Хто найвпливовіша людина Переяслава у 2023 році: п’ята п’ятірка

Інформатор підготував перелік із 25 найвпливовіших людей Переяслава. Сьогодні презентуємо п’яту п’ятірку.

Вже втретє у своїй історії Інформатор визначає найвпливовішу людину Переяслава. Ми зібрали 25 претендентів, розділили їх на п’ять п’ятірок. Переможець кожної вийде до фіналу, де й визначиться найвпливовіший. У четвертому голосуванні перемогу здобув депутат міськради Переяслава Григорій Порало. Із 35% голосів (256 людей) він випередив депутата міськради Переяслава Олександра Пасічника, у якого 27% голосів.

Відбираючи 25 найвпливовіших людей Переяслава у 2023 році, ми послуговувались кількома опціями:

• публічність;
• впізнаваність;
• активність у 2023-му;
• сприяння захисту України.

Сьогодні презентуємо п’яту п’ятірку. Проголосувати за свого фаворита ви можете в нашому Telegram-каналі.

Інна Марченко, волонтерка

(номінована вдруге, найвпливовіша людина Переяслава у 2022 році)

Минулого разу Інна Марченко абсолютно заслужено стала найвпливовішою людиною Переяслава. Протягом 2023 року вона впевнено підтверджувала цей статус та, можна сказати, використовувала його. Найвідоміша волонтерка Переяславщини не лише займалася своїми звичними справами – допомагала захисникам, самостійно возила необхідне прямо на передову, – а й активно відвідувала сесії міської ради Переяслава, на яких закликала владу фінансово допомагати ЗСУ, доносила свою позицію через ЗМІ.

Її виступи ставали резонансними та вірусними у соцмережах, тому що брали за душу. Зокрема, відразу пригадується фраза: “Якщо ми й далі робитимемо оце все – ставки, клени, бруківки… Йдеш і розумієш, що не на бруківку стаєш, а нашому воїну на груди. Ми самі їх таким чином убиваємо”. Або ось ще: “Кожна дрібничка може врятувати життя воїна. Дрони потрібні, машини потрібні… Я приїхала зі Сходу, там є такі 3 кілометри, називається “дорога смерті”. Там більше 20 розбитих автомобілів наших хлопців, і це за тиждень. Ви ж розумієте, машина розбита, то значить, і хлопців уже немає”.

Про Інну Марченко писали не лише місцеві ЗМІ, а й всеукраїнські. Скажімо, “Українська правда” зняла її в сюжеті про Переяславську раду. Понад 50-хвилинне відео завершилося емоційним спічем, де вона зі сльозами на очах розповідала про нерозуміння з боку влади, про те, що їй боляче втрачати своїх хлопців: “Душа болить за кожного хлопця, який там. І я прекрасно розумію, що не всі повернуться. І там потрібно чистити ряди у військовому керівництві. Не можна просто кидати хлопців на м’ясо. Вони повинні розуміти, що якщо не ті хлопці, то кацапи будуть тут і нам життя уже не буде”.

Сама ж волонтерка зізнавалася в інтерв’ю Інформатору, що їй стає легше, коли приїздить до воїнів на передову: “Кожну поїздку я чекаю, бо зустрічаюсь із хлопцями. Коли приїжджаю туди, то вже можу трішки розслабитися. Ми приїхали, довезли і навіть якась маленька річ може комусь врятувати життя”.

Аліна Римар, депутатка міськради Переяслава

(номінована втретє)

22 листопада, коли зала засідань міської ради Переяслава заповнилася людьми, переважно активістами, які готові були “скидати владу”, серед натовпу чи не єдиною із депутатського корпусу намагалася хоча б якось вирішувати ситуацію Аліна Римар. Вона стала таким собі місточком між мітингарями та владою, бо про пряму комунікацію там вже не йшлося. Саме тоді люди позитивно відзначали її серед депутатів, проте самій Римар це не дуже сподобалося. Вона сказала, що всі депутати працюють задля спільного блага, наскільки це можливо.

Очевидно, що вона насправді навряд чи так вважає, та все ж колег вирішила підтримати. Депутатський корпус, який Римар ще у 2022 році називала таким, з яким можна втілювати класні проєкти, зараз став відверто провладним, як мовиться, ручним. У самої ж депутатки змінилася роль: від тієї, з якою радився та прислухався міський голова, до тієї, що стала йому кісткою в горлі. Зрозуміло, що про це ніхто публічно не говорить, всі ж начебто працюють в одному напрямку. Та, по суті, Аліна Римар стала лідеркою такої собі опозиції, дуже сильною лідеркою, із серйозною підтримкою від громади.

Тактовність Римар не дозволяє складним стосункам із міським головою та деякими його заступниками виходили у публічний простір. Та інколи конфлікти все ж трапляються прямо під час сесій. Скажімо, такий випадок був, коли Вячеслав Саулко проігнорував її депутатське звернення, назвавши його “прихотями”. Також, коли заговорили про можливе відсторонення від посади міського голови і про це прямо не писали навіть деякі ЗМІ, юристка Римар спокійно підготувала для публікації текст про те, що ж буде, якщо Саулку таки висловлять недовіру. Думаєте, йому сподобався такий вчинок?

Та, окрім опозиційної діяльності, не варто забувати, що Аліна Римар робить владі конструктивні зауваження, відстоює інтереси виборців та намагається бути близькою до них. Також вона продовжує допомагати безпритульним тваринам у Переяслава, оскільки є засновницею ГО “У добрі руки”.

Руслан Стародуб, волонтер

(номінований вперше)

Руслан Стародуб почав займатися волонтерством ще у 2014 році. “Я працював торговим представником у нашому районі, їздив по селах і в магазинах пропонував товар. А коли почалась війна, вирішив, що маю хоч чимось допомогти воїнам на передовій. Підприємство, яке я представляв на той час, торгувало консервами, сирами, то я частину зарплати взяв товаром та відправив усе на передову. Подумав, якщо це зміг зробити я, то так можуть вчинити й інші люди. Тож надалі, приїжджаючи в магазини, розповідав про ситуацію на фронті, про потреби воїнів. Люди мені вірили й ділилися, хто чим міг”, – розповідав на початку 2023-го.

Тривалий час Стародуб тісно співпрацював з Інною Марченко. Проте у 2023-му створив свою волонтерську організацію “4.5.0. Переяслав”, яка дуже швидко стала значимою за кількістю людей, впливовістю та довірою. До того ж, відомо, що на відміну від тієї ж Марченко, зі Стародубом у міської влади налагодилися добрі стосунки, що також певним чином може сприяти його роботі.

Організація “4.5.0. Переяслав” надзвичайно значима та помітна, її волонтери впізнавані. Наприклад, Ольга Дрига у рамках цієї ГО створила свою команду “Нескорені”, яка займається виготовленням сухих борщів та інших швидких перекусів. Сама вона також потрапила до цьогорічного переліку найвпливовіших. Волонтери влаштовують масштабні благодійні заходи, на яких збирають солідні суми для захисників, акумулюють та передають на фронт необхідне. Руслан Стародуб же є обличчям цього всього, людиною, якій довіряють. При цьому він, як і раніше, не цурається самотужки доставляти на передову допомогу, що, безумовно, цінується благодійниками.

Олександр Вітківський, начальник відділу капітального будівництва та житлово-комунального господарства міськради Переяслава

(номінований вперше)

“Гроші – на ЗСУ!” – з таким гаслом восени минулого року в Україні влаштовували мітинги. Переяслав не став винятком, бо до певного часу здавалося, що в нашому місті влада живе з гаслом “Гроші – на ремонти та благоустрій!”. Так, зробили чимало важливих та необхідних ремонтів, скажімо, у шкільних укриттях. Проте були ж іще й дороги, тротуари та тому подібне. Мільйони із місцевого бюджету на це виділялися саме через відділ капітального будівництва та ЖКГ, яким керує Олександр Вітківський.

Не можна назвати його надто публічною особою. Здається, що він би із радістю обійшовся без згадок про себе у ЗМІ та соцмережах. Проте коли твій відділ у міськраді є розпорядником просто величезних за нашими мірками сум і при цьому працює над проєктами, які стають помітними для суспільства, ніяк не уникнути впливовості та впізнаваності. Вітківському доводилося буквально на кожній сесії виступати перед депутатами, пояснювати, на що і як витрачаються гроші або на що ще вони необхідні. Інколи йому доводилось доводити певні тези, в які він, судячи зі всього, сам не вірив. І в такі моменти пригадувалося, що він лише один із працівників міської ради, який виконує розпорядження голови, нехай і не завжди їх розділяє.

Через те, що Олександр Вітківський зайвий раз не тягнув на себе ковдру, коли у міській раді стало “гаряче”, він обпікся чи не найменше. Більше діставалося міському голові, його заступникам, начальнику ВУКГ. Тож 2023 рік у цих реаліях міг би бути для нього значно гіршим. Та це не скасовує того, що начальник відділу капбудівництва та ЖКГ торік був важливою особистістю в житті Переяславської громади.

Володимир Мамітько, офіцер першого відділу Бориспільського РТЦК та СП

(номінований вперше)

Під час повномасштабної війни робота ТЦК та СП стає особливо важливою, однак при цьому й невдячною. Після того, як Андрія Конона перевели з посади начальник першого відділу Бориспільського РТЦК та СП на інше місце роботи, найвпізнаванішою особистістю переяславського військкомату став Володимир Мамітько. Як розповідав у травневому інтерв’ю виданню Переяслав.City, його завдання особливо складне – сповіщати про загибель військових їхнім рідним.

“Найскладніше – підібрати слова, але це вчишся робити, відчуваючи людину, залежно від її стану, по ситуації. Коли сам бачив смерть і прожив життя, вчишся підбирати слова. Не знаю, де воно в мене береться, десь у підсвідомості. Хтось каже, що треба зачитувати офіційне сповіщення. Якби я так робив, це були б суцільні інфаркти. Говорити потрібно максимально коротко, простими словами. Головне – зробити все якомога обережніше, треба просто бути людиною”, – зазначав Мамітько.

Він має звання майора. У переяславському військкоматі працює з квітня 2015-го. До того кілька місяців був у зоні АТО, був учасником одного з поворотних етапів російсько-української війни – боїв за Дебальцеве на Донеччині. У лютому 2015 року весь світ спостерігав, як з Дебальцівського плацдарму пішки, на підбитих машинах, із пораненими на руках виходили українські бійці, після чого бойовики захопили місто. Володимир Мамітько служив у першому польовому вузлі зв’язку і свій пост залишив за наказом комадування останнім. 27 червня того ж року був нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.

Переможця цього голосування ми оголосимо через два дні. Тоді ж оприлюднимо п’ятірку впливових людей Переяслава, які потрапили до фіналу.

Нагадаємо, що раніше Інформатор підбив підсумки 2023 року, пригадавши всі його головні події. Публікація – за посиланням.