Здається, що традиція прикрашати ялинку на Новий рік та Різдво існувала завжди. Звідки вона все ж таки взялася?
“Скільки себе пам’ятаємо – стільки й прикрашаємо ялинку на Новий рік”, – так скажемо й ми, й наші батьки. Існує декілька цікавих теорій щодо походження цієї святкової традиції. Про них вам розповість Інформатор.
Давня, містична традиція. У давнину люди вірили, що в дні зимового сонцестояння (найкоротший день, зараз це – 22 грудня) відкривається небесна брама, і в цей період здійснюються найзаповітніші мрії. Тоді також існував звичай спалювання поліна. Перед урочистим спаленням старого дерева його прикрашали зеленню. А взимку хвоя – це єдина зелень, яку можна знайти. До дерева могли класти ще й насіння, горіхи, яблука, монети – так просили Богів про достаток і гарний урожай. З часом такі ритуали трансформувалися в традиції прикрашати ялинку пряниками, ягодами, горіхами.
Походження від німців-протестантів. У європейських країнах існує думка, що прикрашання ялинки до різдвяних свят започаткував Мартін Лютер. Мартін Лютер – відомий реформатор католицької церкви у ХVI століття, представник протестантизму. Подейкують, що колись напередодні Різдва Мартін повертався додому через ліс і йому спало на думку порадувати свою родину чимось. Повернувся до сім’ї він вже з ялинкою, яку разом прикрашали свічками та бантами. Після цього інші люди брали з нього приклад.
Ялинка була знаком для апостола Боніфація. Є теорія, що ідея прикрашати ялинку виникла ще в VII столітті завдяки апостолу всіх німців, святому Боніфацію. Він розповідав язичникам про християнство та про Різдво й зрубав священне для них дерево – Дуб Тора, бога грому. Зробив Боніфацій це, аби показати безсилість язичницьких богів. Під час падіння дуб повалив кілька дерев, але ялинка вціліла. Боніфацій побачив у цьому знак. За легендою, він зв’язав трикутну форму ялинки зі святою Трійцею.
Перша згадка про прикрашання ялинки на Різдво датується 1605 роком: “У Страсбурзі на Різдво приносять в будинки ялинові дерева, і на ці дерева кладуть троянди, зроблені з кольорового паперу, яблука, вафлі, золоту фольгу, цукор та інші речі”. В XIX традиція почала поширюватися по всьому світу.
Нагадуємо, в рамках рубрики “Окей, Інформатор” ми розповідали про те, навіщо на фрукти та овочі клеять стікери. Більше про це – за посиланням.
