Чи демонтують пам’ятник “возз’єднання” на центральній площі Переяслава? Запитали у міських депутатів.
19 травня на черговому засіданні сесії міської ради Переяслава депутати розглянуть питання “Про демонтаж пам’ятки та пам’ятних знаків, пов’язаних з російською федерацією та колоніальною спадщиною”. Йдеться про три пам’ятки: “Монумент на відзначення 300-річчя возз’єднання України з росією” на центральній площі, пам’ятний знак на площі, де 8 (18) січня 1654 року відбулася Переяславська рада та пам’ятний знак “Навіки разом” на відзначення 325-річчя возз’єднання України з росією, що на майдані Княжий двір. Інформатор поцікавився у міських депутатів від різних партій, яка їхня думка стосовно цього питання. Говорили передусім про монумент на центральній площі.
Євгеній Глазунов, “Європейська Солідарність”:
– Питання про зняття цього монументу з держреєстру двічі виносили на сесії міської ради, жодного разу загальної підтримки воно не набрало. Першого разу в знак протесту наша партія навіть вийшла із зали засідань. Однозначно я вважаю, що він недоречний. Жодної дружби з росією немає, це ворог-окупант, який знищує наших воїнів, замахнувся на знищення нашої держави. Тому його необхідно демонтувати.
Людям, які вважають, що це “наша історія”, варто жити сьогоденням. Про це зазвичай більше говорять люди похилого віку. Але ж ми бачимо, що сьогодні ця друга жінка робить із нашою жінкою (йдеться про те, що на пам’ятнику зображені дві жінки, які символізують дружбу України та росії – ред.). Єдине, що мене турбує: якщо його прибрати зараз, то щоб від злості чи неадекватності росіяни не запустили по Переяславу ракету. Тож варто визначитися з датою, коли прибирати: чи після перемоги всією громадою демонтувати, чи ще позавчора це слід було зробити.
Чому вирішення цього питання так затягнулося? Можливо, комусь не вистачає політичної волі. Можливо, хтось не хоче брати на себе відповідальності. Дискутувати ще можна було до 2014 року. Але після того, що творилося в Бучі, що коїться зараз, аргументації проти знесення просто немає. Навіть не уявляю, як відреагують наші виборці, якщо на наступній сесії ми офіційно не приймемо рішення про те, що йому не місце на центральній площі.
Євгеній Глазунов: “Жодної дружби з росією немає, це ворог-окупант, який знищує наших воїнів”
Аліна Римар, “Голос”:
– Аргументи на користь цих пам’ятників після 24 лютого у мене зникли. Їх слід прибрати цивілізовано та законно. Кудись перемістити, не знаю навіть куди саме. Не вірю в те, що після демонтажу цих пам’яток у нас стрілятимуть ракетами. Знімають їх по всій Україні, а путін може запустити ракети куди завгодно, це не залежить від пам’ятників. Стосовно історії, я чудово все розумію, але давайте цю історію просто приберемо.
Із першої сесії, коли питання про ці пам’ятники виносилося, у мене була така позиція: хочу почути, що думає громадськість. 22 лютого я все почула (на громадських слуханнях більшість присутніх проголосувала за демонтаж пам’ятника – ред.). Зараз уже все зрозуміло й так: переважна більшість українців знають, що росія нам не братній народ. І немає сенсу, щоб ці пам’ятники надалі стояли в місті. Думаю, що депутати на наступній сесії проголосують позитивно за це питання.
Аліна Римар: “Аргументи на користь цих пам’ятників після 24 лютого у мене зникли”
Марина Навальна, “За майбутнє”:
– Треба їх демонтувати. Ми не можемо возвеличувати всього, що стосується росії. Але потрібно це зробити обережно, щоб нічого не розбилося, щоб потім це можна було зберегти в музеї. Звичайно, треба прийняти рішення про їхнє знесення і я за це голосуватиму. Але обов’язково візьму слово, щоб дізнатися, що далі буде з цими пам’ятками. Все має бути цивілізовано, а не так, як сталося із пам’ятником Леніна на Борисоглібській площі.
Вже не вперше за період війни серед депутатів підіймається це питання. Коли вперше на засіданнях голів фракцій ми про це говорили, я виступала за те, щоб їх не чіпати – аби не провокувати ворога. Хочу, щоб ми це зробили не з метою популяризації на весь світ, що “ось які ми молодці”, а краще тихіше, як у деяких інших містах.
Раніше це питання “буксувало”, бо, по-перше, пам’ятник на центральній площі внесений до державного реєстру. По-друге, він є авторською роботою, і по-моєму донька одного з архітекторів успадкувала авторське право. Тож тоді йшлося про певні юридичні моменти.
Марина Навальна: “Ми не можемо возвеличувати всього, що стосується росії”
Сергій Шаменко, ВО “Свобода”:
– Наше бачення загальновідоме – однозначно зносити. Керівництво міста має зробити це якнайшвидше у цивілізованій формі. А якщо ні, то все одно ці пам’ятники будуть рано чи пізно зняті. Ми ж розуміємо, що тут не було фактів возз’єднання України з росією, був просто якийсь військовий союз на той час. Говорять завжди, що “не на часі” зносити, а ці монументи постійно нагадають про “старшого брата”. А тепер цей “старший брат” убиває людей, гвалтує наших дітей. На часі це було ще сто років тому, коли була Українська революція. Думаю, тепер депутати проголосують, бо, наскільки я знаю, вже є розпорядження й Міністерства культури, й Київської обласної адміністрації, й Бориспільської районної ради. Тепер вже простіше навіть тим, хто не хотів брати на себе відповідальність.
Сергій Шаменко: “Ми ж розуміємо, що тут не було фактів возз’єднання України з росією”
Михайло Шамрай, “Слуга народу”:
– Однозначно наша партія проти агресії росії, проти війни та будь-якої проросійської символіки у місті. І однозначно ми, скоріше за все, підтримуватимемо позицію Київської обласної військової адміністрації стосовно цього питання. Зараз ми вивчаємо відгуки виборців: є й за, і проти. Однак переважна більшість все ж за демонтаж. Підсумкове рішення ми приймемо на засіданні фракції перед сесією. Тоді ж обговоримо і з міським головою, і з профільними комісіями, куди можна перенести монумент. Знесення пам’ятника має відбутися лише цивілізованим методом, без руйнування та пошкодження площі. Бо на його місці в майбутньому можна буде розмістити пам’ятку, яка символізуватиме перемогу та розвиток України.
Михайло Шамрай: “Знесення пам’ятника має відбутися лише цивілізованим методом”
Яна Поліч, пройшла до ради від ОПЗЖ, яка тепер заборонена в Україні за проросійську діяльність:
– Їх потрібно прибирати. Зараз така ситуація в країні, що ми не можемо навіть на пам’ятники дивитися й говорити про якусь дружбу з росією. Монумент на центральній площі варто цивілізовано зняти, перенести, можливо, у музей просто неба чи ще кудись. Але в центрі міста цього не має бути. Звичайно, це може бути провокацією для російських військ для запуску ракети, але за ці майже три місяці не це нас має турбувати. Зараз слід діяти радикальніше. Я й сама на громадських слуханнях голосувала проти знесення, але після повномасштабного нападу росії кардинально змінила свою думку.
Яна Поліч: “Ми не можемо навіть на пам’ятники дивитися й говорити про якусь дружбу з росією”
Для довідки. У цьому рішенні міська рада керується, зокрема, законом “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” та враховує клопотання Київської ОДА до Міністерства культури та інформаційної політики щодо вилучення з Державного реєстру нерухомих пам’яток України “Монумент на відзначення 300-річчя возз’єднання України з росією”. Також у мотиваційній частині проєкту рішення йдеться про захист культурного простору України в умовах війни, розв’язаної рф проти нашої країни.
З історією боротьби з пам’ятником “возз’єднання” ви можете ознайомитися за посиланням.
Віталій Усик
