Хто найвпливовіша людина Переяслава у 2023 році: третя п’ятірка

Інформатор підготував перелік із 25 найвпливовіших людей Переяслава. Сьогодні презентуємо третю п’ятірку.

Вже втретє у своїй історії Інформатор визначає найвпливовішу людину Переяслава. Ми зібрали 25 претендентів, розділили їх на п’ять п’ятірок. Переможець кожної вийде до фіналу, де й визначиться найвпливовіший. У другому голосуванні перемогу здобув депутат міськради Переяслава Андрій Іващенко. Із 42% голосів (237 людей) він випередив першого заступника міського голови Переяслава Анатолія Фесенка, у якого 20% голосів.

Відбираючи 25 найвпливовіших людей Переяслава у 2023 році, ми послуговувались кількома опціями:

• публічність;
• впізнаваність;
• активність у 2023-му;
• сприяння захисту України.

Сьогодні презентуємо третю п’ятірку. Проголосувати за свого фаворита ви можете в нашому Telegram-каналі.

Максим Левченко, журналіст, активіст

(номінований вперше)

Максим Левченко наймолодший у цьогорічному переліку найвпливовіших людей Переяслава – йому 27. Потрапив сюди завдяки своїй активності та багатогранності. Стільки регалій у такому юному віці справді вражають: випусковий редактор сайту та гостьовий редактор проєктів “Open University” й “Платформа можливостей” Університету Григорія Сковороди в Переяславі, мовний омбудсмен закладу, журналіст сайту Proslav, співзасновник та видавець Літературного товариства імені Ярослава Потапенка, заступник голови молодіжної ради Переяславської громади, волонтер та політичний консультант.

Трішки заглибимося у деякі деталі. Левченко легко знаходить спільну мову з людьми різного статусу, завдяки ньому до переяславського університету часто приїздять реальні українські зірки, які діляться зі студентами своїм досвідом та передають цінні сенси. У місті він передусім відомий як журналіст – у цій сфері давно, вже зараз є одним із найдосвідченіших серед представників ЗМІ на Переяславщині. Щоправда, тут він, здається, ще не розкрив на повну свій потенціал. Принаймні за 2023 рік важко пригадати публікації Максима Левченка, які б наробили галасу в наших краях та призвели до якихось змін. Цілком можливо, що його обмежує редакційна політика видання, у якому працює.

Також не можна не звернути особливу увагу на волонтерську діяльність Левченка. Проводить багато зборів на потреби захисників, але навіть тут проявляє креатив, чим інколи вирізняється з-поміж інших переяславських волонтерів. Серед тих, хто донатить, він розігрує різноманітні подарунки, чим заохочує активніше підтримувати ЗСУ. І збори свої закриває стабільно та досить швидко.

Вячеслав Саулко, міський голова Переяслава

(номінований втретє)

Вячеслав Саулко має бути одним із перших серед тих, хто хотів би назавжди забути 2023 рік. Розпочався він, по суті, із громадських слухань, які у більшості сіл пройшли досить спокійно, а ось у Гайшині голові громади вже поставили кілька гострих та неприємних запитань. Їх він сприймав тяжко, щось говорив про “брехливі звинувачення”. У Переяславі ж до людей взагалі не вийшов, слухання в офлайн-форматі скасували нібито через безпекові мотиви, мовляв, для тих, хто збереться у ЦКМ, поряд просто немає укриття, якщо буде тривога. Провели ті “слухання” в онлайн-форматі разом із журналістами кількох місцевих ЗМІ. Саулку влаштували якщо не теплу ванну, то досить-таки кімнатної температури.

Зрештою час показав, що якщо сам міський голова не хоче виходити до людей, то вони самі прийдуть до нього. Це сталося у листопаді, коли когорта активістів уже банально не витримала того, що у Переяславі під час війни витрачаються мільйони із бюджету на капітальні ремонти. Вони закликали Саулка скласти повноваження, просили депутатів висловити йому недовіру, прямо у вічі говорили, що про нього думають, далеко не завжди у цензурній формі. Гнійник, який наповнювався протягом року, цілком прогнозовано таким чином розірвався. Заляпало багатьох, смерділо чи не на всю Україну.

А що до цього призвело? Уникання адекватного звітування перед громадою, ігнорування її потреб, обіцянки, які не виконувалися, витрачання бюджетних коштів на проєкти, які зараз відверто не на часі й не потрібні людям (тротуари, дороги, набережна Альти, дерева, пам’ятник Сікорському тощо), зведення рахунків із опонентами, а не конструктивна праця. Важко отак відразу пригадати хоча б якесь досягнення Саулка, хоча б щось, за що він не піддавався критиці. Він провалив 2023-й, знищив себе як політичного гравця і кожна його наступна дія лише погіршує ситуацію.

Юрій Бобровнік, депутат Бориспільської районної ради

(номінований вдруге)

Якщо запитати, хто головний опозиціонер Вячеслава Саулка, відповідь напрошується відразу – Юрій Бобровнік. 2023 рік у публічному просторі він повністю присвятив боротьбі та послабленню позицій міського голови Переяслава. І був він у цьому досить успішним. Його викриття з приводу закупівлі дорогих сакур, високої зарплати начальника ВУКГ та багато іншого набули широкого розголосу в соцмережах та відповідно у суспільстві.

Про те, що Бобровніку вдавалося зачіпати Саулка, свідчить і, власне, його реакція. На сесіях міської ради Переяслава, куди Бобровнік часто приходив, вони неодноразово вступали в суперечки. А піку це сягнуло на сесії 17 серпня, коли міський голова почав вимагати у депутата районної ради покинути сесійну залу. А коли той відмовився це робити, Саулко різко піднявся зі свого місця, підійшов до Бобровніка та прямо намагався виштовхати його. Після публікації у місцевих ЗМІ про цю подію почали писати навіть у Telegram-каналах з мільйонною аудиторію. І очевидно, що саме міський голова був висвітлений із гіршого боку в цій ситуації.

Чого саме хоче досягти Юрій Бобровнік, зараз залишається лише здогадуватися. Можливо, він намагається зробити так, щоб Саулко вже зараз склав повноваження і ганебно завершив свою політичну кар’єру. Можливо, просто покращує свій рейтинг, щоб на наступних виборах претендувати на високі посади. А може, сам шлях для Бобровніка цікавіший, аніж кінцева точка.

Ольга Дрига, волонтерка

(номінована вперше)

“4.5.0. Переяслав” досить швидко стала знаною волонтерською організацією у нашому місті. Його співзасновницею була Ольга Дрига. Вона зрештою очолила окремий напрямок роботи – виготовлення для захисників наборів сухих борщів. Назву їм дали “Борщ смачний Переяславський”, а коли до проєкту почало долучатися все більше людей, то їхню команду назвали “Нескорені”. А “нескорених” і справді багато, скажімо, на спільну зустріч у серпні їх зібралося близько трьох десятків.

“У нас дуже багато пенсіонерів працює, які навіть за свою пенсію самостійно оплачують світло, бо сушарки гудуть цілодобово. Матусі із маленькими дітками долучаються. Люди долучаються до виготовлення сухих борщів після роботи”, – розповідала Ольга Дрига. А загалом проєкт “Борщ смачний Переяславський” почали реалізовувати із 17 березня 2023 року.

9 січня 2024-го команда “Нескорені” провела чергове фасування страв швидкого приготування для військових і підбила деякі підсумки. “Було зібрано 650 наборів “Борщу смачного Переяславського”. Загалом це вже 4727 наборів, а це 33089 літрів борщу і 463 тисячі нагодованих захисників і захисниць! Також було запущено вперше масове фасування гарбузової каші “Різдвяної”. Перші порції поїдуть до наших героїв, які топлять сніг, щоб попити води на завданні”, – зауважувала Ольга Дрига.

Михайло Шамрай, депутат міської ради Переяслава

(номінований вперше)

Михайло Шамрай у 2023-му пережив неабияку трансформацію як публічна особа та як депутат міськради. Так, він давно голова фракції “Слуга народу” у раді, найчисельнішої, провладної, тієї, від якої обрали міського голову, раптом хтось забув. Здавалось би, вже лише цей факт свідчить про те, що Шамрай – впливова особистість. Однак у реаліях переяславської політики можна бути справді значимим депутатом тільки після того, як станеш в опозицію до влади. Так і трапилося із цим номінантом.

Якось непомітно та для багатьох неочікувано Михайло Шамрай почав значно активніше поводитись на сесіях, ставити гострі запитання міському голові, підтримувати позиції тих депутатів, які ще раніше були так званими опозиціонерами. Очевидно, що він став ще одним прикладом того, як Вячеслав Саулко псує стосунки з людьми, які беззастережно підтримували його на початку каденції. Анатолій Фесенко, Олександр Якуба, Михайло Шамрай – це, мабуть, лише верхівка цього айсбергу. Про причини цих конфліктів ми, певно, дізнаватимемось поступово, бо зараз бачимо лише наслідки.

Якщо ми вже згадали морські метафори, то Вячеслава Саулка можна порівняти із величезним кораблем, який тоне й затягує на дно все, що поряд. Здається, Шамрай вчасно віддалився, що посприяє його подальшій політичній кар’єрі, якщо такі плани він має. Зараз він позиціонує себе як один із тих депутатів, які з народом та проти влади. Втім все ж і в нього торік був огріх, скажімо, щодо фінансової допомоги, яку він отримав з міського бюджету. “Депутати прийняли рішення допомагати нашим пораненим захисникам. І на сесії Шамрай додає до рішення слова “інші хвороби”. Ми ж на бюджетній комісії думали, що це гроші для тих, хто воює. А Шамрай ці гроші також отримав”, – розповіла його колишня колега у партії Ірина Присіч. Публічно він цієї ситуації не коментував.

Переможця цього голосування ми оголосимо через два дні. Тоді ж оприлюднимо наступну п’ятірку впливових людей Переяслава.

Нагадаємо, що раніше Інформатор підбив підсумки 2023 року, пригадавши всі його головні події. Публікація – за посиланням.