“Стадіон у Переяславі потрібно цінувати”, – говорить граундхоппер Остап Сіп. Ми записали з ним інтерв’ю.
На матчах останніх двох турів чемпіонату Переяславщини з футболу вболівальники могли побачити біля полів у Переяславі та Дем’янцях, окрім звичних представників ЗМІ, ще одного чоловіка із фотокамерою. Журналіст Інформатора дізнався, що це – Остап Сіп із Полтави (зараз живе в Києві), граундхоппер, який активно відвідує футбольні матчі в Україні та за кордоном, починаючи з 2012 року. Прямо на стадіоні ім. В. Лобановського у Переяславі записали з ним невелике інтерв’ю про його захоплення та враження від Переяславщини.
– Почнімо з максимально простого запитання – хто ти?
– Людина, яка цікавиться футболом у широкому розумінні. Передусім українським і, можна сказати, локальним, аматорським. Професійний футбол завжди на виду, всі про нього пишуть, говорять, показують по телевізору. Він – один, а аматорський футбол більш щирий, справжній, натуральний, такий, як був колись. Він мені цікавіший зі всіма своїми плюсами, мінусами та будь-якими проявами.
Ще одна перевага – широка географія. Коли їздиш лише на матчі Прем’єр-ліги, то це щороку одні й ті ж стадіони, це приїдається. А аматорський футбол поширений по всій території країни, є цікаві міста, села, стадіони. Можна поєднати якусь подорож з вивченням міста, самого стадіону, турнірних перипетій у тому чи іншому регіоні.
– Реально перед тим, як їхати на певний матч, ти вивчаєш ситуацію в чемпіонаті?
– В Україні немає вертикальної структури футболу. Є Прем’єр-ліга, перша, друга ліги, аматори – типу четверта, але водночас автономна. А далі кожна область, район, місто живуть своїм життям. Тому, коли кудись їду, вивчаю, що це за ліга. Не завжди районний чемпіонат – це межі району, іноді це ширше. Наприклад, у Чернігові є Південна ліга, яка об’єднує кілька районів півдня області.
А районні центри (у випадку Переяслава – колишній районний центр – ред.) цікаві тим, що тут стадіони – це не просто поляна з лавками або вкопаними шинами обабіч, а конкретна споруда, яку побували в 60-ті (плюс-мінус 10 років), є унікальна архітектура здебільшого вона не зіпсована пластиком, як і тут у вас, наприклад. Як була ця будівля, так вона і збереглась у первозданному вигляді – дві трибуни з дерев’яними лавами, мінімум пластику, натуральний, хоч і не ідеальний, газон. Навіть будівля туалету має автентичний вигляд.
Я ціную унікальність. А тут ця унікальність є. Є історичне місто, є певний ландшафт, ось річка тече, є трибуни. Шкода, що спиляли щогли для освітлення, хоча вони тут і лежать. Вони теж унікальні.
– Тобто добре, що наша влада не зробила тут обіцяний капітальний ремонт?
– Чесно кажучи, добре. Я вважаю, що навіть після ремонтів важливо все-таки зберігати автентичність стадіонів. Бо все стає однаковим, безликим. А дивитись одне й те ж саме не цікаво. Краще підлатати ось цю прикольну різнокольорову бігову доріжку, аніж прибрати й покласти, скажімо, асфальт.
– Знаєш, як називається цей стадіон?
– Імені Валерія Лобановського.
– Але Лобановський ніякого стосунку до Переяслава не має. Як вважаєш, доречно таким чином називати стадіони?
– Ми з колегами випустили книгу про стадіони України, на яких проводився хоча б один матч професійних змагань, починаючи з 1992 року до сьогодення. Туди увійшло 403 стадіони, зокрема, і цей. Тут грали у професійний футбол, зокрема, київське “Динамо”. Однак я не знав, що Лобановський не має стосунку до Переяслава. Тому думаю, що так називати цей стадіон – це не ок.
Повторюсь, що для мене важливо, щоб кожен регіон зберігав свою автентичність. Я певен, що у Переяславі народились чи жили люди, які мали видатну футбольну кар’єру з точки зору саме міста. Тому варто покопатись в історії, щоб зрозуміти, як саме цей стадіон може називатись. Або ж можна знайти локальну влучну назву, яка передавати саме дух Переяслава, епохи, можливо, команди чи події.
– Повернімось до основ. Те, чим ти займаєшся, називається граундхоппінг. Розкажи про цей напрямок трішки детальніше.
– Так, англійське слово граундхоппінг, а є український відповідник – копанкомандри. По суті, це футбольний туризм – відвідування матчів будь-якого рівня та будь-де, але наживо. І це мають бути не порожні стадіони, а саме матчі. Особисто мені цікаві матчі дорослих команд і краще офіційні турніри, на кшталт чемпіону району, міста, області. Разові турніри – це трішки гірше, бо команди мають меншу мотивацію. От сьогодні у Переяславі останній тур (записували інтерв’ю 1 жовтня – ред.), грають команди, у яких турнірні показники зобов’язують викладатися на повну. Ясно, що це відображається на полі: стараються, напруга, емоції, глядачі активно реагують.
Мені цікаво їздити на різні стадіони. Все-таки країна в нас велика, багата на стадіони – є що подивитись. Я вже побачив більше двохсот стадіонів із матчами. За кордоном я бачив матчі у понад 30 країнах – від Ісландії та Португалії до Азербайджану та Кіпру. Сподобалось у Туреччині, бо там активна публіка, – був на матчі “Фенербахче”. Цікавий стадіон в Ісландії, там трибуна зроблена із землі й засіяна газоном. Ну й в Україні – багато. Нещодавно був у Прилуках та Варві на Чернігівщині – класні стадіони, старі дахи такі, прикольно. На Закарпатті в Ясінях цікава побудова стадіону – суто дерев’яна трибуна, трикутний дах.
– Опиши, як відбувається один виїзд, – від самого початку до кінця.
– Чим далі, тим важче знайти, куди поїхати, бо не всі чемпіонати висвітлюють. Навіть якщо взяти за дужки, що зараз війна, і дехто навмисно не публікує інформацію, щоб не привертати уваги, багато турнірів проходять і ніяк не висвітлюються. Тобто є якісь закриті групи для гравців, а для широкого кола інформації немає. Або ж публікують час матчів у п’ятницю, коли гра відбувається в суботу. Це проблема, якщо плануєш дальню поїздку. Чим раніше федерації поширюватимуть календарі, тим буде краще.
Як знаходжу? Просто шукаю по соцмережах, плюс є особисті контакти, які можуть повідомляти про якісь цікаві чемпіонати. Потім вивчаю календар, дивлюсь, на яких стадіонах проводять матчі, і визначаю, як туди доїхати. Якщо я в місті вперше, то обов’язково ним гуляю, щоб скласти загальну картинку. Люблю дивитись локальні пивоварні. У Переяславі, на жаль, такої немає. А ось минулої неділі був у Березані – там така є. А основна подія – це, звісно, сам матч. До 24 лютого готував репортажі на сайт groundhopping.in.ua, куди дописують ще кілька людей, які мають таке ж захоплення. Після закінчення війни поновимо свою активність на сайті, бо зараз немає емоційної наснаги цим займатись.
– Чи важко поєднувати це захоплення з основною роботою?
– Я працюю в логістиці. Поєднувати не складно. Є вихідні, є певне планування. Завжди можна знайти час на те, що тобі справді цікаво.
– Уже починається наступний матч, тож давай завершимо розмову твоїми враженнями від чемпіонату Переяславщини. Що цікавого ти відзначив для себе?
– Передусім висока щільність в середині турнірної таблиці. Є команда, яка знялась, – це окрема тема, команда, яка виграла, – молодці, треба їм кудись далі дивитись. А далі зібрались більш-менш рівні команди. Запримітив, що багато саме переяславських колективів беруть участь. Звісно, хотілось би мати ширшу географію, але для районного чемпіонату все ж нормально.
Якість гри не беремо, це не настільки важливо. Щодо підходу – всі футболісти нормально одягнені, в командній формі, охайні. Це добре, що команди здатні самоорганізуватись.
Запам’ятався цікавий факт, що коли у минулі вихідні я під’їхав до стадіону, приїхав якийсь чолов’яга, щоб просто запитати, які будуть ігри, бо він не знав. Це для мене певний маркер, що інформації замало. Можливо, він не користується інтернетом. Тому було б класно, якби для такої публіки біля стадіону чіпляли якісь оголошення.
Ну і ще кілька слів про стадіон. Потрібно його цінувати, берегти в цьому вигляді, пручатись пластику. Минуть роки й історична цінність таких споруд буде високою.
Далі кілька фото Остапа Сіпа із матчів на Переяславщині – у Дем’янцях та Переяславі.
Зазначимо, що редакція Інформатора не аж у такому ж захваті від переяславського стадіону. Адже недоліків у ньому вистачає. Назбиралось на цілий фоторепортаж.
Віталій Усик
Фото: Віталій Усик, Андрій Дударь, Остап Сіп
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
