Чим запам’ятається тиждень, що минає? Найголовніші новини Переяславщини – в одній публікації.
Минув ще один насичений подіями тиждень на Переяславщині. Протягом нього у лікарні з’явився новий директор – Ігор Гомонай, на сесії міської ради виділили 5 мільйонів на ЗСУ, а в УГСП презентували книгу про Павла Скоропадського написану двома авторами. Про все це та інші новини, як завжди оперативно, розповідав Інформатор. Все це ми зібрали у традиційному суботньому дайджесті.
МІСЬКИЙ ГОЛОВА ПЕРЕЯСЛАВА ВЯЧЕСЛАВ САУЛКО ОТРИМУВАТИМЕ “НА РУКИ” 33 ТИСЯЧІ ГРИВЕНЬ ЗАРПЛАТИ
На сесії міської ради Переяслава 18 січня лише з другого разу депутати змогли позитивно проголосувати питання “Про встановлення складових заробітної плати міському голові Саулку В.В.”. Таке рішення традиційно приймають на початку кожного року.
Згідно із рішенням, із 1 січня 2024 року Вячеслав Саулко має такі складові заробітної плати:
- посадовий оклад – 15 тисяч гривень;
- надбавка за 5 ранг – 700 гривень;
- надбавка 15% посадового окладу за вислугу років – 2 тисячі 355 гривень;
- надбавка за високі досягення у праці в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років – 9 тисяч 027 гривень 50 копійок;
- щомісячне преміювання у розмірі 100% від посадового окладу – 15 тисяч гривень.
Тож загалом офіційна заробітна плата міського голови становить 42 тисячі 082 гривні 50 копійок, “на руки” – 33 тисячі 455 гривень 59 копійок. Також він отримуватиме матеріальну допомогу в розмірі посадового окладу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки.
На сесії було 17 депутатів, для позитивного рішення в цьому питанні необхідно було щонайменше 14 голосів “за”. Однак під час голосування набралося лише 13 голосів “за”. Через деякий час депутат Олександр Матвієнко запропонував повернутися до розгляду цього питання. З другої спроби було вже 15 голосів.
“ЗАРАЗ ПРОВОДИМО СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ”. ДИРЕКТОРА ЛІКАРНІ ПЕРЕЯСЛАВА ІГОРЯ ГОМОНАЯ ПРЕДСТАВИЛИ ДЕПУТАТАМ
На сесії міської ради 18 січня депутатам офіційно представили нового директора Переяславської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування Ігоря Гомоная. Він розповів детальніше про себе та план роботи.
Гомонай розповів, що 2006 року після закінчення Ужгородського національного університету його направили на посаду лікаря-ортопеда-травматолога у на той час Переяслав-Хмельницьку центральну районну лікарню. До 2015 року працював у травматологічному відділенні та у травмпункті. Із 2015 по 2018 рік – в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни, де брав участь у запуску відділення відновного лікування для учасників АТО. Після того в Києві працював протягом 7 років в ТОВ “Іст Вест Біофарма”, яке займається біотехнологічними дослідженнями. Останні пів року був викладачем кафедри здоров’я і безпеки життєдіяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
– Після переїзду з Переяслава завжди був на зв’язку з колегами та друзями. Цікавився життям лікарні і тому, коли В’ячеслав Володимирович і голови територіальних громад-співзасновників лікарні звернулися з пропозицією очолити заклад, я із задоволенням погодився. Зараз проводимо системний аналіз справ, які є в лікарні. Роботи багато, але для того, щоб її реалізувати, скажімо так, на довгострокову перспективу розвитку закладу, потрібно трішки більше часу для аналізу, – сказав Ігор Гомонай.
Із 6 квітня 2023 року директором лікарні був Віктор Атаманенко. У січні він написав заяву на звільнення. 15 січня Ігоря Гомоная вже представляли на апаратній нараді Переяславської міської ради, а згодом і колективу БЛІЛ.
У ПЕРЕЯСЛАВСЬКІЙ ГРОМАДІ ЗА РІК ПРОГРЕЙДЕРУВАЛИ ДОРОГУ НА 36 ВУЛИЦЯХ. ВИТРАТИЛИ НА ЦЕ МАЙЖЕ 4 МІЛЬЙОНИ
Протягом 2023 року в Переяславській громаді провели щебеневу висипку та грейдерування на 36 вулицях. Загалом використали для цього 8 тисяч 749,9 тонни матеріалів, витратитили 3 мільйони 736 тисяч 996 гривень 75 копійок.
Висипку та грейдерування провели на таких вулицях:
МІКРОРАЙОН АНДРУШІ
- вулиця Андрушівська (закріплені депутати – Томенко, Дикий, Башмак), виконали 31 травня, використали 276 тонн
- вулиця Барвиста (Бутович, Поліч), 31 травня, 182 тонни
- вулиця Євгена Чикаленка (Томенко, Дикий, Башмак), 2 червня, 330 тонн
- вулиця Рибальська (Томенко, Дикий, Башмак), 7 червня, 720 тонн
МІКРОРАЙОН БАБАЧИХА
- вулиця Волинська (Томенко, Дикий, Башмак), 9 травня, 104 тонни
- вулиця Житня (Томенко, Дикий, Башмак), 9 травня, 144 тонни
- вулиця Зимова (Томенко, Дикий, Башмак), 9 травня, 98 тонн
- вулиця Осіння (Томенко, Дикий, Башмак), 9 травня, 194 тонни
МІКРОРАЙОН БОРИСІВКА
- вулиця Борисоглібська (Шаменко), 17 травня, 416 тонн
- вулиця Вечірня (Шаменко), 16 травня, 60 тонн
- вулиця Володимирська (Марченко), 26 травня, 242 тонни
- вулиця Остапа Вишні (Шаменко), 16 травня, 96 тонн
- вулиця Пєсклова (Пасічник), 11 травня, 315 тонн
- вулиця Свободи (2-20, 32-34, 40-42, 46, 50 – Пасічник, 24-31, 39, 43-45, 47-49, 51-118 – Шаменко), 29 травня, 153 тонни
МІКРОРАЙОН ДАВНЬОРУСЬКИЙ
- вулиця Бастіонна (Ярема), 30 червня, 80 тонн
- вулиця Івана Франка (Шамрай), 9 травня, 101 тонна
- вулиця Магдебурзького права (Чеботарь), 26 квітня, 160 тонн
- вулиця Олега Іващенка (Марченко), 30 травня, 376 тонн
МІКРОРАЙОН ЗААЛЬТИЧЧЯ
- вулиця Миру (1-5, 7, 20 – Іващенко, Мусієнко, 6-А, 6-Б, 13-19, 21-70 – Римар, Шимченко), 9 травня, 194 тонни
- вулиця Травнева (Бутович, Поліч), 9 травня, 75 тонн
- провулок Вузький (Бутович, Поліч), 9 травня, 80 тонн
МІКРОРАЙОН ТРУБАЙЛІВКА
- вулиця Віталія Чорногора (Присіч), 23 травня, 186 тонн
- вулиця Івана Богуна (Присіч), 24 травня, 306 тонн
МІКРОРАЙОН ПІДВАРКИ
- вулиця Василя Ляскоронського (Потапенко, Пастернак), 19 травня, 295 тонн
- вулиця Віктора Авраменка (Зленко), 13 червня, 514 тонн
- вулиця Ганни Самутіної (1-10 – Потапенко, Пастернак, 11-32 – Зленко), 9 червня, 560 тонн
- вулиця Гаяринська (Зленко), 13 червня, 90 тонн
- вулиця сім’ї Козачковських (Потапенко, Пастернак), 12 травня, 345 тонн
МІКРОРАЙОН СОЛОНЦІ
- вулиця Заводська (Марченко), 29 квітня, 409 тонн
- вулиця Заплавна (Пасічник), 25 травня, 470 тонн
- вулиця Івана Айвазовського (Марченко), 28 квітня, 400,9 тонни
- вулиця Станіслава Вишенського (Пасічник), 9 травня, 62 тонни
- вулиця Тернова (Пасічник), 9 травня, 110 тонн
МІКРОРАЙОН СПАСЬКА ЛЕВАДА
- вулиця Набережна (1-81 – Томенко, Дикий, Башмак, 2-84 – Навальна, Слюсар), 10 травня, 330 тонн
СЕЛО ГАЙШИН
- вулиця Покровська (Анікієв), 15 травня, 20 тонн
- вулиця Набережна (Анікієв), 15 травня, 256 тонн
Під час сесії своє обурення щодо цього висловив депутат Григорій Порало: “Я проаналізував цю інформацію. Із цих всіх вулиць лише дві – із сільської місцевості, це у Гайшині, бо там угодний депутат Анікієв. В інших селах на жодній із вулиць такі роботи не проводилися. Якщо взяти у загальному співвідношенні, то лише 3 відсотки закупленої щебеневої суміші виділили саме на підсипку сільських вулиць. Також я проаналізував перелік депутатів, які тут зафіксовані, то немає двох депутатів: Порала і Глазунова (насправді ще немає Миколаїнко – ред.). Чому це так? Я звертався щодо підсипки вулиць Кучерова та Шевченка у Великій Каратулі. Глухо. Я хотів би, щоб більше такого не було. Я не для цього людей у Великій Каратулі агітував вступати до Переяславської громади. Бо бачив, що тут цивілізація, а тепер виходить, що вони мені дорікають”.
Депутат Юрій Анікієв апелював, що щодо вулиць у селі Гайшин він не подавав звернень, а займався цим безпосередньо староста Олександр Якуба. Додав, що його звернення щодо сіл Гланишів та Вовчків уже три роки лежать у міській раді й жодної дороги там не зробили.
Депутат Андрій Іващенко закликав випрацювати адекватний підхід до черговості депутатських звернень щодо грейдерування доріг: “Зараз ми бачимо, що ніякої черговості не існує. Тож давайте її встановимо. Бо деякі депутати по кілька років поспіль подають звернення на одні й ті ж вулиці”.
Заступниця міського голови з економічних питань Ольга Огієвич попросила не розглядати це питання винятково на основі того, чию конкретно вулицю зробили: “Потрібно звертати увагу на якість вулиці. Бо в одного депутата вулиці, на яких він закріплений, кращого стану, а в іншого – гіршого”.
Голова бюджетної депутатської комісії Олексій Дикий додав: “Якщо не помиляюся, у бюджеті 2024 року на придбання щебеню кошти не закладалися. У мене є прохання: у ВУКГ є два грейдери, давайте протягом року робити акцент на грейдеруванні. Будуть кошти – колись придбаємо щебінь, не буде – то без щебеневої підсипки. На сьогодні багато вулиць, особливо у приватному секторі, згрейдерувавши, можна зробити прийнятними без підсипки”.
ПОНАД 5 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ ІЗ МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ ПЕРЕЯСЛАВА ПЕРЕДБАЧИЛИ НА ПОТРЕБИ ЗАХИСНИКІВ
На сесії міської ради Переяслава 18 січня із бюджету громади передбачили 5 мільйонів 287 тисяч 100 гривень на потреби захисників України. Ще 180 тисяч виділили на пальне та обслуговування автомобіля поліцейського офіцера громади.
4 мільйони 287 тисяч 100 гривень субвенції зі спеціального фонду міського бюджету до бюджету Бориспільського району передадуть на фінансування заходів із забезпечення матеріально-технічними засобами військової частини, зареєстрованої на території Бориспільщини. На які саме потреби будуть використані ці кошти, не вказуваємо свідомо з безпекових мотивів, проте, згідно з договором передачі коштів, відомо, що закуплятимуть речі, необхідні для виконання бойових завдань.
Ще 1 мільйон гривень передбачили для 10-го маломобільного прикордонного загону, у якому служать, зокрема, переяславці, на придбання спеціальних засобів безпілотної авіації. Таким чином Переяславська міська рада відгукнулася на запит начальника загону. 950 тисяч із цієї суми виділили зі спеціального фонду бюджету, а решту – із загального.
Також на цій же сесії затвердили програму “Поліцейський офіцер Переяславської міської територіальної громади на 2024-2026 роки”. Заклали на неї 580 тисяч гривень, на 2024 рік – 180 тисяч. 170 тисяч гривень передбачили на придбання паливо-мастильних матеріалів для автомобіля поліцейського офіцера та 10 тисяч на регламентні роботи з обслуговування автомобіля. Зазначимо, що поліцейський офіцер Переяславської громади дислокується у Великій Каратулі.
ОЛЕКСІЙ ДИКИЙ У 2023 РОЦІ НЕ ПРОПУСТИВ ЖОДНОЇ СЕСІЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПЕРЕЯСЛАВА. ЯК З ВІДВІДУВАННЯМ У ІНШИХ ДЕПУТАТІВ
18 січня депутати прийняли звіт виконання плану роботи Переяславської міської ради в другому півріччі 2023-го. Згідно з ним, за шість місяців провели 6 чергових та 6 позачергових сесійних засідань. Розглянули 507 проєктів рішень, з яких прийняли 487. Окремо прийнятих земельних питань було 322.
ВІДВІДУВАННЯ У ДРУГОМУ ПІВРІЧЧІ 2023-ГО
Щодо відвідуваності депутатів, то взагалі не пропускали засідань четверо: Олександр Матвієнко, Лідія Оверчук (обоє – “Слуга Народу”), Олексій Дикий (“За майбутнє”) та Яна Поліч (безпартійна).
По два засідання пропустили такі депутати: Володимир Башмак, Оксана Миколаїнко, Любов Томенко (всі – “Слуга народу”), Віталій Марченко (“безпартійний”). По три “пропуски” у Андрія Іващенка, Аліни Римар (обоє – “Голос”), Ірини Слюсар (“Європейська солідарність”) та Людмили Шимченко (“За майбутнє”).
Не були на чотирьох засіданнях Євгеній Глазунов, Олександр Пасічник, Григорій Порало (всі – “Європейська солідарність”). А на п’ятьох – Руслана Потапенко, Григорій Ярема (обоє – “Європейська солідарність”), Анатолій Пастернак (“Свобода”), Тетяна Чеботарь (“Голос”).
Шість засідань пропустили Олег Бутович (безпартійний), Василь Мусієнко (“Європейська солідарність”), Михайло Шамрай (“Слуга народу”), сім – Сергій Шаменко (“Свобода”), дев’ять – Юрій Анікієв (“Свобода”), одинадцять – у Алли Зленко зі “Слуги народу” та Марини Навальної (“За майбутнє”).
ВІДВІДУВАННЯ У 2023 РОЦІ ЗАГАЛОМ
Загалом протягом 2023 року із 24 сесійних засідань жодного не пропустив Олексій Дикий (“За майбутнє”). Далі йдуть – Володимир Башмак, Оксана Миколаїнко, Любов Томенко, Лідія Оверчук (всі – “Слуга народу”) та Яна Поліч (безпартійна), у яких по 2 “пропуски”. Найбільше пропускали Марина Навальна (“За майбутнє”) – 21, Алла Зленко (“Слуга народу”) – 15, Тетяна Чеботарь (“Голос”) – 14.
Ми зателефонували до Марини Навальної, щоб дізнатися причини її пропусків. На наше запитання вона відповіла так: “Ви хочете сказати, що з 24 сесій я була тільки на трьох? Такого бути не може. Як я могла у першому півріччі пропустити 10 сесій, ви що? Багато пропусків, тому що я працюю в Києві в університеті, і ті сесії, які позачергові, я не можу відвідувати. У четвер, коли сесії заплановані, у мене немає пар, тому я їх завжди намагаюся відвідувати. Але бувають такі випадки, коли я приїжджаю в четвер, а кворум не зібрався і сесія не відбулася та переноситься, а я не можу перенести свої пари.
І якщо там пропуски, то це позачергові, тому що я не можу покидати пари. Я казала неодноразово, що депутати працюють на громадських засадах і в кожного з депутатів, який працює, є свій графік роботи, є основний роботодавець. Якщо я по три рази на тиждень буду ходити на заходи, то роботодавець скаже мені змінити роботу. Бо є комісія, передсесійна, сесія, яка часом не відбувалася, позачергова сесія знову переноситься… Коли це починає переноситись і коли це позачергове, то це, будь ласка, без мене. Ті, що сидять у міській раді, напевно, вважають, що ми повинні їхати кожного разу, я не можу покинути лекції, коли на потоці у мене 100 студентів”.
Ми звернулися за коментарем з цього приводу до секретарки ради Лідії Оверчук. Вона підтвердила, що Марина Навальна справді пропустила 21 сесію із 24-х у 2023 році.
ЯК ОБЛАШТУВАЛИ ШКІЛЬНІ УКРИТТЯ У ПЕРЕЯСЛАВСЬКІЙ ГРОМАДІ ТА СКІЛЬКИ НА ЦЕ ВИТРАТИЛИ
У 2023 році після того, як на січневу сесію міської ради прийшли батьки школярів, у Переяславській громаді почали активно працювати над підготовкою укриттів у навчальних закладах. Відомо, що деякі роботи стартували ще у 2022-му. За цей час встигли облаштувати та забезпечити сховищами всі школи. Які роботи виконали та скільки на них витратили, Інформатору розповів начальник відділу освіти міської ради Переяслава Петро Ярмоленко.
Перша гімназія. На будівництво найпростішого укриття з міського бюджету виділили 275 тисяч 416 гривень 58 копійок. Його переоблаштували з напівпідвального приміщення. Зробили другий вихід, провели каналізацію та воду, облаштували туалети, зробили вентиляцію з підігрівом. Роботи виконували ФОП Суганяк, ФОП Геворгян та ТОВ “Тепловентмонтаж”. Площа укриття – 200 квадратних метрів, розраховане на 250 осіб. У школі ж навчається 400 дітей, 150 з них ходить до укриття дитячого садочка “Сонечко” через дорогу. Відповідно всі школярі навчаються у першу зміну. Сховище повністю готове, додаткових робіт у ньому не планується.
Друга гімназія. У ній немає власного укриття, тому діти використовують три сховища, які розміщені поряд. З їхніми власниками уклали договори на тимчасове безкоштовне користування. Укриття ТОВ “НУС” вміщує 300 людей, критого ринку – близько 80, також в першу зміну використовують укриття музичної школи імені Павла Сениці. У другій гімназії навчається 600 дітей: 400 – у першу зміну та 200 – у другу.
Третя гімназія. На будівництво найпростішого укриття з міського бюджету виділили 399 тисяч 306 гривень 18 копійок. Укриття облаштували у старій котельні та майстерні, які об’єднали в трикімнатне приміщення. Сховище допомагали робити батьки учнів, ФОП Сугуняк та ТОВ “Тепловентмонтаж”. Там зробили поточний ремонт: забетонували та пофарбували підлогу, пошпаклювали, вирівняли та пофарбували стіни, провели воду, зробили другий вихід, переробили систему опалення та встановили вентиляцію з підігрівом. Наразі в укритті є біо-туалети, але вже запланували встановлення повноцінного санвузла. Це сховище також використовує дитячий садочок “Малятко”. Розраховане воно на 200 людей. У школі ж навчається 300 дітей, тому 1-2 класи відвідують заняття в першу зміну, 3-4 класи в другу, 5-9 класи навчаються у змішаному форматі.
Четверта гімназія. Школа безкоштовно користується укриттям під Свято-Володимирським храмом, яке оснащене всім необхідним. Учні навчаються у дві зміни: початкові класи – в першу, старші класи – в другу, оскільки в школі 200 дітей, а укриття вміщує лише 100.
П’ята гімназія. На будівництво найпростішого укриття з міського бюджету виділили 299 тисяч 550 гривень 31 копійку. Його облаштували з двох погребів, які з’єднали між собою. Роботи проводили “дещо господарським способом”, допомагали батьки та ФОП Саверський. Там забетонували підлогу, провели освітлення, зробили косметичний ремонт, вентиляцію та другий вихід, підвели воду та каналізацію, облаштували туалет. Площа укриття – 140 квадратних метрів, розраховане на 200 людей. У школі навчаються 360 учнів, тому початкові класи – у першу зміну, а старші – у другу.
Зараз біля школи зводять велике підземне протирадіаційне укриття, розраховане на 200 людей. Розпорядник коштів – Департамент регіонального розвитку Київської ОВА. З обласного бюджету на це виділили 27 мільйонів гривень.
Початкова школа. Відділ капітального будівництва та житлово-комунального господарства міськради Переяслава був замовником робіт, міжнародний благодійний фонд “Save the Children” – виконавцем. БФ оплатив роботу, відповідно й знайшов підрядника – переяславське ТОВ “Абсолют проект буд”. Сховище зробили “під ключ” з усіма обов’язковими вимогами – двома виходами, вентиляцією та туалетом. Ремонт найпростішого укриття для початкової школи разом із Переяславським академічним ліцеєм імені Івана Мазепи виконали за 3 мільйони 975 тисяч гривень. Площа укриття – 400 квадратних метрів, воно вміщує всіх 200 школярів, які навчаються в одну зміну.
Академічний ліцей імені Івана Мазепи. Власного укриття в ліцеї немає. Діти ходять в укриття через дорогу, його орендують – щомісяця з міського бюджету сплачують 4 тисячі 300 гривень. Облаштували його спільними зусиллями разом із батьками. На матеріали з міського бюджету витратили 50 тисяч гривень. Туди купили сантехніку, постелили лінолеум, пофарбували стіни, облаштували другий вихід, електричне опалення та вентиляцію. Сховище вміщує 250 учнів із загалом 400, тому навчаються у змішаному форматі.
Ліцей імені Володимира Мономаха. На будівництво укриття з міського бюджету витратили 11 мільйонів 457 тисяч 344 гривні 21 копійку. Роботи виконувало ТОВ “Тірел індастріс”. Укриття облаштували в підвальному приміщенні. Зробили штукатурку, три вентиляції, два виходи та туалети. Площа – 900 квадратних метрів, вміщує 800 людей. У школі навчається 1150 учнів у змішаному форматі: початкові класи – очно, 5-11 класи – тиждень очно, тиждень онлайн.
Гайшинська гімназія. З міського бюджету на це укриття витратили 355 тисяч 903 гривні 89 копійок. Роботи виконували ФОП Суганяк та ФОП Саверський. Укриття облаштували з “нуля”: зробили косметичний ремонт, другий вихід, вентиляцію, провели зовнішні роботи, забетонували підлогу, провели воду, каналізацію, світло, встановили санвузол. Площа – 100 квадратних метрів, вміщує всіх 94 школярів, які навчаються в одну зміну, та 20 дітей із дитсадка.
Дем’янецька гімназія. Укриття облаштували під дитячим садочком, що через дорогу від школи. З місцевого бюджету на нього витратили 653 тисячі 485 гривень 5 копійок. Роботи виконували ФОП Суганяк та ФОП Саверський. Там облаштували другий вихід, каналізаційну систему, вентиляцію, туалети, провели зовнішні роботи, забетонували підлогу та поклали лінолеум, підвели опалення. Площа – 300 квадратних метрів, розраховане на 300 людей. У школі ж навчається 120 дітей.
Гланишівська гімназія. Школа без власного укриття, бо не має підвального приміщення. Проте у межах 100 метрів є магазин, який належить фермерському господарству “Плескачі”. Власник надав його підвальне приміщення у користування, а спонсори зробили там ремонт. З міського бюджету виділили 10 тисяч гривень на матеріали. Там облаштували два виходи та встановили біо-туалети, є електричне опалення, вентиляція. У школі навчаються 60 дітей, ще 15 ходять у садочок. Освітній процес проводять у дві зміни: початкові класи та садочок – у першу, старші класи – у другу.
Великокаратульська гімназія. Найпростіше укриття облаштували у підвальному приміщенні. З міського бюджету на нього витратили 501 тисячу 306 гривень 42 копійки. Роботи виконував ФОП Саверський. Туди провели опалення та вентиляцію, зробили запасний вихід, підлогу підрівняли та поклали лінолеум, зробили гідроізоляцію земляного насипу над погребом, також додатково навколо школи – відмостки. Укриття розраховане на 150 людей, а в школі навчаються 130 учнів.
Вовчківська гімназія. У підвальному приміщенні школи котельню переобладнали у сховище. З міського бюджету на це виділили 270 тисяч гривень. Демонтували одну стіну, зробили електроопалення, другий вихід, ремонт кімнати та невеликого коридору, вентиляцію, підлогу та стіни, біо-туалет. Укриття розраховане на 30 осіб. У школі ж 42 учні та 10 дітей в садочку. Тож навчаються у дві зміни: початкові класи та садочок – у першу, старші класи – в другу.
У ПЕРЕЯСЛАВІ ВИДАЛЯТЬ 8 ДЕРЕВ НА ТЕРИТОРІЇ ДИТСАДКА ТА 2 ВЕРБИ БІЛЯ АЛЬТИ
Під час засідання виконкому міськради Переяслава 16 січня затвердили акти обстеження зелених насаджень від 22 грудня минулого року та 9 січня цього року. Розглянули 5 звернень, згідно з якими видалять 14 дерев та кронують одне.
Отож, кронуванню підлягає дуб у Переяславі на вулиці Гімназійній, 4. Видалятимуть же дерева, які перебувають у незадовільному стані, за такими адресами:
- Гайшин, вул. Шевченка, 1/1 – 3 ясени;
- Переяслав, вул. Святилівська, 24 – 1 осокір та 1 верба;
- Переяслав, вул. Б. Хмельницького, 57 – 1 клен;
- Переяслав, вул. Б. Хмельницького, 107 – 6 берез, 1 ялина, 1 в’яз.
– Щодо останнього, це звернення директора дитсадочка “Берізка”. Комісійне обстеження дійшло до висновку, що дерева досягли своєї вікової межі, мають незадовільний стан та несуть загрозу всім учасникам навчального процесу, – пояснив головний спеціаліст відділу капітального будівництва та ЖКГ Олександр Зоря.
Начальник ВУКГ Віктор Коркач додав, що зараз біля Альти комунальники кронують, видаляють аварійно небезпечні дерева: “І залишилося біля місточка. Там також треба прибрати дві верби. Багато хто з вас бачив, що вони у поганому стані. Тому прошу внести і їх до цього переліку”. Міський голова Переяслава Вячеслав Саулко зазначив, що ці дерева внесли до порядку розчищення ще торік, але було б доцільно ще раз офіційно провести це рішення. Його пропозицію підтримали виконкомівці.
У ПЕРЕЯСЛАВІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ КНИГУ ПРО ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО. НАД НЕЮ ПРАЦЮВАЛИ ДВОЄ АВТОРІВ
17 січня в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі в рамках третього всеукраїнського історико-культорологічного форуму до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні відбулася презентація книги з нагоди 150-річчя Павла Скоропадського “Міфи і таємниці останнього гетьмана України” та творча зустріч із її співавтором Миколою Томенком.
У конференц-залі імені Василя Сухомлинського зібралися викладачі, педагоги, видавці та поціновувачі історії, адже тема стосувалася історії України не тільки за часів правління Павла Скоропадського, а й різних періодів існування держави в цілому. Піднімалися також теми українізації, мови, медіа-відповідальності, соціальних мереж, національної бібліотеки. Презентувати книгу про гетьмана мали її автори Микола Томенко та Павло Гай-Нижник, проте останній захворів та не зміг приїхати на зустріч.
“Міфи і таємниці останнього гетьмана України” – науково-популярне видання, присвячене життю і діяльності останнього гетьмана України Павла Скоропадського та огляду головних історичних здобутків і уроків доби Української Держави (29 квітня – 14 грудня 1918 рр.). У книзі вмістили фрагменти спогадів, статей та інтерв’ю самого Скоропадського та його доньок Єлизавети й Олени. Видання має мету допомогти широкому загалові читачів відкрити для себе таємниці й спростувати чимало міфів про добу Української Держави на чолі з останнім гетьманом. Видали її у 2023 році.
Микола Томенко розповів про створення та концепцію книги: “Я запропонував своїм колегам, зокрема Павлу Гай-Нижнику, який дуже багато писав на цю тематику, зробити не монографічне, а науково-популярне видання. Концепція, яку я запропонував, полягає в тому, що ми не використовуємо цитування та посилання, а беремо історію життя Скоропадського та історію доби Української Держави за його правління, ділимо на найважливіші розділи в історичному, галузевому та хронологічному порядку і під кожним розділом рекомендуємо якусь літературу, яка б розширила знання на цю тему. Мені був важливий досвід, який сьогодні актуальний, тому зробив і кілька розділів з гуманітарною сферою”.
Микола Томенко – український політик та громадський діяч, лідер політичної партії Громадський рух “Рідна країна”. Доктор політичних наук, професор та кандидат історичних наук. Автор понад сотні наукових статей. Вже досить довго співпрацює з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі.
Павло Гай-Нижник – український історик, поет, громадсько-політичний діяч. Доктор історичних наук, автор і співавтор 57 наукових монографій та близько 1000 наукових публікацій з історії та політології. Лауреат Міжнародної літературної премії імені І. Кошелівця, академік Української академії наук, академік Академії політичних наук України, президент-академік Української академії геополітики та геостратегії.
СКІЛЬКИ ЖИТЕЛІ ПЕРЕЯСЛАВА ПЛАТЯТЬ ЗА КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ. ОПИТУВАННЯ НА ВУЛИЦЯХ МІСТА
Зима у розпалі, морози стають сильнішими. Саме в цей період люди вимушені сплачувати за комунальні послуги найбільше за рік. Електрика, газ, вода та інше – за все це кожного місяця жителі Переяслава віддають чималі суми. До того ж наприкінці грудня 2023 року Кабінет міністрів знову дозволив відключати комунальні послуги боржникам, а також нараховувати штрафи і заборгованості.
ВІКТОРІЯ ЦАРУК ІЗ ПЕРЕЯСЛАВА СТАЛА ЗАСЛУЖЕНИМ МАЙСТРОМ СПОРТУ УКРАЇНИ ІЗ СУМО
8 січня майстер спорту міжнародного класу, генеральна секретарка федерації сумо України, членкиня збірної України та збірної Київської області із сумо, викладачка кафедри спортивних дисциплін і туризму Університету Григорія Сковороди в Переяславі Вікторія Царук отримала звання Заслуженого майстра спорту України із сумо.
“Усе життя я прагнула до цього, і це визнання стало гарним завершенням на порубіжжі 2023-го й 2024 років. Я чітко усвідомлювала, що якщо завершувати кар’єру, то тільки зі званням майстра спорту України, або поки не закінчуватиму. Дуже приємно відчувати, що досягла поставленої мети. Тепер планую розвиватись на новій посаді та йти тільки вперед. Вдячна всім, хто підтримував та вірив у мене протягом цього шляху. Це велика відповідальність і великий стимул продовжувати працювати над собою”, – сказала Вікторія Царук пресслужбі університету.
ЯРОСЛАВ ЧЕРНИШ ІЗ ПЕРЕЯСЛАВА ЗДОБУВ “БРОНЗУ” ЧЕМПІОНАТУ УКРАЇНИ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ
13 та 14 січня у манежі у Львові відбувся командний чемпіонат України з легкої атлетики серед юніорів. Команду Київської області представили 6 учасників. Ярослав Черниш із Переяслава у бігу на 400 метрів із результатом 52,55 секунди став третім.
Інші представники Київщини показали такі результати:
- Вероніка Пєнзарєва з Броварів стала переможницею у потрійному стрибку. Її результат – 12,60 метра.
- Анастасія Волкова з Василькова перемогла з новим особистим рекордом (1,77 метра) у стрибках у висоту.
- Максим Плотников із Київського обласного спортивного фахового коледжу став чемпіоном у стрибках у довжину. Його результат – 6,71 метра.
- Михайло Вовченко із Київського обласного спортивного фахового коледжу став срібним призером у стрибках у довжину – 6,68 метра.
Нагадаємо, що минулого разу в підсумках тижня ми розповідали про Переяславського Хатіко, пожежі та підсумки 2023 року. Читайте матеріал за посиланням.
Підготувала Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
