Хто найвпливовіша людина Переяслава у 2024 році: четверта п’ятірка

Інформатор підготував перелік із 25 найвпливовіших людей Переяслава. Сьогодні презентуємо четверту п’ятірку.

Вже вчетверте у своїй історії Інформатор визначає найвпливовішу людину Переяслава. Ми зібрали 25 претендентів, розділили їх на п’ять п’ятірок. Переможець кожної вийде до фіналу, де й визначиться найвпливовіший. У третьому голосуванні перемогу здобув представник Добровольчого формування №2 Переяславської громади Олександр Молоткін. Із 47% голосів (384 людини) він випередив волонтерку Ольгу Дригу, у якої 29% голосів.

Відбираючи 25 найвпливовіших людей Переяслава у 2024 році, ми послуговувались кількома опціями:

• публічність;
• впізнаваність;
• активність у 2024-му;
• сприяння захисту України.

Сьогодні презентуємо четверту п’ятірку. Проголосувати за свого фаворита ви можете в нашому Telegram-каналі.

Максим Левченко, журналіст, активіст

(номінований вдруге)

Достатньо несподівано Максим Левченко торік, вперше потрапивши до переліку найвпливовіших, відразу мало не виграв у фінальному голосуванні. Він поступився лише волонтеру Руслану Стародубу. Проте стало очевидно, що Левченко – це один із лідерів думок серед сучасної молоді не лише на Переяславщині, а й в Україні загалом, бо підтримували його люди зі всіх куточків країни. Цьогоріч він цілком резонно є чи не головним фаворитом на звання найвпливовішої людини Переяслава, і може стати другим представником переяславського університету (після ректора Віталія Коцура), який його здобуде.

Протягом 2024 року Максим Левченко не розгубив своєї впізнаваності та впливовості. Як і раніше, він – випусковий редактор сайту та гостьовий редактор проєктів “Open University” й “Платформа можливостей” Університету Григорія Сковороди в Переяславі, мовний омбудсмен закладу, журналіст сайту Proslav, співзасновник та видавець Літературного товариства імені Ярослава Потапенка, заступник голови молодіжної ради Переяславської громади, волонтер та політичний консультант. Не виключено, що додалися ще якісь регалії, але спробуйте за ними вслідкувати. Певно, й Максим так відразу всі не назве.

Торік він і надалі проводив багато волонтерський зборів, став амбасадором благодійного фонду “Тихо”, займався збиранням книг – українських для гуманітарних штабів із переселенцями, російських на переробку, щоб допомогти силам ППО, – брав участь та влаштовував творчі заходи. У Proslav вийшло кілька “вічнозелених” та корисних текстів авторства Максима Левченка, зокрема, про створення “Сорочинського ярмарку”, про те, чому не варто дивитися “Іронію долі”, про релігійні амбівалентності. Словом, рік вийшов плідним та насиченим для Левченка у всіх сенсах.

Аліна Римар, депутатка міськради Переяслава

(номінована вчетверте)

Аліна Римар – одна із небагатьох із депутатського корпусу, хто стабільно щороку потрапляє до переліку найвпливовіших людей Переяслава (окрім неї – депутат Андрій Іващенко та міський голова Вячеслав Саулко). Це свідчить про те, що вона завжди активно та досить якісно виконує свої депутатські обов’язки, майже без так званих “просідань”. Важливість її як депутатки можна помітити, коли вона відсутня на сесійних засіданнях, бо поставити деякі запитання чи зробити певні зауваження керівництву ради може лише вона.

Як голові депутатської комісії з питань регламенту, депутатської етики, контролю за виконанням рішень Аліні Римар торік довелося нелегко. У 2024-му, як, здається, ніколи за цієї каденції, часто порушували регламент сесії. Робили це активісти, які приходили на засідання, міський голова, самі депутати. “Давайте припинимо із сесії робити балаган”, – закликала вона на березневій сесії, навівши конкретні приклади порушень регламенту. “На горіхи” тоді отримали всі, тому можна припустити, що Римар не у фаворі як серед владної верхівки, так і серед активістів. І це, власне, логічно, коли намагаєшся бути незаангажованою.

Активно вона займалася і волонтерською діяльністю у межах ГО “У добрі руки”, засновницею якої є. Намагається завжди оперативно їздити на кожен виклик, який стосується собак. Таких на тиждень може бути 3-4. Виходить, що на притулок витрачає приблизно по 3-4 години на день, враховуючи, що має основну роботу, виїзди проводить у вільний час або між робочими зустрічами.

“Притулок – це такий собі дитячий будинок, де собаки чекають на своїх майбутніх господарів, а деякі так і залишаються жити до кінця. Єдине – це кількість собак, хотілось би, щоб люди ставали більш свідомі та розуміли, що стерилізація це дуже важливо. Говорю не тільки про безпритульних собак, а й про домашніх улюбленців. Адже потім вони опиняються на вулицях міста, деякі гинуть, деякі виживають, є й такі, що виростають та починають утворювати зграї та розгулювати містом, і це просто замкнене коло”, – розповідала Аліна Римар.

Юрій Бобровнік, депутат Бориспільської районної ради

(номінований втретє)

У 2024 році Юрій Бобровнік продовжив свій шлях головного опозиціонера міського голови Переяслава Вячеслава Саулка. Зараз уся його політична діяльність пов’язана з особистістю мера, чого сам Бобровнік не приховує. Зокрема, у його звіті депутата Бориспільської ради майже все присвячене Саулку:

• “Виявляв і вимагав усунення у правоохоронців фактів перешкоджання потрапляння громадян, жителів Переяславської громади на засідання сесії Переяславської міської ради;
• висвітлив свою позицію щодо найменшої заробітної плати у педагогів Переяславської громади;
• виявив головні проблеми, вчинені міським головою Переяслава, які призвели до виникнення заборгованостей по зарплаті у переяславській лікарні;
• вказував на незаконність дій міського голови у втручанні в екосистему річки Альта, без жодного офіційно затвердженого документа, який би був підставою для таких робіт;
• неодноразово виявляв завищені у два-три рази закупівельні ціни, які здійснювали підлеглі переяславського міського голови;
• публічно озвучив факти затримання заступника міського голови правоохоронцями, тоді як міський голова це заперечував і всіляко приховував;
• виявив, що комунальне господарство безкоштовно поза касою підприємства здає спиляні дерева на ТЕЦ;
• опублікував факт замовлення міським головою доган для військовослужбовців, які критикували його діяльність;
• продовжував вказувати міському голові, що він ігнорує розвиток сільських населених пунктів, які входять до складу Переяславської громади”.

Є ще кілька пунктів, які стосують сіл інших громад Переяславщини. Проте загалом очевидно, на чому чи, точніше, на кому зараз максимально зосереджений Юрій Бобровнік. Його діяльність дає плоди, тому що більше ні з ким так відверто не ворогує Вячеслав Саулко. Їхні словесні перепалки на сесії припинилися, натомість у Facebook читати їхні критичні пости та коментарі один про одного – це насолода для пересічного інтернет-користувача. Чи є у цьому якась користь для Переяслава, відкрите запитання.

Тетяна Дейнега, керівниця любительського об’єднання “Трудівниця”

(номінована вперше)

У клубі переяславського мікрорайону Трубайлівка маскувальні сітки для військових почали плести з початку повномасштабної війни. Організувала цей рух тоді депутатка міськради, підприємиця Ірина Присіч. З часом, коли війна затягнулася, охочих плести стало менше, зате сформувалася більш-менш постійна команда, якою керує Тетяна Дейнега. Хоча сама вона не любить зайвої уваги до себе, але саме завдяки їй цей волонтерський осередок продовжує існувати та успішно функціонувати.

“Ходжу сюди кожного дня. Все ж у мене двоє дітей на війні”, – розповідала Тетяна Дейнега. За понад два роки роботи волонтери сплели 165 тисяч квадратних метрів маскувальних сіток. Відправляли їх на всі напрямки бойових дій: “Запорізький, Донецький, Покровський, Харківський, Херсонський, Чернігівський та інші напрямки. У нас немає такого, що комусь відправили за замовленням, а комусь ні”.

Волонтери працюють шість днів на тиждень та сплітають по 6-7 сіток щодня. Але це в свою чергу залежить від того, який метраж самої сітки та на яку техніку вона виготовляється. Співпрацюють із місцевими волонтерами Русланом Стародубом, Інною Марченко, Ольгою Дригою, які відправляють чи відвозять їхню продукцію на передову. Також об’єднання інколи підтримують народні депутати, приїздять із невеличкими подарунками та фінансовими донейтами.

Вячеслав Саулко, міський голова Переяслава

(номінований вчетверте)

Гірший рік, аніж 2023-й для Вячеслава Саулка, уявити складно. Хіба що тоді, у листопаді, на найемоційнішій та наймасштабнішій сесії він мав би не втриматися на посаді. Але все ж він не збирався складати повноваження, а насильно б його, певно, не примушували цього робити. Й зрештою ситуація навколо відставки заспокоїлася, і весь наступний рік видався для нього порівняно спокійним. Знову ж таки – порівняно із 2023-м.

Як і раніше, Вячеслав Саулко піддавався постійній критиці, передусім від депутата Бориспільської районної ради Юрія Бобровніка та активістки Галини Дудар. Та й в цілому його репутація серед населення аж ніяк не покращилася. Очевидно, що люди втомилися від чинної влади, а втома ще більше посилюється в умовах повномасштабної війни. Попри це, навіть у такій ситуації Саулко намагається покращувати місто бодай якось: відремонтували деякі дороги, зробили ремонти біля ЦКМ та на інших об’єктах, посадив ще одну смугу сакур за кошти меценатів, закуповує вже за бюджетні кошти техніку для комунальників, виділяються і певні суми на ЗСУ. Це те, що люди можуть побачити на власні очі й що може хоча би трішечки покращити його рейтинги.

Якби Вячеслав Саулко менше реагував на критику та не кидався змагатися з українськими коміками в дотепності, то 2024-й був би цілком пристойним для нього роком. Проте ситуація із блоками в Альті – це пляма на репутації, яку він відмиватиме достатньо довго. Найбільший недолік Саулка у тому, що він адекватно не комунікує ні з колегами, ні з депутатами, ні з громадою. Не радившись, він самовільно накидав у річку блоків, потім чітко не пояснив, навіщо вони там потрібні, а згодом, коли екологи зобов’язали їх прибрати, так і не аргументував, у чому ж була суть цього дійства. Воєнний стан дозволяє міському голові не проводити щорічних звітувань перед громадою, однак до людей рано чи пізно доведеться вийти. А чи не соромно буде? Ще є час, щоб зробити так, аби соромно не було.

Переможця цього голосування ми оголосимо через два дні. Тоді ж оприлюднимо наступну п’ятірку впливових людей Переяслава.

Яким загалом був 2024 рік на Переяславщині, можна дізнатися в окремій публікації. Читайте її за посиланням.

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишетесь на канали в Telegram або Viber.