В Україні та зокрема столиці активно прибирають “російські” пам’ятники. А от посеред Переяслава досі стоїть монумент “возз’єднання” з росією.
Сьогодні, 25 квітня, міський голова Києва Віталій Кличко повідомив у Telegram, що протягом цього тижня демонтують бронзову скульптуру двох робітників, встановлену в 1982 році “на ознаменування возз’єднання України з росією”. Розміщується вона під “Аркою дружби народів” у столиці. Її планують перейменувати та підсвітити кольорами українського прапора, – передає Інформатор.
“Своє ставлення до України росія “ознаменувала” звірячими вбивствами мирних українців, знищенням наших міст і селищ, прагненням знищити нашу державність. 8 метрів металу так званої “дружби двох народів” будуть прибрані з центру Києва. Другу скульптурну композицію – із червоного граніту – закриємо опоряджувальними матеріалами і теж згодом розберемо. Оскільки там складніша процедура і це займе більше часу. А до того її можна буде використовувати як простір для експозицій”, – написав Кличко.
Пам’ятники приберуть, а арку перейменують
Зазначимо, що в Україні зараз активно прибирають скульптури, які хоча б якимось чином пов’язані з країною-агресором. Демонтують, зокрема, й постаменти відомих російських поетів, які також як-не-як є носіями “русского міра”. Тим часом посеред Переяслава досі стоїть величезний пам’ятник двох жінок, який приурочили до 300-річчя “возз’єднання” України з росією.
Пам’ятник “возз’єднання” розмістили в Переяславі 8 грудня 1961 року. Протягом кількох останніх років активісти намагаються домогтися того, щоб його вилучили з Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Зокрема, активно цим займається ГО “УТОПІК” (Українське товариство охорони пам’яток історії та культури).
Більш предметно ця тема почала рухатися протягом останнього року. 22 липня 2021-го питання “Про порушення клопотання щодо вилучення з Державного реєстру нерухомих пам’яток України об’єктів культурної спадщини в місті Переяславі” (пам’ятник до 300-річчя “возз’єднання” України з росією та дві пам’ятки на Майдані Княжий двір) винесли на розгляд сесії міської ради Переяслава.
Міф про возз’єднання України з росією є абсолютно сфальшованим.
Переяславський активіст Олександр Ігнатенко, який займається цим питанням, тоді пояснював депутатам: “Інститут історії України НАН України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України та Український інститут національної пам’яті одноголосно заявили таке: міф про возз’єднання України з росією є абсолютно сфальшованим, створеним як підстава для здійснення російської політики проти України. А всілякі монументи – це інструменти інформаційної війни російської федерації проти України”.
“За” це питання тоді проголосували лише 13 депутатів, чого не вистачило для позитивного рішення. Частина депутатів – із партії “Європейська солідарність” – у знак протесту навіть залишила залу засідань. “У нас війною це не називається, але всі ми розуміємо, що відбувається на Сході: гинуть наші воїни, невинні громадяни України. Пам’ятник “Навіки разом із російським народом” щонайменше недоречний. Стосовно наших захисників – це плювок у обличчя. Ми були розчаровані, це був емоційний сплеск. Справді не очікували, що таке питання може не пройти”, – пояснював тоді депутат від “ЄС” Євгеній Глазунов.
Знову це питання винесли на сесію через три місяці – 21 жовтня. Депутатам наголошували на тому, що у проєкті рішення не йдеться про негайне знесення пам’ятника, а лише про його зняття з держреєстру пам’яток культурної спадщини. Знову були тривалі та напружені обговорення, але в підсумку “за” проголосували лише десять депутатів: Юрій Анікієв, Євгеній Глазунов, Василь Мусієнко, Олександр Пасічник, Анатолій Пастернак, Григорій Порало, Руслана Потапенко, Ірина Слюсар, Сергій Шаменко та Григорій Ярема. Всі вони із двох партій – “Європейська солідарність” та “Свобода”.
Наступного разу формулювання питання змінили. У порядку денному сесії 18 листопада було таке: “Про проведення громадських слухань щодо доцільності подальшого перебування пам’ятника монументального мистецтва місцевого значення “Монумент на відзначення 300-річчя возз’єднання України з Росією” на площі Богдана Хмельницького”. Тепер депутати проголосували позитивно. Слухання мали провести, щойно в Україні більш-менш стабілізується ситуація з коронавірусом.
Напис “Навіки разом – навіки з російським народом” прибрали невідомі
Однак ще до слухань, на початку грудня 2021-го, невідомі прибрали напис “Навіки разом – навіки з російським народом” з монументу. Міська влада відразу зазначила, що жодного стосунку до цього не має. “Я сам про цю ситуацію почув буквально позавчора, 4 грудня. Навіть не можу сказати, коли саме напис зняли. Ми щодо цього ніяких розпоряджень не робили”, – пояснив перший заступник міського голови Анатолій Фесенко. До слова, сам міський голова Вячеслав Саулко постійно начебто дистанціюється від цієї теми: коментарів щодо пам’ятника практично не дає, а під час другого обговорення (21 жовтня) взагалі не взяв участі в голосуванні.
І ось 22 лютого 2022 року (як зараз виявляється за два дні до повномасштабного нападу росії на Україну) в Переяславі провели громадські слухання щодо доцільності розміщення пам’ятника “возз’єднання” України з росією на центральній площі. Як і передбачалося, обговорення були жвавими та емоційними. Ті, хто проти подальшого розміщення монумента, наголошували, що він не може стояти у центрі Переяслава, коли в Україні триває війна з росією. Мовляв, про жодну дружбу зараз не йдеться. Таких спікерів було помітно більше. Інші ж говорили, що “руйнувати – це не будувати”, що “це пам’ять ще з дитинства” і “війни чи дружби він ніяк не стосується”. Тривали всі виступи понад годину.
Право голосу мали 172 людини в залі – вони жителі Переяслава та зареєструвалися на засіданні. Зрештою, 130 із них проголосували за те, що пам’ятник необхідно прибрати із центральної площі. Далі це рішення мали підтримати й міські депутати на одній із наступних сесій. Але прийшла велика війна, і багато чого, що нас турбувало, стало “не на часі”.
Втім, переяславців досі непокоїть доля сумнозвісного пам’ятника. Як свідчить опитування Інформатора у Telegram-каналі, переважна більшість людей хочуть, щоб його прибрали. Із 1212 опитаних 41% після початку повномасштабної війни не змінили своєї думки й вважають, що йому не місце на центральній площі. Ще 46% також цього хочуть і на це рішення вплинув підступний напад росії.
4 квітня Андрій Козій з переяславськими активістами білою фарбою написав на пам’ятнику слова “Буча”, “Маріуполь”, Чернігів”, “Ірпінь”, “Харків”, “Гостомель”. Це – назви міст нашої країни, які найбільше постраждали від російських загарбників цієї весни. “Скільки це горе ще буде стояти в нашому місті? Я гадаю, для загиблих це ніяк була не дружба. А пам’ятник не можна назвати “дружбою народів”, адже це знущання над нами і нашою пам’яттю. А написи присвячуються усім, хто невинно вбитий у цій війні”, – коментували у відео, опублікованому в соцмережах.
Показові жести містян, здається, жодним чином не впливають на місцеву владу. Принаймні про подальші законні кроки щодо його демонтажу із центральної площі ніхто не говорить. Однак Олександр Ігнатенко, про якого ми згадували вище, з цього приводу бачить конкретне рішення: “Відповідно до норми п.6 ст.7 Закону про декомунізацію та розділу VII Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, видати розпорядження про демонтаж цього монумента та пам’ятного знака зобов’язані: Переяславська міська рада, абзац 1 п.6 ст.7; або міський голова Переяслава, абзац 5 п.6 ст.7; або голова Київської облдержадміністрації, абзац 6 п.6 ст.7.
Міська рада неоднорідна – від “Свободи” до “ОПЗЖ” (уже ліквідована), а надто “помірковані” щоразу утримуються при голосуванні принципових питань. Голова Київської ОДА – з нього що спитати? За понад шість років, відколи ухвалили закон про декомунізацію, на цій посаді побувало дев’ять (!) осіб. Отже, залишається єдина правомочна особа – це міський голова, якому Закон про декомунізацію не лише надає право видати розпорядження про демонтаж символів ворожої пропаганди, а й зобов’язує його це зробити”.
Нагадаємо, що нещодавно на сайт міськради Переяслава провели кібератаку. Чи-то пак не провели. Словом, ми спробували розібратися.
Віталій Усик
