоном Переяславщини з футболу. У 13 турі (за тур до фінішу) він на виїзді переміг Вовчків (Переяславська ТГ) 5:3 і з 27 очками у активі став недосяжним для основного конкурента та відповідно суперника у цьому матчі. У вовчківчан залишилося 22 очки. Зрештою Вовчків завершив чемпіонат на другому місці, а дем’янецький “Матадор” – на третьому. Також “Матадор” виграв кубок Переяславщини, у фіналі в серії пенальті він був влучнішим за Яготин – 5:3 (0:0 в основний час).
За підсумками сезону Інформатор вперше визначив найкращого футболіста Переяславщини. Ним став Павло Лисенко із команди “Переяслав”. Його визнали кращим три із семи команд, які брали участь у цьогорічному чемпіонаті. А у підсумковому голосуванні його підтримали більше вболівальників, аніж півзахисника дівичківського “Дніпра” Павла Товкача.
23 вересня у Переяславі відбувся мотозліт байкерів під назвою “Оксамитовий несезон”. Організували його засновник мотофестивалю “Тарасова гора” Ашот Арушанов, байкерський клуб Skulls MC Ukraine, волонтерська громадська організація “Об’єднаний байкерський фронт”. Мотолюбителі з усіх куточків України приїхали до нашого міста, аби вшанувати пам’ять загиблих захисників та зібрати гроші на допомогу військовим. Зрештою зібрали близько 180 тисяч гривень. Кошти передали на потреби різних волонтерських об’єднань та ініціатив. Цей захід міг би стати чудовою традицією для нашого міста на наступні роки.
З 1 жовтня у Переяславській громаді зросли тарифи на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та очистки стоків, які надає ВУКГ. Відповідне рішення прийняли 19 вересня під час засідання міськвиконкому. Для всіх груп населення тариф на водопостачання зріс із 14,34 грн до 21,30 грн за куб. метр, на водовідведення – із 32,69 грн до 45 грн за куб. метр, а на очистку стоків – із 19,74 грн до 25,30 грн за куб. метр.
Основними причинами зміни тарифів ВУКГ вбачало стрімке зростання вартості електричної енергії, збільшення мінімальної заробітної плати, підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зростання податків та вартості паливо-мастильних матеріалів.
Зрозуміло, що це обурило суспільство. Спочатку 28 вересня на сесії депутат Григорій Порало ініціював скасування цього рішення виконавчого комітету. Зрештою із 16 присутніх депутатів “за” скасування проголосували лише восьмеро. Для позитивного рішення необхідно було щонайменше 14 голосів.
Це спонукало вже самих жителів громади 4 жовтня прийти до міської ради. Близько 40 людей спілкувалися із міським головою не лише про підвищення тарифів. Висловлювали чимало претензій до його діяльності. Але це, як мовиться, було ще квіточками. Ягідки приберегли до листопаду.
Та перед тим у Переяславі встигли досить масштабно відзначити 100-річчя із дня народження видатного історика, музейника, свого часу генерального директора НІЕЗ “Переяслав”, Героя України Михайла Сікорського. Зокрема, біля просвітницького центру 13 жовтня відкрили йому багатостраждальний пам’ятник. Макет скульптури виготовив Заслужений художник України Степан Куций. Саму її вилили з бронзи. На ній – Сікорський сидить на лавці, біля нього глечик (певно, майбутній експонат для одного із музеїв). Розміри пам’ятника лише дещо більші, ніж реальні. Виготовили його коштом меценатів.
Чому багатостраждальний? Бо ще в липні на його будівництво передбачили 2 мільйони 579 тисяч 964 гривні із міського бюджету. Це, м’яко кажучи, обурило громаду. У соцмережах люди нарікали, що під час війни такі витрати на пам’ятник, нехай і справді заслуженій людині, є щонайменше недоречними. У вечірньому зверненні 20 липня президент Володимир Зеленський зокрема сказав таке: “Окремо хочу звернутися до всіх представників місцевої влади в нашій країні: люди мають відчувати, що ресурси бюджетів використовуються справедливо й правильно. Кожен розуміє, про що йдеться. Бруківка, прикрашання міст, фонтани – почекають. Спочатку перемога”.
І вже 22 липня Вячеслав Саулко опублікував у Facebook пост, у якому написав: “Зважаючи на зауваження президента країни з доцільності використання коштів під час війни, приймаю рішення не запускати тендерну процедуру з будівництва памʼятного знаку, а на черговому засіданні сесії міської ради перерозподілити ці кошти на закупівлю дронів для наших захисників та на інші потреби жителів громади”.
До 100-річчя Сікорського меценатський пам’ятник все ж встигли завершити. Однак благоустрій навколо нього не зробили. Тож відкриття не було настільки красивим, як мало би бути.
А 18 жовтня в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі під час традиційного (вже дванадцятого) всеукраїнського історико-культурологічного форуму “Сікорські читання” відзначили лауреатів Премії імені Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України. Цьогоріч ними стали четверо людей:
- Михайло Жам (посмертно) – музейний діяч, пам’яткоохоронець, краєзнавець із Переяслава.
- Віра Ткач – директорка КЗ “Краєзнавчий музей імені Устима Кармелюка” у Літині на Вінниччині.
- Микола Товкайло – історик та археолог, цех-майстер Київського кобзарського цеху, який відзначився важливими внесками у збереження та вивчення культурної спадщини регіону. Тривалий час очолював археологічну експедицію у різні куточки нашої Батьківщини, був завідувачем науково-дослідного сектору “Музей кобзарства” НІЕЗ “Переяслав”.
- Ольга Шкира – директорка бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі, заслужена працівниця культури України. Вона є організаторкою та координаторкою багатьох творчих бібліотечних проєктів, автором-упорядником бібліографічних показчиків, нарисів, науково-популярних та літературно-мистецьких видань та наукових публікацій.
Попри те, що жителі громади були знервованими та напруженими від тривалої війни, це не зупинило депутатів під час голосування на жовтневій сесії за виділення із міського бюджету 8 мільйонів 163 тисячі 008 гривень на капітальний ремонт міжквартального роз’їзду від перехрестя вулиць Грушевського та Інтернаціональної до вулиці Богдана Хмельницького. Ця ділянка більше відома серед переяславців як “бандитська дорога”. Вже наприкінці жовтня у Переяславі почали проводити хоча й малолюдні та все ж акції “Гроші на ЗСУ”. З кожним тижнем вони набирали все більшої ваги. Замість того, щоб йти на контакт із активістами Вячеслав Саулко писав, що його опоненти створили багато ботів у соцмережах та заплатили активістам, аби підігрівати негатив щодо його діяльності. А це лише розпалювало суспільну пожежу, яку в міській раді, здається, не помічали.
15 листопада активісти прийшли до міської ради, зайшли до зали засідань, щоб поговорити з міським головою. Вони вимагали звіту про витрачені з бюджету гроші, не витрачати кошти на будь-які потреби, окрім ЗСУ, та скласти повноваження у разі недотримання вимог. Саулко покидав залу, буквально прориваючись крізь юрбу під вигуки “Ганьба!”.
Вже наступного дня була запланована чергова сесія міської ради, на яку мітингувальники пообіцяли прийти. Однак самого Саулка на засіданні не було, мовляв, через відрядження до Києва. Це не завадило провести сесію та почути всіх охочих. Зокрема, після емоційних обговорень та закликів присутніх людей висловити недовіру Саулку його перший заступник, який зараз служить у лавах ЗСУ, Анатолій Фесенко закликав депутатів зібрати позачергову сесію, щоб розглянути це питання.
До слова, на цю ж сесію виносили питання, ініційоване міським головою, про звільнення старости Гайшинського старостинського округу Олександра Якуби. Однак жоден депутат не проголосував за це. “Сьогодні треба ставити питання про дострокове припинення повноважень не Олександра Володимировича, а тих двох осіб, яких сьогодні немає (йдеться про Саулка та його заступницю Тетяну Гич – ред.)”, – сказав депутат Григорій Порало.
Апогеєм цієї історії стала позачергова сесія 22 листопада з єдиним питанням порядку денного “Про розгляд колективного звернення щодо подання звітності посадовими особами міської ради по використанню коштів міського бюджету”. Про висловлення недовіри чи чогось подібного, як бачите, не йшлося. Однак повна зала людей влаштувала Саулку справжнє емоційне випробування. Його звіт супроводжувався постійними невдоволеними вигуками присутніх. Було видно, що чимало людей не налаштовані його сприймати.
Сесія поступово перетворилася на мітинг. Виступали всі, хто хотів. Було багато емоцій, інколи популістських закликів та навіть відвертих образ. Вячеслав Саулко після того, як прозвітувався, переважно мовчав. Та все ж ближче до завершення цього дійства знову звернувся до людей, щоб запевнити, що всі вільні гроші з бюджету витрачатиме лише на ЗСУ. Врешті очільниця мітингарів Галина Дудар, вочевидь, після розмови із депутатами оголосила, що невдовзі планується фінансовий аудит виконавчих органів міської ради. Мовляв, якщо виявлять порушення та розкрадання, то знову вимагатимуть Вячеслава Саулка скласти повноваження.
І завершився цей дивний чи то пак дикий рік досить символічною подією. 14 грудня у парку Тараса Шевченка впала головна новорічна ялинка Переяслава. Дерево завалилося через сильні пориви вітру. Згодом комунальники підрізали його на два метри, аби не допустити падіння знову. Жодна іграшка на ялинці не пошкодилася.
Цю тоді ще приблизно 8-метрову ялинку встановили у парку біля першого корпусу Переяславського центру культури та мистецтв 1 грудня. Її подарував місту депутат міськради Євгеній Глазунов. Дерево прикрасили іграшками, які власноруч виготовили жителі громади під час спеціального конкурсу.
Нагадаємо, що читачі Інформатора визначили головне слово 2023 року. Яке воно, дізнавайтесь за посиланням.
Підготував Віталій Усик
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
