Чим запам’ятається тиждень, що минає? Найголовніші новини Переяславщини – в одній публікації.
Минув ще один насичений подіями тиждень на Переяславщині. Протягом нього до міста приїздили відомий журналіст, скрипаль та громадсько-політичний діяч. Переяславці виходили на мітинг, а депутати садили берези. Також було трохи і негативу – аварії, суди та кримінальні справи. Про все це та інші новини ми зібрали у традиційному суботньому дайджесті від Інформатора.
НА КИЇВЩИНІ ПРАЦЮВАЛА ППО
Уночі 10 листопада російські війська атакували територію України з повітря. Випустили 6 ударних БпЛА Shahed-136/131 з району Приморсько-Ахтарськ (Краснодарський край), одну керовану авіаційну ракету Х-31 та одну КАР Х-59 з повітряного простору окупованої Херсонщини. Сили ППО збили 5 дронів та Х-59 у межах Дніпропетровської, Харківської, Миколаївської, Полтавської та Київської областей
У Київській обласній військовій адміністрації сповістили, що в регіоні відпрацювала ППО: “Завдяки професійній роботі всі ворожі цілі були збиті. Влучань в об’єкти критичної або житлової інфраструктури не зафіксовано. Постраждалі відсутні”.
Тривога на Київщині тривала півтори години – із 3:33 до 5:02
ЯК МІСЬКА РАДА ДОПОМАГАЄ ВІЙСЬКОВИМ, РОЗПОВІВ ВЯЧЕСЛАВ САУЛКО
Два тижні поспіль щосуботи переяславські активісти влаштовують біля будівлі міської ради мітинги. Вони вимагають спрямовувати бюджетні кошти на допомогу захисникам, а не облаштування міста та подібне. 7 листопада на своїй Facebook-сторінці голова Переяславської громади Вячеслав Саулко опублікував відео, в якому розповів, як міська рада допомагає військовим та скільки на це витрачають бюджетних коштів.
“У зв’язку із незадоволенням суспільства щодо використання коштів громад по країні дам відповідь щодо використання і допомоги нашій армії з бюджету Переяславської громади. Хоча громадам не надані прямі законні повноваження здійснювати військові закупівлі, ми шукаємо і знаходимо шляхи допомоги нашим військовим. Для потреб Сил оборони України міська рада Переяслава виділила понад 12 мільйонів гривень. З початку повномасштабного вторгнення міська рада та її виконавчі органи всіляко підтримували і підтримують Збройні сили України. Ми виділяли різноманітну допомогу у вигляді необхідних речей і матеріалів.
Тільки з травня цього року станом на зараз для нашого 137-го батальйону ТрО було виділено понад 9 мільйонів гривень. За ці кошти воїни закупили ноутбуки, що вкрай необхідні для управління дронами, квадрокоптери, батареї, антени, ретранслятори, бінокуляри, зарядні станції, паливо-мастильні матеріали та матеріали, які вкрай необхідні для укріплення фортифікаційних споруд, тощо. Окрім цього, за рахунок коштів нашого бюджету відбувся ремонт техніки нашого батальйону. На потреби інших військових частин і першого відділу Бориспільського РТЦК та СП уже було виділено понад 3 мільйони 174 тисячі гривень. Підтримка Збройних сил буде продовжуватись і надалі, щомісячно, систематично, стільки, скільки це буде необхідно”, – сказав Вячеслав Саулко.
Також він додав, що спрямовувати гроші з місцевого бюджету необхідно і для життєзабезпечення громади: “Міська влада має забезпечувати життєдіяльність міста, всіх його функцій та систем. Вони не помічаються громадянами, проте є надзвичайно важливими. Зокрема левова частина бюджету громади була використана для ремонтів шкіл, для безпечного доступу та навчального процесу. Тому вчергове закликаю не вірити чуткам та маніпуляціям стосовно того, що нічого не виділяється на оборону та усвідомити, що місцеві ради покладають чимало зусиль щодня для забезпечення перемоги. А всі, хто займається дискредитацією органів влади, мусять усвідомити, що ми повинні бути єдиними зараз, а не влаштовувати передвиборчі перегони та не підігрувати якимось політикам. Ми українці, ми один народ, у нас є спільний ворог та спільна мета”.
НАД ГОЛОВОЮ ДІВИЧКІВСЬКОЇ ГРОМАДИ ОЛЕКСАНДРОМ СЛЮСАРЕМ ТРИВАЄ СУД
Голову Дівичківської сільської ради Олександра Слюсаря підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення згідно з ч. 5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою). Допоки триває судовий розгляд, його відсторонили від виконання посадових обов’язків – спочатку із 2 серпня до 30 вересня включно, а потім із 26 жовтня до 24 листопада.
ЩО БУЛО НА СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ?
Журналіст Інформатора, який 26 жовтня побував на судовому засіданні, повідомляє, що прокурор обгрунтував відсторонення Слюсаря від посади тим, що він, будучи сільським головою, у цьому кримінальному провадженні може впливати на свідків, які є працівниками Дівичківської сільської ради. Обвинувачений та його захисник під час засідання заперечили щодо задоволення клопотання. Аргументували тим, що прокурор не надав жодного доказу до клопотання, протягом досудового розслідування не зафіксовано будь-яких дій обвинуваченого, які б вказували на збільшення ступеню ризиків. Крім того, на думку захисту, не врахували дані про особу обвинуваченого, а доводи прокурора ґрунтуються лише на припущеннях. Не надали оцінку тому, що відсутність керівника територіальної громади на своєму робочому місці в період дії воєнного стану не сприятиме його ефективній господарській діяльності, а також негативно вплине на неповнолітню дитину обвинуваченого через те, що той не отримує зарплати.
Головуючий суддя Дмитро Свояк поцікавився, чи отримував обвинувачений заробітну плату протягом двох місяців відсторонення від посади. Олександр Слюсар відповів, що ні: “І третій місяць, коли я вийшов на роботу із 2 жовтня по сьогоднішній день, зарплатні я ще не отримував. Надіюсь, що, можливо, завтра вже буде”. Суддя запитав, чому за два місяці він не отримав заробітної плати. Слюсар сказав, що до ухвали про відсторонення пішов у відпустку, а коли вийшов із неї, то відразу виконав рішення суду. Суддю здивувало, що відсторонення від посади вплинуло на нарахування зарплати. Захисник обвинуваченого зазначив, що, на його думку, в організації, де працює Слюсар, вирішили таким чином убезпечитися, щоб у прокурора не було запитань, чому обвинувачений відсторонений, але отримує зарплату.
Прокурор наголосив, що, згідно з відповіді на запит до сільської ради, Олександр Слюсар був у основній щорічній відпустці із 3 серпня до 25 вересня. Тобто із наступного дня після ухвали про відсторонення. Слюсар заперечив, зазначив, що пішов у відпустку за 4 дні, до ухвали. Припустив, що у відповіді на запит може бути одруківка.
Прокурор у свою чергу сказав, що має підтвердження, що дружина Олександра Слюсаря офіційно працевлаштована, тому засоби для існування будуть наявні в сім’ї обвинуваченого.
ЯКЕ РІШЕННЯ СУДУ?
Суд взяв до уваги посилання сторони захисту на можливий вплив відсторонення обвинуваченого від посади на реалізацію Дівичківською сільською радою своїх повноважень. Однак врахував, що виконання обов’язків сільського голови може здійснювати і здійснює секретар сільської ради та виконавчого комітету. Також сторони не надали будь-яких доказів правомірності можливої невиплати Олександру Слюсарю його заробітної плати протягом часу відсторонення від посади. Тож вплив на членів сім’ї обвинуваченого застосуванням відсторонення від посади матиме незначний характер.
Суд визнав, що є достатні підстави вважати, що відсторонення Слюсаря від посади Дівичківського сільського голови є необхідним для запобігання незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження. Тому ухвалив рішення відсторонити його від виконання посадових обов’язків до 24 листопада. Окремому оскарженню ухвала не підлягає.
Відразу ж провели підготовче засідання щодо розгляду можливого кримінального правопорушення, вчиненого Олександром Слюсарем. Запланували два наступні засідання на 10 та 14 листопада у приміщенні Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду.
У ЧОМУ ОБВИНУВАЧУЮТЬ ОЛЕКСАНДРА СЛЮСАРА?
Згідно з протоколом засідання суду від 2 серпня, підозрюваний Олександр Слюсар, зловживаючи своїми службовими обов’язками, уклав договір з товариством на постачання дизельних генераторів. Проте, порушивши умови договору, товариство поставило генератори, які не відповідають специфікації товару.
У січні цього року Дівичківська сільська рада та ТОВ “ТРИДААГРО” уклали договір купівлі-продажу, відповідно до якого це підприємство за 1 мільйон 622 тисячі 060 гривень зобов’язалось передати сільраді 4 дизельні електрогенератори DAS QZ-38OTSK (вартість одного – 405 тисяч 515 гривень). 15 лютого ТОВ “ТРИДААГРО” поставило 2 електрогенератори DAS QZ-38OTSK, які, згідно з видатковими накладними та актами приймання-передачі від 15 лютого, отримав сільський голова. 20 лютого Дівичківська сільська рада перерахувала на рахунок ТОВ 811 тисяч 030 гривень за ці 2 генератори.
Згодом, 2 березня, ТОВ “ТРИДААГРО” поставило ще 2 дизельні електрогенератори DAS, які не є дизельними електрогенераторами DAS QZ-38OTSK, оскільки суттєво відрізняють за розмірами, вагою, марками двигунів, напругою, струмом та потужністю. Дівичківський сільський голова, як йдеться у протоколі, достовірно знаючи, що поставлені електрогенератори не відповідають специфікації до договору, підписав видаткові накладні та акти приймання-передачі, згідно з якими “Дівичківською сільською радою в його особі на виконання умов договору від 18 січня отримано від ТОВ “ТРИДААГРО” дві електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згорання DAS QZ-38OTSK з ATS”. На рахунок ТОВ “ТРИДААГРО” сплатили ще 811 тисяч 030 гривень.
Отож таким чином сільський голова розтратив з бюджету 811 тисяч 030 гривень, що в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (станом на 1 січня становив 1 тисячу 342 гривні), тобто в особливо великих розмірах.
КАПІТАЛЬНІ РЕМОНТИ ПІД ЧАС ВІЙНІ РОБЛЯТЬ НЕ ЛИШЕ У ПЕРЕЯСЛАВІ
СТУДЕНИКІВСЬКА ГРОМАДА
Виконавчий комітет Студениківської сільської ради із 30 жовтня до 9 листопада провів тендер на капітальний ремонт благоустрою території гімназії за адресою вулиця Центральна, 43-А у селі Переяславське. Виграло його ТОВ “АСТОН ЛЮКС” із Києва, яке готове виконати роботи за 1 мільйон 720 тисяч 419 гривень 54 копійки. Щонайбільше у Студениківській громаді на це готові були витратити 1 мільйон 720 тисяч 471 гривню 20 копійок, тобто єдиний претендент і зрештою переможець торгів знизив ціну лише на 51 гривню 66 копійок. Які саме роботи потрібно виконати, у тендерній документації, оприлюдненій на ресурсі zakupivli.pro, не вказано. А завершити їх потрібно до 31 грудня цього року.
Із 12 до 31 жовтня провели тендер на капітальний ремонт дорожнього покриття на вулиці Шевченка у Студениках. Передбачали на це 4 мільйони 202 тисячі 322 гривні. Однак ТОВ “Агрошляхбуд” із Переяслава зробило пропозицію виконати роботи за 2 мільйони 935 тисяч 458 гривень 42 копійки, це було значно вигідніше, ніж у двох інших претендентів. Завершити потрібно до 20 грудня цього року. З вимогами можна ознайомитися у документі, прикріпленому нижче.
Ще на один капітальний ремонт – дорожнього покриття ділянки автомобільної дороги на вулиці Козацькій у Семенівці – передбачили 2 мільйони 229 тисяч 062 гривні 40 копійок. Проте ТОВ “ДОРСПЕЦТЕХНІКА” із Сумщини запропонувало виконати роботи за 1 мільйон 634 тисячі 901 гривню і виграло торги у конкурента. Що входить до робіт, дивіться у документі, прикріпленому нижче. Завершити потрібно до 30 листопада.
Із 26 вересня до 11 жовтня проводили тендер і на капітальний ремонт дорожнього покриття ділянки автомобільної дороги на вулиці Барабаші у Козлові. Могли витратити не більше 2 мільйонів 962 тисяч 552 гривень 80 копійок. ТОВ “Агрошляхбуд” виграло торги із пропозицією 2 мільйони 169 тисяч 999 гривень 99 копійок. Завершити роботи має до 30 листопада.
3 мільйони 148 тисяч 521 гривню 84 копійок витратять на будівництво мультифункціонального майданчика на території Пристромської гімназії. Передбачали ж на це 3 мільйони 180 тисяч 626 гривень 40 копійок. Роботи до 15 грудня має виконати ТОВ “Будівельна компанія “СМАРТБУД ДЕВЕЛОП” із Полтави.
А ще за 1 мільйон 351 тисячу 301 гривню 38 копійок ФОП Грищенко Володимир Григорович із Фастова зробить капітальний ремонт системи опалення будинку культури у Переяславському на вулиці Переяславській, 2.
І невеличкий бонус, який не підпадає під обрані нами критерії. Студениківська сільська рада 25 жовтня придбала 12 сітілайтів за 588 тисяч 120 гривень. Планувала ж витратити на це до 624 тисяч гривень. До 20 грудня їх має поставити ТОВ “ФОРМАТ ГРУПП” із Києва.
ЦИБЛІВСЬКА ГРОМАДА
Виконавчий комітет Циблівської сільської ради останнім часом проводить тендери переважно на поточні ремонти, які, зрозуміло, значно дешевші, аніж капітальні – не перевищують кількох сотень тисяч гривень. Проте із 30 жовтня до 9 листопада все ж провів процедуру на капітальний ремонт ділянки дорожнього покриття на вулиці Старий Шлях у Хоцьках. Передбачив на це із місцевого бюджету 2 мільйони 407 тисяч 438 гривень. Із семи претендентів ФОП Геворгян Аветик Шагваладович зробив найвигіднішу пропозицію – 1 мільйон 799 тисяч 999 гривень 99 копійок. Зараз триває його кваліфікаційна перевірка. Що ж потрібно виконати, дивіться нижче.
Додаток 2 Технічна специфікація – нова редакція
ДІВИЧКІВСЬКА ГРОМАДА
У Дівичківській громаді нещодавно також провели кілька невеликих тендерів на поточні ремонти доріг, однак були і масштабні. Зокрема, на капітальний ремонт дорожнього покриття на вулиці Дружби у Стовп’ягах передбачали 3 мільйони 564 тисячі 493 гривні 40 копійок. Переможцем серед трьох претендентів стало ПАТ “Броварське шляхово-будівельне управління №50”, яке мало виконати роботи до 30 жовтня за 3 мільйони 099 тисячі 998 гривень. Сам же тендер проводили ще у вересні.
Тоді ж ПАТ “Броварське шляхово-будівельне управління №50” виграло тендер на капітальний ремонт дорожнього покриття на вулиці Миру у Дівичках. Передбачали на це 4 мільйони 409 тисяч 812 гривень 40 копійок. Уклали ж угоду на 3 мільйони 499 тисяч 998 гривень. Виконати роботи також потрібно було до 30 жовтня.
Трішки раніше ТОВ “СК НЕВА+” із Канева виграло торги на будівництво велосипедної доріжки з тротуаром на вулиці Центральній та частині вулиці Шкільної у Ковалині. Зробило пропозицію 1 мільйон 772 тисячі 604 гривні 96 копійок. Передбачали ж на це 1 мільйон 832 тисячі 999 гривень. Кінцевий термін виконання – 20 жовтня.
Ще 913 тисяч 094 гривні витратили на капітальний ремонт погреба з влаштуванням окремого входу Дівичківського ліцею. До 31 жовтня це мав зробити ФОП Суганяк Юрій Олександрович із Переяслава.
Наприкінці жовтня Дівичківська сільська рада провела тендер на капітальний ремонт частини вулиці Зоряна (від перехрестя з вул. Садова до перехрестя вул. Молодіжна) у селі Кавказ. ТОВ “Агрошляхбуд” зробить його до кінця року за 944 тисячі 174 гривні 18 копійок. Воно не знижувало максимально можливої суми.
Тут теж є “бонусний” тендер. За 550 тисяч гривень Дівичківська сільрада планувала придбати легковий автомобіль Chery Tiggo 2 (або еквівалент). Процедура тривала із 25 жовтня до 9 листопада. ПАТ “Полтава-Авто” було єдиним претендентом і зробило пропозицію 476 тисяч 010 гривень. Доставити автівку має до 11 грудня.
ТАШАНСЬКА ГРОМАДА
Виконавчий комітет Ташанської сільської ради проводив багатомільйонні тендери на капітальні ремонти доріг ще влітку. Тоді витратили і 913 тисяч 980 гривень 85 копійок на капітальний ремонт дорожнього покриття на вулиці Зарічній у Помоклях, і 1 мільйон 143 тисячі 127 гривень 70 копійок на вулицю Шевченка у Помоклях, і 1 мільйон 185 тисяч 882 гривні 96 копійок на вулицю Хуторську в Помоклях, і 1 мільйон 980 тисяч 473 гривні 99 копійок на вулицю Шевченка у Ташані, і 6 мільйонів 041 тисячу 829 гривень 72 копійки знову ж таки на вулицю Шевченка у Ташані, і 4 мільйони 975 тисяч 159 гривень 76 копійок на вулицю Молодіжну в Шевченковому, і 2 мільйони 292 тисячі 565 гривень 96 копійок на поточний ремонт під’їздів до кладовища у Чопилках.
У ПЕРЕЯСЛАВІ МІСТЯНИ ВИЙШЛИ НА МИРНИЙ МІТИНГ
4 листопада 0 10:00 у Переяславі біля будівлі міської ради місцеві жителі з плакатами зібралися на мирний мітинг із гаслом “Гроші на ЗСУ”. Люди вимагають спрямовувати бюджетні кошти на першочергові потреби – допомогу захисникам, а не облагородження міста. Попередньо ж в соціальних мережах громадські активісти закликали долучитися всіх небайдужих до зібрання.
До міської ради прийшли дві місцевих жительки Анастасія Бурлак та Інна Арсеньєва з донькою. Вони виступили організаторами мітингу, адже дуже не вдоволені тим, що зараз відбувається у місті, і куди розподіляються бюджетні кошти. Вже другу суботу поспіль вони збираються щоб домогтися від влади, аби гроші витрачали на допомогу воїнам, а не дерева, бруківку та дороги. Також розповсюджували оголошення у соціальних мережах, де їх підтримали десятки інших містян. Через деякий час до них приєдналися активіст Богдан Тищенко, депутат Бориспільської районної ради Юрій Бобровнік та ще дві переяславки. Офіцер громади контролював дотримання порядку.
Анастасія Бурлак розповіла, що якби не волонтери та небайдужі люди, які збирають кошти, нічого не було б, бо влада нічим не допомагає. А кінець терпінню прийшов тоді, коли дізналась, що сотні тисяч гривень витратять на клени: “Нам не потрібні ні дерева, ні бруківка. У мене чоловік сам за свій рахунок ремонтує військове авто. Хлопці просять, стоять з витягнутою рукою, щоб їм дали на якусь техніку, дрони, на забезпечення у волонтерів просять, а ми тут садимо сакури і кладемо дороги. Це хіба на часі? Всі міста виходять на мітинги, і ми будемо виходити поки щось не зміниться.
Нам не наразі садити, ліпити, навіщо на вокзалі потрібно було знімати нормальну бруківку і класти нову? Навіть, якщо вони хотіли облагородити наше місто, то хай би вже краєм виділили кошти та реставрували якісь пам’ятні речі. Якщо ми далі нічого не будемо робити, почнеться ще виділяння коштів кудись та на щось. Скільки ж красти у своїх людей? Нам би війну виграти, а не відмивати гроші”.
Простоявши годину до присутніх ніхто більше не долучився, двері ж у міську раду були замкнені, і близько 11:00 всі розійшлися по домівках. “Якби сказали, що тут гуманітарку роздають, так всі б прийшли, а за військових не прийшли. Найстрашніше те, що ми не знаємо, що буде далі. Поки не прилетить, люди не вийдуть, а тоді вже буде пізно, і до одного місця будуть ті сакури та плитка. Дай Бог, щоб всі повернулися з руками і ногами, а дехто вже й не зможе пройти по цій бруківці…”, – додала Анастасія Бурлак.
Учасники мітингу прийшли з плакатами “Новою бруківкою життя воїна не врятуєш!”, “Державні кошти та податки, все на ЗСУ!”, “Гроші на ЗСУ”, “Я тут замість військового бо він поки не може прийти”, “Життя бійців найдорожче! Все інше – зачекає!!!”, “Не ремонти, а форма”, “Не дороги, а дрони”.
У ПЕРЕЯСЛАВІ ВИСАДЖУЮТЬ 100 БЕРІЗОК. ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ЦЬОГО Й ДЕЯКІ ДЕПУТАТИ МІСЬКРАДИ
7 листопада у Переяславі біля мосту, що на вулиці Покровській, біля річки Трубіж поблизу стадіону ЦПТО та на території самого навчального закладу висадять 100 саджанців беріз. Частину з них садили депутати міської ради.
Аліна Римар зазначила, що завдяки працівникам переяславського держлісгоспу, зокрема, Петру Косюхну, вдалося отримати цю сотню саджанців беріз. Біля мосту на Покровській висаджували частину з них депутати Яна Поліч, Олександр Пасічник, Андрій Іващенко та Аліна Римар, а також секретарка ради Лідія Оверчук.
“Десь півтора роки тому ми там вже висаджували деревця. Однак з близько 60 саджанців залишилось 4. Сподіваємось, що цього разу працівники ВУКГ будуть уважніші при скошуванні трави в тому місці. Для їхньої зручності завтра на кожному саджанці з’явиться світловідбиваюча стрічка, а навесні ще й спеціальна табличка”, – написала Римар.
Додала, що навесні поблизу річки Трубіж (район стадіону ЦПТО) видалили близько 25 верб. 7 листопада ж там посадили 24 берези. Також близько 30 саджанців передали учням ЦПТО для подальшого висадження на території навчального закладу.
ВІКТОР ЖАРКО РОЗПОВІВ ПРО УКРИТТЯ, СИРЕНИ ТА МОЖЛИВІ БЛЕКАУТИ В ПЕРЕЯСЛАВІ
Віктор Жарко очолює відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Переяславської міської ради. За час його роботи із 2020 року він зіткнувся із проблемами, яких, очевидно, не відчував жоден із попередників – спочатку епідемія коронавірусу, а потім повномасштабна війна. Перед черговою воєнною зимою Україна та Переяслав зокрема можуть зіткнутися із вже відомими раніше викликами, а можливо, й із якимись новими. До чого слід готуватися цивільному населенню, Жарко розповів у інтерв’ю.
– Чи можуть пересічні люди приходити в укриття у навчальних закладах?
– На основі указів президента, всі захисні споруди повинні бути відкритими, до них має бути вільний доступ у всіх громадян. Ми діємо згідно з цим. Але у деяких документах, які приходили на “освіту”, ми бачили моменти, що коли в укриттях діти, то начебто не бажано, щоб там були інші жителі населеного пункту. Ми зі свого боку забезпечили відкритість укриттів, контроль за цим проводить відділ поліції – коли оголошується тривога, вони об’їжджають і перевіряють, чи відчинені. Але зазначу, що, по суті, користувалися захисними спорудами жителі Переяслава у перші місяці, коли поруч щось гриміло. Зараз статистика показує, що ніхто нікуди не ходить.
– Як ваш відділ готується до можливих блекаутів?
– Торік у цей час ми сиділи без світла. У нас толком не було генераторів. Постійно думали, що робити та як краще забезпечити електроенергією громаду. Зараз же до блекаутів ми готувалися завчасно. У тепломережі, підприємствах із водопостачання, водовідведення з’явилися потужні генератори. Тепер ми можемо більше людей забезпечити водою, теплом – фактично всіх жителів громади, бо маємо можливість, щоб котельні працювали стабільно. Також отримали потужні генератори і наша лікарня, й інші важливі для життєдіяльності громади організації.
“Пункти незламності” підготовлені до блекаутів. Все готово і документально, і забезпечено генераторами, первинними засобами. Від міської ради відкрито чотири пункти, два від ДСНС, від бізнесу один в університеті, два на АЗС “КЛО”, один на АЗС “Shell”, в АТБ та у відділі поліції.
НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНІ ЗІТКНУЛИСЯ ДВІ ВАНТАЖІВКИ
8 листопада близько 7:00 на 93 кілометрі автодороги Київ-Харків-Довжанський сталася аварія. Зіткнулися дві вантажівки “Daf” та “Mercedes”. Двоє людей постраждали.
Дорожньо-транспортна пригода сталася на 93-му кілометрі автодороги Київ-Харків-Довжанський біля території Студениківської громади. Внаслідок ДТП 45-річного водія та 39-річну пасажирку “Mercedes” госпіталізували до лікарні.
НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНІ АВТОБУС ЗБИВ ЧОЛОВІКА. ВІН ЗАГИНУВ НА МІСЦІ
8 листопада близько 18:00 на трасі Бориспіль-Дніпро біля Єрківець (Дівичківська ТГ) автобус ПАЗ збив чоловіка. У результаті ДТП пішохід загинув на місці.
Правоохоронці встановили, що водій 1962 р.н. із села Циблі (Циблівська ТГ), керуючи автобусом, не обрав безпечної швидкості та наїхав на жителя села Єрківці 1952 р.н., який йшов проїжджою частиною дороги. Від отриманих тілесних ушкоджень він помер на місці події.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого або заподіяло тяжке тілесне ушкодження).
У ПЕРЕЯСЛАВІ ЧОЛОВІК ВИКРАВ АВТОМОБІЛЬ. ЗА ГОДИНУ ЙОГО ЗАТРИМАЛИ ПРАВООХОРОНЦІ
5 листопада у Переяславі із території паркувального майданчика біля магазину викрали автомобіль. Поліціянтам знадобилася година, аби виявити авто та згодом викрити крадія. Ним виявився 30-річний переяславець.
Напередодні ввечері власник залишив автомобіль та поїхав у інше місто на роботу, а повернувшись побачив, що його немає. Правоохоронці провели розшукові заходи, а також детально проаналізували записи із камер відеоспостереження. Встановили, що викрадач розбив скло дверей з боку водія та заволодів авто, яке потім залишив на одній із вулиць Переяслава.
Фігуранта затримали та помістили до ізолятора тимчасового тримання. За фактом незаконного заволодіння транспортним засобом слідчі повідомили зловмиснику про підозру за ч. 1 ст. 289 ККУ. Йому загрожує до 5 років позбавлення волі.
У БОРИСПОЛІ ДВОЄ МОЛОДИКІВ ОБІКРАЛИ АВТОМОБІЛЬ, ОДИН З НИХ – З ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ
Вночі, 3 листопада у Борисполі, на паркувальному майданчику з автомобіля “Mercedes” двоє молодиків викрали акумулятор, радіатор та інші запчастини з авто. Про подію до поліції повідомив потерпілий.
Провівши низку оперативно-розшукових заходів, оперативники Бориспільського управління поліції Київщини встановили іншого учасника злочинного дуету. Ними виявилися 25-річний житель села Пристроми (Студениківська ТГ) та 19-річний раніше судимий мешканець Борисполя. Зловмисників затримали та помістили до ізолятора тимчасового тримання. Під час проведення обшуку в гаражному приміщенні одного із фігурантів поліцейські виявили гранату “Ф-1” із запалом. Викрадене майно правоохоронці вилучили та в подальшому його буде повернуто власнику.
Процесуальним керівництвом Бориспільської окружної прокуратури, двом зловмисникам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185 (Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану). Також одному із правопорушників оголошено про підозру за ч. 1 ст. 263 (Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу). Учасникам дуету загрожує до 8 років позбавлення волі.
У ПЕРЕЯСЛАВІ ПРАЦІВНИКИ КУЛЬТУРИ ВІДЗНАЧИЛИ ПРОФЕСІЙНЕ СВЯТО
9 листопада у другому корпусі Переяславського центру культури та мистецтв відбулись урочистості з нагоди Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва. На святі відзначили кращих представників культури, а бориспільський гурт “Lovko Band” подарував глядачам концерт.
Урочистості разом із концертом тривали півтори години. Людей зібралось близько пів сотні. Заступниця міського голови Переяслава Оксана Степаненко нагородила грамотами Департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації працівників відділу культури та туризму міськради Переяслава Людмилу Бездольну, Аллу Літкову, Капітоліну Шевченко, Володимира Проказова, Олексія Андрієнка, Катерину Варфоломєєву, Лідію Верещук, Ігора Лебеденця, Ганну Ляч, Марка Мельника, Костянтина Теслю.
Начальник відділу культури і туризму Валентин Шуткевич розповів, що цього року провели 205 культурно-масових заходів різного формату: виставки, вистави, благодійні заходи, мітинги, концерти тощо.
Він нагородив подяками відділу культури і туризму міської ради за активну громадську позицію, популяризацію української культури, безперервний творчий пошук, самовіддану й подвижницьку працю Валерію Дорчинець, Ірину Кучеренко, Олену Левченко, Дар’ю Семенчук, Лесю Стащенко, Тетяну Трухан. Голова Переяславської організації профспілки працівників культури Олена Павленко привітала Володимира Проказова, Оксану Чирку, Марину Корж, Галину Рябчук, Юлію Близнюк.
А Бориспільський кавер-гурт “Lovko Band” виконав багато відомих композицій.
У ПЕРЕЯСЛАВІ ВІДКРИЛИ ВИСТАВКУ ВАСИЛЯ ШЕЛІГАЦЬКОГО
9 листопада у мистецькій галереї Переяславського центру культури та мистецтв відкрили виставку “На радість людям” Василя Шелігацького, учня відомої художниці світового рівня з Київщини Марії Примаченко. Експонуватиметься вона до 22 листопада. На відкриття завітали чимало поціновувачів мистецтва. Проте сам художник не приїхав.
Василь Шелігацький – художник з Київщини, працює у єдиному жанрі та стилі – “наївне мистецтво”. Навчався мистецтву декоративного розпису у народної художниці України Марії Примаченко.
На виставці представили 28 картин. Експозиція складається з п’яти тематичних блоків: “Тема війни”, “Тварини”, “Птахи”, “Квіти”, “Пісні”. На роботах прослідковується і українська тематика та символи – калина, рушники, жовто-блакитні стрічки, – а також сільські мотиви. Деякі ж витвори мають цікаві та незвичні назви: “Вісловух”, “Загогуль”, “Чорнобильське чудо”, “Звірозуб”, “Пан Коцький” – на них зображені різні істоти. Картини “Звірюга” та “Хижак” автор написав 24 лютого 2022 року.
З початком повномасштабної війни Василь Шелігацький був в окупації, проте не припиняв творити, але роботи вже зображував на темному фоні. Вони помітно відрізняються кольоровою гаммою та тематикою від притаманних автору веселих мотивів.
У ПЕРЕЯСЛАВІ У ВОЛОДИМИРСЬКОМУ ХРАМІ ВИСТУПИВ ВІДОМИЙ СКРИПАЛЬ КИРИЛО СТЕЦЕНКО
6 листопада в Храмі святого рівноапостольного князя Володимира Великого у Переяславі з програмою “Дух України” виступив скрипаль, композитор, культуролог, продюсер, педагог і громадський діяч Кирило Стеценко. На концерт зібралося близько пів сотні людей.
Кирило Стеценко має звання Народного та заслуженого артиста України. Також нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня. Є співорганізатором легендарного фестивалю “Червона Рута”. Сприяв зародженню української сучасної поп-рок-музики. Із 2013 року очолює київський підрозділ “Просвіти”.
Стеценко розповів присутнім, що концертна програма “Дух України” зародилася у часи коронавірусу, а коли почалося повномасштабна війна, він зрозумів, що її треба показувати якомога більшій кількості людей в Україні та за її межами: “Моя мета – через цю програму показати нашу українську неповторну культурну ідентичність, яка закодована у нашій музиці. І друге – це піднести переможний дух України для нашої перемоги”. Він виконав твори “Інтегральний славень”, “Три українські танці”, “Дума одвічна”, “Колискова для квітки”, “Вавилон від Івана”, “Щедрик”, “Ой, діду”, “Серце Бога”. Слухачі дякували гучними оплесками.
Кирило Стеценко зауважив, що його син зараз захищає Україну на фронті, тож саме йому перерахують кошти, зібрані на концерті: “Вже три роки служить мій син. Він перебуває на сході України та служить у інженерно-саперних військах. Бог милує та допомагає йому, але водночас я, як тато, маю свій обов’язок хоча б чим можу допомагати йому. Було таке, що мусили всі рідні та близькі купувати великий автобус для перевезення його взводу, аби змінювати та приховувати місце перебування”.
У ПЕРЕЯСЛАВ ПРИЇЗДИВ ВІЙСЬКОВИЙ ТА ЖУРНАЛІСТ ПАВЛО КАЗАРІН
7 листопада в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі побував Павло Казарін. Він – журналіст та телеведучий, солдат Збройних сил України, володар премії імені Георгія Ґонґадзе та премії імені Юрія Шевельова. Розповів про службу під час війні, зміни та стереотипи в армії. Також презентував власну книгу “Дикий Захід Східної Європи”. Гості могли поставити йому запитання.
СЛУЖБА НА ВІЙНІ
– До війни я працював журналістом, зокрема був телеведучим на ICTV, “24 каналі” та “Першому національному”. Вже зараз навіть трохи дивно про це згадувати. З 25 лютого минулого року я солдат Збройних сил України. Мене запросили до вас, щоби ми трохи більше поспілкувалися про те, як війна змінює нашу країну і увесь світ. Це одна з тем, яка мене насправді цікавить. Ми за ці останні двадцять місяців встигли побувати на багатьох ділянках фронту. Починали з Київщини, були у Донецькій області на Сіверському Дінці, Харківщині, зокрема брали участь у контрнаступі на Харківщині. У цьому році в нас було менше локацій, лише Бахмут і Гуляйполе, потім було трохи часу, такий собі санаторій, на Білоруському кордоні.
Зараз у листопаді ми повинні були їхати на Куп’янський напрямок, але певні бюрократичні, скажімо так, зміни повпливали. Саме тому з’явилася нагода приїхати до Переяслава. Відверто скажу, я людина, яка з армією ніколи до 25 лютого 2022 року справи не мала. Так сталося, що у мене не було строкової служби, не воював ані у 2014-2016 роках, ані пізніше. І напевно, унаслідок цього в мене завжди було певне відчуття власного боргу. Ну тобто відчував, що до 24-го року дотягнув на плечах тих людей, які замість мене у 14-16-х роках і пізніше пішли у ЗСУ. Потім сталося 24 лютого, і з’явилося відчуття, що цей борг можна повернути. Одна із змін, яка, на мою думку, відбулася, і відбулася дуже масштабно, – це історія про те, як змінилася українська армія.
ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Серед тих змін, які відбулися після 24 лютого, заслуговують уваги зміни українського суспільства. Пам’ятаю, коли головною війною в українському суспільстві вважалася саме Друга світова. Незважаючи на те, що це було дуже давно, майже у кожній родині були люди, які її пам’ятали. Або в кожній родині була пам’ять про дідусів, бабусь, які так чи інакше пройшли крізь події Другої світової у статусі військових, цивільних або у статусі людей, яких забрали у концтабори тощо.
А зараз, коли ти перебуваєш усередині цих подій, то розумієш, що все змінюється. Події саме цієї війни стануть для нас подіями нової головної війни для українського суспільства. У кожному українському місті діти знають, як звучить сигнал повітряної тривоги, у кожному українському місті є досвід, як це спускатися в укриття під час ракетної атаки. У кожному місті є люди, які пішли на фронт, люди, які волонтерять, люди, які донатять, вже не потрібно шести рукостискань, щоби познайомитися з родиною загиблого бійця або з людиною, яка зараз просто воює на фронті.
“НЕ ХОЧУ, ЩОБ МОЇ ОНУКИ ЩОСЬ ЗМІНЮВАЛИ В ЦІЙ КРАЇНІ. ХОЧУ ЗМІНИТИ ЇЇ САМ”. ПРО ЩО РОЗПОВІДАВ У ПЕРЕЯСЛАВІ ОЛЕГ СИМОРОЗ
1 листопада до Університету Григорія Сковороди в Переяславі завітав Олег Симороз. Він – публіцист, громадсько-політичний діяч, учасник російсько-української війни, важкопоранений ветеран Збройних сил України. Брав участь в акціях проти забудови зелених зон та історичного Києва. Тема зустрічі у нашому місті – “Громадське суспільство в умовах повномасштабної війни. Кожен важливий”.
Киянину Олегу Симорозу 26 років. Він закінчив юридичний факультет Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського. Розповів, що юриспруденція йому завжди була цікавою, але до цього грав у футбол та мріяв про спортивну кар’єру: “Перед 11 класом порвав зв’язку, почав думати, чим займатися, зрозумів, що мене просто бісить несправедливість. Була історія, коли я усвідомив, що мені подобається захищати та допомагати людям. У класі 6-7 ми з моїми однокласниками пішли грати у футбол, і один “мажор” загубив свій телефон. На наступний день в школу приходять дяді в погонах і починається “трешатіна”. Дітей починають витягувати з уроків, робити допит без батьків та класних керівників. Мене викликають з уроку, сидить дядя в коридорі і каже: “Ну шо, розказуй де телефон?”. Ми так спілкувалися годину, тьотя сидить в погонах підполковника і каже: “Добре, я це все послухала, і він підозрюваний номер один”. Тоді я зрозумів, що мені не дуже подобається ця гнилувата система і так не може бути”.
АКТИВІЗМ
– Потім це все переросло в активізм. У 16 років я брав участь у Революції Гідності. Мамі розповідав, що просто десь гуляю з друзями. А насправді був на Майдані, не в найперших рядах, але вдалося і газу понюхати і побачити те все на власні очі. Тоді студенти були рушійною силою. Потім, стажуючись в Київраді, я зміг побачити середину системи, наскільки все гниле та наскільки ті люди, які обираються і мають захищати інтереси громади, відверті покидьки. Я відчув, що у мене є сили, характер, розумові здібності все це описувати та об’єднувати людей.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, у мене було пів дня на “розкачку”. Ми з дівчиною були в паркінгу у бомбосховищі. Цей кіпіш людей, паніка, і я розумію, що розгублений, не можу зібратися. Але потрібно було приймати якесь рішення. Розумів, що я громадський активіст, і у мене є певна репутація. На мені лежить відповідальність не тільки як просто чоловіка, якому потрібно взяти зброю і піти захищати державу, а важливо показати своїм прикладом та дати людям якийсь поштовх. Розумів, що наші посадовці ніякого прикладу не покажуть, окрім дебільного піару.
Зваживши все це, не будучи, відверто, готовим до цього, тверезо оцінював ситуацію, що там вбивають і можна отримати поранення. Але глобально розумів, що прийняв правильне рішення. А коли пішов до військкомату, подзвонив батьку, щоб сказати, що довго не буду дзвонити, але він теж вже стояв у черзі, там ми і зустрілися. Тоді я заспокоївся, не очікував такого, черга була на кілометр. Я цілий день у ній стояв, прийшов об 11:00 і десь о 19:00 вона тільки дійшла до мене. Люди виходили з будинків, ставили намети, польову кухню, тим, хто стоять в чергах розносили їжу, перші патрулі виходили патрулювати місто, їх теж годували.
ПОРАНЕННЯ
Далі повоював на Ірпінському напрямку, там було максимально некомфортно у перший день, по нам вже били “гради”. Потім ми відновлювались. Далі – Донецька область під Кремінною. 20 жовтня 2022 року на “нулі” на своєму пікапі колесом наїхав на протитанкову міну. Двигун поцілувався зі мною, ноги пішли гуляти окремо від мене, руки поламані, зуби, ніс. Але я живий, життя триває, для мене це історія про те, що могло бути гірше. Я не сильно запарююсь, тому що вижити після протитанкової міни – це непогано, залишитись з головою, з руками, пробувати шкандибати на протезах. У мене була важка ампутація, є хлопці, які через кілька днів вже бігають, але у мене це буде довше, бо це парна ампутація і без колін, тобто висока. Це найскладніша ампутація, яка є при протезуванні.
Тоді там була історія на хвилини. Складна евакуація, ми залишилися самі, без зв’язку, на “нулі”. До стабілізаційного пункту 20 кілометрів, хлопці після контузії, в одного зламаний ніс, осколки в обличчі, поки роздуплились, наклали мені турнікети – вже непогано. Але що робити? Тягнути мене – це смерть 100 відсотків, ми би дійшли годин за 6-7 до стабілізаційного пункту цими лісами, це якщо без обстрілів. І хлопці прийняли правильне рішення спробувати знайти транспорт, тоді 81 бригада ДШВ їхала на евакуацію, бо в них теж був поранений. Через 15 хвилин під’їхала машина, а через 40 я вже був на пункті. Це насправді диво, адже скільки я катався по тому лісу, там дуже мало автівок їздить, а якби не було авто з 81 бригади, мене б теж не було, скоріше за все.
Потім була крапельниця, поставили штучне дихання через трахеостому, почали вливати кров, надавати допомогу. Далі було дуже важко: я приходив до тями, без зору, бо була контузія, все обличчя в крові. Розумів, що у мене ампутація ніг, три рази приходив у свідомість і знову втрачав, потім прийшов до тями у Дніпрі в лікарні. Я був радий, що у мене є зір. Далі – найскладніші у моєму житті два тижні: реанімація, боротьба за життя, коли не можеш дихати носом, а дихаєш горлом, мене постійно сушило, я про воду ніколи в житті так не думав.
Приїхала кохана та батьки, але їм не давали прогнози, чи я виживу взагалі. На 5-6 день, коли я сам почав підтримувати тиск без препаратів, хоча б робили натяки, що може все буде добре. Потім направили у Київ, але я ще був слабкий: окрім того, що зламане майже все, в тебе немає сил, атрофовані всі м’язи. Місяці через чотири я повернувся на бік і поспав хоча б у якесь задоволення. Відразу почав марити протезами, мріяв про те, як відновитися. Ми не знали, як це буде, пам’ятаю страшні розмови з батьками, дівчиною, друзями, всі цього не розуміли, думали буду вдома, буде постійно коляска. Це було страшно уявити, зараз я у побуті самостійний. Якщо я був двома ногами у могилі і вибрався, то не можна “заганятись”, треба продовжувати, і я мотивований продовжувати боротьбу.
Нагадаємо, що минулого разу в підсумках тижня ми розповідали про “Зустріч” майбутнього, гирьовий турнір та Матвієнко замість Присіч. Читайте матеріал за посиланням.
Підготувала Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
