У Переяславі попрощалися із військовим Андрієм Канівцем. Він загинув внаслідок трагічного випадку.
3 квітня у Переяславі попрощалися із головним сержантом Збройних сил України Андрієм Канівцем. Йому було 38 років. Він загинув за місцем проживання внаслідок трагічного випадку. Наразі обставини загибелі встановлюють. Поховали військового на Підварському кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.
У Свято-Володимирському храмі священники провели літургію. До полеглого захисника військовослужбовці та побратими не припиняли нести квіти, вклоняючись та стаючи на одне коліно біля труни. Близько двохсот небайдужих переяславців, близьких та рідних людей цього дня прийшли, аби вшанувати пам’ять воїна. Після літургії мати загиблого не витримала емоцій і ледь не знепритомніла…
Священник Дмитро Волошин розповів, яким пам’ятає Андрія: “Ми неодноразово і на Сході, і на Півдні зустрічалися з Андрієм, адже він був командиром відділення та завжди дбав про свій особовий склад, приходив й просив благословення перед виконанням бойових завдань. Я його добре запам’ятав, бо в нього особливі очі, очі характерника, сильний погляд, і сам він був сильний, хоробрий, відважний чоловік. Андрій був добрим прикладом для своїх друзів та людей, які були біля нього. Не віриться і досі, що обірвалося його життя”.
Після цього процесія рушила пішою ходою до кладовища. Дорогою люди зупиняли свої автівки, виходили з них та ставали на коліна.
На цвинтарі міський голова Переяслава Вячеслав Саулко сказав: “Він був одним із перших, хто взяв до рук зброю, і в перший день вже був у нашій територіальній обороні. Андрій не зупинився, коли ворога прогнали на підступах до міста, пішов на передову, пройшов там пекло, був безстрашним хоробрим воїном. На нього покладалися всі друзі та побратими. Він був світлою людиною, з добрим та щирим серцем, ніколи б нікого не підставив і не зрадив. Всі його пам’ятають як дисциплінованого учня, який добре навчався та був прикладом у всьому”.
Від військової частини, де служив Андрій Канівець, військовослужбовці передали стяг 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила матері загиблого.
Знайомий Андрія Віктор розповів, що йому складно уявити більш відповідального та надійного товариша: “Він міг мені завжди допомогти у будь-які справі, і я знав, що ніколи не відмовить, бо він людина слова. Тільки кілька днів тому ми бачилися, розмовляли, а сьогодні я на його похороні. У моїй голові складно скласти до купи цю реальність. Людей прийшло багато, бо всі його знали, як хорошу людину”.
“Ехх, Братику, стільки запланували з тобою… Мали зустрітися на днях… Світла пам’ять, Бро”, – написав у Facebook військовий з Переяслава Владислав Шекмар.
Андрій Канівець у грудні 2022-го розповідав про те, як вступив до лав ЗСУ у перші дні війни: “У військкоматі здивувалися, що прибув без повістки. Тоді мобілізовували офіцерів, а я сержант. Але оформили документи, через три дні прийшов вже з речами. І потрапив у ту ж частину, де мав строкову службу 2007-го”.
Андрій Канівець був командиром 1 відділення коригування артилерійського вогню дивізіону артилерійської розвідки. У воїна залишилися мати, дружина і неповнолітня донька.
Нагадаємо, що 2 квітня у Вовчкові (Переяславська ТГ) поховали захисника Сергія Печенюка. Деталі – тут.
Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
