Хто найвпливовіша людина Переяслава у 2021 році: обираємо останнього фіналіста

Інформатор підготував перелік із 30 найвпливовіших людей Переяслава. Сьогодні презентуємо третю десятку.

Інформатор відібрав 30 людей, які, на нашу думку, залишили найвиразніший слід у житті Переяслава 2021 року. Розділили їх на три десятки. Після голосування наших читачів переможець кожної опиниться у фіналі, де зрештою й визначиться найвпливовіша особистість. У першому голосуванні перемогу здобув підприємець Борис Аврамич. Із 27% голосів він випередив найближчих переслідувачів – Олександра Петруню та Тараса Костіна. У другому голосуванні найбільше людей (31 відсоток) проголосували за краєзнавця Миколу Богатиря, який випередив Олександра Пироговського та Сергія Кузьменка.

Сьогодні презентуємо третю десятку найвпливовіших людей Переяслава, яку ми сформували випадковим способом. Проголосувати за когось із них ви можете в нашому Telegram-каналі.

Максим Дьомін, начальник переяславського відділу поліції

Правоохоронці мають надважливе значення у житті громади. Очільник переяславського відділу поліції Максим Дьомін спочатку, коли ще був виконувачем обов’язків, піддавався неабиякій критиці. Зокрема, не цурався прямих звинувачень на початку минулого року і міський голова Вячеслав Саулко: “Місцева поліція зараз абсолютно не співпрацює з міською радою. Немає жодних звітів, повідомлень про стан злочинності в нашому місті. Я змушений буду звертатися до голови КОДА, до вищестоячих контролюючих органів з повідомленням про те, що співпраці наразі не існує. Я гарантую, що тут працюватиме та поліція, яка справді охоронятиме громадський порядок”. Однак вже за місяць він різко змінив свою думку й публічно повідомив, що Дьомін реабілітувався в його очах і “ніякого іншого начальника поліції Переяславській громаді не треба”.

31-річний Максим Дьомін підходить до своїх обов’язків максимально сучасно та відкрито. За жодного іншого керівництва поліція у Переяславі не була настільки відкритою принаймні до преси. Настільки змінився стан злочинності в місті, порівняно з минулим роком, ми дізнаємося на початку 2022-го, коли Дьомін прозвітується перед депутатами та відповідно громадою.

Віталій Коцур, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі

Віталій Коцур був досить впливовою в Переяславі особистістю протягом останніх років, починаючи з Революції Гідності. Взяв активну участь у поверненні нашому місту історичної назви, два роки очолював громадську раду при міськраді. Користується повагою серед містян та на державному рівні як фаховий історик.

Однак 2021 рік став знаковим для нього. Віталій Коцур очолив Університет Григорія Сковороди в Переяславі і офіційно у 35 років став наймолодшим ректором в Україні. За його керівництва в університеті впроваджують різноманітні новітні освітні проєкти. А окрім цього, виш заявляє про себе і на всерайонному рівні. Скажімо, з цього року організовує чемпіонат Переяславщини з футзалу. Критикують Віталія Коцура переважно лише за те, що на посаді ректора він замінив свого батька Віктора Коцура. Мовляв, керування університетом перетворюється на якесь царювання. У іншому про Коцура-молодшого чути більше позитивного. Зокрема, він увійшов до сотні найвпливовіших людей Київщини у 2021 році.

Григорій Порало, депутат Переяславської міської ради

Про потужність особистості Григорія Порала не варто зайвий раз повторюватися. Але ми все ж дещо нагадаємо. Він – керівник агрофірми “Україна”, яка працює у Великій Каратулі. Тож і все, що відбувається в цьому селі, не обходиться без його участі. Багато позитивних змін не могли б статися без його ініціативи. Порало підтримує спорт у селі, допоміг в облаштуванні озера, придбав для нього два катамарани, а нещодавно посприяв у ремонті сільської дороги.

На місцевих виборах він здобув найбільше голосів серед всіх кандидатів у депутати – 219. На сесійних засідання Григорій Порало зазвичай активний та прагне розібратися в кожному рішенні, яке приймають. Постійно відстоює інтереси Великої Каратулі навіть під час сесій. Де-факто саме він нагадує сильного старосту села, хоча де-юре цю посаду займає інша людина.

Раїса Голованова, генеральна директорка Центру надання соціальних послуг та соціальної інтеграції

На цю особистість цього року нас, можна сказати, змусили звернути увагу колеги із газети “Вісник Переяславщини”. Вони визнали Раїсу Голованову “Людиною року-2021”. І при цьому вона стала першою, хто здобув це звання двічі. Після перемоги в 2000 році в організації роботи Центру надання соціальних послуг та соціальної інтеграції та в умовах для його підопічних сталося багато позитивних змін. Їх зініціювала та втілила саме вона. Заклад, який вона очолює, постійно співпрацює із закордонними парнерами.

Сама Раїса Голованова свого часу переймала досвід у Німеччині, де бачила, які умови створили для літніх людей, в яких майстернях працюють молоді люди з психоневрологічними хворобами, як вони заробляють прибиральниками. “Не повинно бути прірви між громадою та такими людьми. Бо психічні розлади й інвалідність не завжди вроджені, їх можна набути протягом життя. І можна коригувати, підтримувати людей і створити умови, щоб вони жили повноцінно”, – говорить Голованова.

Олексій Лукашевич, генеральний директор НІЕЗ “Переяслав”

Олексій Лукашевич очолює національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав” із 2014 року. Торік його переобрали ще на п’ять років. Не завадив цьому й скандал, який наразі супроводжує Лукашевича. Генпрокуратура повідомила, що у 2018 році разом зі спільниками він розтратив державне майно – бюджетні кошти, що виділялися заповіднику Міністерством культури України. Придбали за понад 19 мільйонів гривень будівлю у Переяславі (приміщення “Старого вертепу”), реальна вартість якої становила 2,5 мільйона гривень. Сам гендиректор НІЕЗ пояснив це просто: “Ціна на це приміщення значно нижча за середньоринкову в Переяславі на приміщення такого типу. Рахунок був виставлений на основі звіту оцінювача”.

Очевидно, що до думки Лукашевича прислуховуються в Міністерстві культури. Та й нова міська влада, здається, намагається йти на певні компроміси. На початку каденції Вячеслав Саулко не приховував свого незадоволення співпрацею із заповідником. Зараз його риторика дещо змінилася. І під час конкурсу на посаду гендиректора Саулко рекомендував Лукашевича.

Олександр Гончаренко, директор ТОВ “Агрошляхбуд”

Олександр Гончаренко у 2021 році здобув звання “Почесний житель Переяславської громади”. У 1992 році він став начальником Переяслав-Хмельницького МШБО, і дотепер очолює ТОВ “Агрошляхбуд”, яке здійснює будівництво та реконструкцію доріг не лише в Переяславі, а й за межами області. Оснащене підприємство сучасною технікою та застосовує новітні технології. Указом Президента від 7 серпня 2009 року Гончаренко став Заслуженим будівельником України.

Також він є одним із засновників музею Поліського району в музеї просто неба. А ще він член Київської обласної організації “Поліське земляцтво”. Одначе Гончаренко не публічний, як на свої досягнення. В інтернеті складно знайти навіть більш-менш якісне його фото.

Аліна Римар, депутатка Переяславської міської ради

Аліна Римар пройшла до депутатського складу міської ради як перший номер своєї партії. Зараз вона очолює досить важливу депутатську комісію з питань регламенту, депутатської етики, контролю за виконанням рішень. Помітно, що вона користується повагою серед колег. Часто навіть під час засідань міський голова цікавиться її позицією. Її зауваження завжди доречні, беземоційні, як у деяких інших обранців, і, здається, незаангажовані.

Згідно з декларацією за 2020 рік, Римар займається підприємницькою діяльністю: володіє 8,8% у ТОВ “Прометей-Ойл” та 81% у ТОВ “Прометей-А”. Є засновницею ГО “У добрі руки”, яка займається безпритульними тваринами в Переяславі.

Анатолій Фесенко, перший заступник міського голови Переяслава

Колишнього начальника ВУКГ та депутата міської ради трьох скликань Анатолія Фесенка обрали депутатом Переяславської громади й у 2020 році. Його підтримала досить пристойна кількість виборців – 118. Оскільки він ішов від тієї ж партії, що й Саулко, й відкрито підтримував його під час виборчої кампанії, для багатьох не дивно, що саме Фесенку той запропонував посаду першого заступника.

За масштабом особистості міського голови Анатолій Фесенко перебуває трішки в тіні. Тож і критики він практично не отримує. А в моменти, коли доводиться виходити на перший план, він тримається чітко та впевнено. Зокрема, засідання виконкому проводить грамотно та оперативно, таким же чином дає інтерв’ю. Це, власне, те, що ми бачимо. Наскільки професійно Фесенко виконує свої прямі обов’язки, вже ховається в кулуарах. Принаймні свого безпосереднього керівника він наразі, вочевидь, влаштовує.

Віктор Коркач, начальник ВУКГ

Віктор Коркач вдруге очолив Переяславське ВУКГ наприкінці 2020 року. Його на цій посаді дуже хотів бачити сам міський голова. До цього Коркач був начальником комунального господарства у 2018-2019 роках. Підприємство останнім часом закуповує нову техніку, має всебічну підтримку міської ради. При цьому не могла не покращитися й робота. Звичайно ж, комунальників критикують завжди. Але зараз це роблять значно менше. Хоча все ж минулої зими Переяслав не впорався зі сніговою стихією: не вистачило ні піскосумуші, ні техніки. Цьогоріч обіцяють, що все покращиться.

Коркач на виборах 2020-го балотувався на голову Дівичківської громади. Однак поступився Олександрові Слюсару, який також завжди був впливовим у Переяславі і попередньо вважався одним із головних конкурентів Саулка на виборах голови Переяславської громади, трішки більше ніж сотнею голосів.

Вячеслав Саулко, голова Переяславської міської ради

На 43 голоси у жовтні 2020-го випередив Тараса Костіна міський депутат попереднього скликання, підприємець Вячеслав Саулко. Відразу після обрання запланував втілити чимало масштабних проєктів. І вже за рік багато чого вдалося. Приміром, повністю розчистили територію колишнього військового містечка, прибрали чагарники, які називалися “інтернатівським” садом, розчистили береги Альти, ремонтуються дороги та тротуари. І здається, амбіцій у Саулка ще дуже багато. Попереду реставрація центрального стадіону (можливо, будівництво спорткомплексу), ремонт Вознесенського собору та його дзвіниці та, певно, ще багато менших проєктів.

Безперечно, Саулко показує, що є сильним керівником громади. Однак у деяких аспектах комунікації він “просідає”. Приміром, не завжди вміє адекватно сприймати критику. Через свою різкість та негнучкість Саулко за рік зіпсував стосунки з багатьма людьми. Однак це аж ніяк не впливає на його значимість для життя міста.

Нагадаємо, що раніше ми писали про обіцянки Саулка, які він дав протягом 2021 року. Що він виконав, а що ні, читайте за посиланням.

Віталій Усик