2022 рік був складним і насиченим на події. На диво, не лише негативні. Згадаймо все найголовніше разом.
Для Інформатора вже стало невеличкою традицією підбивати підсумки минулого року на початку теперішнього. Новорічні свята дали можливість видихнути, оцінити 2022-й свіжим поглядом і згадати найголовніше. Зрозуміло, що рік був складним, але він не зламав українців. Для Переяслава це також був час боротьби та надії на якомога швидшу перемогу.
А починався 2022-й із висновків 2021-го. Скажімо, Інформатор вперше у своїй історії визначив найвпливовішу людину Переяслава у 2021 році. Серед 30 кандидатів наші читачі обрали трійку лідерів: Бориса Аврамича, Миколу Богатиря та Віталія Коцура. У фінальному голосуванні ректор Університету Григорія Сковороди у Переяславі Віталій Коцур впевнено випередив своїх конкурентів.
Фото дзвіниці Вознесенського собору в Переяславі визнали найкращим у Київській області 2021 року в міжнародному конкурсі інтернет-енциклопедії “Вікіпедія” під назвою “Вікі любить пам’ятки”. Його автором є Вадим Постернак. Метою такого конкурсу є збір фотографій найрізноманітніших світових пам’яток для того, щоб зберегти їх у Вікісховищі і в подальшому мати можливість ілюструвати статті на ресурсі “Вікіпедія”.
Але загалом 2022 рік розпочинався складно. Окрім постійної тривоги через ймовірний наступ російських військ, в Україні ще й вирувала епідемія коронавірусу. У січні щоденно захворювали близько 30 тисяч людей, кілька разів оновлювались антирекорди нових випадків коронавірусу. А школи зачиняли на карантин. Згодом ситуація стала покращуватись. Наприкінці березня в Україні скасували поділ на карантинні зони та норму про відсторонення від роботи невакцинованих проти COVID-19 працівників. Це рішення діє на період воєнного стану.
Ще в лютому, до початку повномасштабного вторгнення, Україна і Переяслав, зокрема, максимально активно демонстрували свою патріотичність. 16 лютого, у День єднання, на центральній площі нашого міста зібралось кілька сотень людей. Піднімали Державний Прапор та виконували Гімн України.
Ми тоді поцікавилися у деяких присутніх, чи бояться вони повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Відповіді були переважно позитивні та натхненні: “Сподіваємось на Президента та захисників, які боронять нашу землю”, “Ми точно не панікуємо та навіть не планували кудись виїжджати. Ніяких запасів продуктів ми не робили. Ставимось до цього дуже спокійно”, “Нас постійно лякають, тож до цього вже звикли. Поки до вторгнення ніяк не готуємось”.
Також Переяслав уже 22 лютого зробив серйозний крок до того, щоб на центральній площі прибрали пам’ятник так званого “возз’єднання” України з Росією. Нарешті провели громадські слухання. 130 зі 172 присутніх проголосували за те, що пам’ятник до 300-річчя возз’єднання України з Росією необхідно прибрати із центральної площі. Згодом це рішення затвердили на сесії міської ради. А дочекались демонтажу переяславці аж 7 липня. Це була подія всеукраїнського масштабу. Цього дня студію телемарафону “Єдині новини” провели прямо з центральної площі Переяслава.
Втім, на той момент Україна вже була у стані повномасштабної війни. Адже 24 лютого надранок Росія розпочала наступ. В Україні запровадили воєнний стан. Частину Київської області окупували вороги. Вони дістались населених пунктів за кілька десятків кілометрів від Переяслава, однак наше місто все ж оминула пряма загроза.
Натомість, із фронту почали надходити перші гіркі звістки. 16 березня біля населеного пункту Кам’янка Харківської області загинув захисник, житель села Дівички (Дівичківська ТГ) 26-річний Ярослав Подолян. Невдовзі перша воєнна втрата (після 24 лютого) сколихнула і Переяслав: 19 березня стало відомо про загибель медика Остапа Левчука. Його вбили під час виконання лікарського обов’язку на Київщині. Після цього було ще багато смертей жителів Переяславщини.
Після першого шоку Переяслав почав повертатись до життя. “Є підстави вважати, що ми можемо повертатися до того життя, яке було до 24 лютого. Прошу наших підприємців повертатися до роботи”, – сказав у своєму зверненні 1 квітня міський голова Вячеслав Саулко. А вже 2 квітня стало відомо, що Київську область офіційно звільнили від окупантів.
Втім, це був лише початок випробувань, які принесли на нашу землю росіяни. Вони почали знищувати транспортну інфраструктуру України, через що у травні виникли проблеми із поставками деяких товарів, передусім пального. Тож для водіїв чи не кожен ранок розпочинався із квесту: “Де можна заправитись?”. Ціни ж на пальне суттєво підскочили. Коли ж 9 травня на одну із заправок Переяслава завезли цей товар, до неї вишикувалась черга із автівок мало не на пів міста. Згодом дефіцит зменшився і проблема зникла сама собою.
19 травня на сесії міської ради заборонили діяльність Української Православної Церкви московського патріархату та релігійних організацій, які є частиною російської православної церкви, на території Переяславської громади. У Переяславі було 4 церкви УПЦ МП: Успенська церква (Майдан Княжий двір), Троїцька церква (вулиця Гімназійна, 1), Михайлівська церква (вулиця Сікорського, 34), Борисоглібська церква (вулиця Борисоглібська, 7а). А в селах громади – у Вовчкові, Гайшині, Великій Каратулі та Дем’янцях. Протягом кількох наступних тижнів у цих церквах проводили збори релігійних громад. Люди переважно висловлювали бажання перейти до Православної Церкви України.
Повернення до більш-менш звичайного життя ознаменувалось і стартом головного спортивного турніру Переяславщини – чемпіонату з футболу. Він розпочався трішки пізніше, аніж зазвичай, – 25 червня. Участь взяли сім команд. 17 вересня за два тури до фінішу чемпіонство вдруге поспіль оформила Семенівка зі Студениківської громади. Кубок Переяславщини ж забрав дівичківський “Дніпро”, який у фіналі переміг ту ж Семенівку 5:2.
Ще одна традиція, яку не відібрала у нас війна, – визначення Почесних жителів Переяславської громади. Цьогоріч ними стали генеральна директорка Центру соціальних послуг та соціальної інтеграції Раїса Голованова та директор ПП “Антарес” Володимир Романенко. Голованову нагородили під час урочистостей до Дня міста, Романенка на них не було.
До слова, День міста відзначили скромно та із благодійними цілями. Запланований фестиваль вуличної їжі, караоке та захід для родин провести не вдалося через несприятливі погодні умови. Зате 16 вересня під час благодійного концерту Заслуженої артистки України Олени Білоконь у дві скриньки для пожертв зібрали 2 тисячі 131 гривню. Їх через артистку передали благодійній організації “Міжнародний благодійний Фонд “Незламна Українська нація” для фінансової допомоги ЗСУ. А 18 вересня під час пізнавально-просвітницького квесту “Селфі-марафон “Україна-1187” збирали кошти на допомогу добровольчому формуванню територіальної громади №2 зібрали 2 тисячі 131 гривню.
Та перед цим вся Україна, попри війну та загрози ракетної атаки, відзначила День прапора та День Незалежності. У Переяславі 23 серпня синьо-жовтий стяг над центральною площею здійняли члени молодіжної ради Наталія Корж та Ростислав Дереча. А 24 серпня там же виставили 31 фото захисників із Переяславщини, які загинули протягом 2014-2022 року на російсько-українській війні. Всі охочі могли вшанувати Героїв квітами. Ближче до вечора біля їхніх знімків розмістили лампадки.
День Незалежності, як і прогнозували заздалегідь, минув під звуки сирен. У Переяславі вона вмикалась сім разів. Загалом повітряна тривога тривала понад 6 годин.
Цьогоріч через неможливість провести ЗНО випускники складали Національний мультипредметний тест з трьох предметів: українська мова, математика та історія України. У Переяславській громаді 8 учнів здобули максимальні 200 балів: Валерій Левчук, Роман Никифоров, Антон Танащук, Владислав Чайка, Аліна Думан, Яна Ковальчук, Дарія Трипуз та Софія Головко.
Наприкінці серпня стало відомо, що у Переяславі лікарі під час операції залишили сторонній предмет в тілі 7-річного хлопчика. За цим фактом відкрили кримінальне провадження. Після виписки з медустанови дитина скаржилася на погане самопочуття. Батьки доставили сина до “Охматдиту”, де йому провели повторне оперативне втручання. Під час нього медичний персонал дістав з тіла дитини відрізок тканини, залишений після попередньої операції. Через певний час до постраждалого в гості навіть завітали заступник голови Київської обласної державної адміністрації Віталій Власюк та народний депутат України Олександр Федієнко.
А 22 вересня у Переяславі Богдан Юрчишин зазнав тяжкого поранення від вибуху гранати. Рятувальники виявили його при свідомості. Перенесли до карети швидкої допомоги та госпіталізували до лікарні. На місці знайшли запобіжне кільце від гранати та невідомі уламки металевого походження. З чисельними ураженнями м’яких тканин обличчя та тулуба, органів черевної порожнини хлопець перебував у реанімації. Як відомо Інформатору, його врятували і виписали з лікарні.
10 жовтня стало точкою відліку нової фази терору від росіян. Окупанти почали цілити по критичній інфраструктурі. В Україні після ракетних атак стало зникати світло та вода. Країна почала жити за графіками стабілізаційних та аварійних відключень електроенергії. Однак план ворога загнати нас у темряву знову провалився, адже ми змогли підготувати цей матеріал, а ви – прочитати його. Та й багато ще подій було після цього, про них ми вам також повідомляли.
Ніна Захарчук та Дмитро Тетеря стали лауретами Премії імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України. Відзначили їх 16 листопада в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі під час традиційного всеукраїнського історико-культурологічного форуму “Сікорські читання”.
- Ніна Захарчук – історикиня та етнографиня, яка у 1984-2011 роках працювала завідувачкою Музею класика єврейської літератури Шолома-Алейхема НІЕЗ “Переяслав”.
- Дмитро Тетеря – історик та археолог. У 2005-2018 був завідувачем науково-дослідного відділу “Музей трипільської культури”, у 2018-2022 роках – завідувачем науково-дослідного відділу археології НІЕЗ “Переяслав”. З 10 березня цього року і донині – офіцер Збройних сил України.
Також у листопаді провели, мабуть, найголовніший капітальний ремонт 2022 року – дороги на вулиці Золотоніське шосе у Переяславі. Виконало його приватне акціонерне товариство “Броварське шляхово-будівельне управління №50”. Роботи обійшлись міському бюджету в 6 мільйонів 229 тисяч 733 гривні 23 копійки.
Грудень був насиченим на резонансні події. Зокрема, 15 грудня стало відомо, що суд визнав недійсними договори купівлі-продажу приміщення кафе “Старий вертеп” та зобов’язав НІЕЗ “Переяслав” повернути придбану нерухомість, а з продавця стягнути сплачені кошти. У 2018 році НІЕЗ задля розширення фондосховищ для збереження музейних предметів, колекцій та експонатів придбав це приміщення та земельну ділянку під ним за майже 20 мільйонів гривень. Гроші на це отримав з державного бюджету. Встановили, що ціна у 7 разів вища від дійсної ринкової вартості.
22 грудня у парку імені Тараса Шевченка у Переяславі врешті встановили новорічну ялинку. Її не прикрашали ілюмінацією, лише іграшками, виготовленими школярами. Саме деревце надав депутат міської ради Євгеній Глазунов. Спочатку міський голова Вячеслав Саулко говорив, що ялинки у Переяславі не буде, адже триває війна. Але вже після встановлення написав у Facebook: “Наша ялинка цьогоріч не лише про свято, як про незламність духу славетного Переяслава і його жителів, які докладають зусиль задля нашої перемоги. Хочу, щоб наше новорічне дерево стало символом єднання і незламності нашого народу, нашої громади”.
У Переяславській громаді 22 грудня офіційно перейменували 91 вулицю, назви яких були пов’язані з російською федерацією чи історією російської імперії та СРСР, ще 52 назви скоригували. Перед цим провели 5 засідань топонімічної комісії, кілька зборів жителів вулиць та підсумкові загальні збори. Депутати на сесії своїм голосуванням лише затвердили рішення жителів та фахівців. У суперечливих питаннях “останнє слово” все ж було за жителями вулиць.
Завершимо цю публікацію відголоском 2019-го. 22 грудня Переяславський міськрайонний суд звільнив з-під варти Івана Приходька, обвинуваченого у вбивстві 5-річного Кирила Тлявова. Тепер він перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом. Причиною зміни запобіжного заходу стало рішення Європейського суду з прав людини, який визнав неналежними умови перебування Приходька в СІЗО, а термін перебування в ув’язненні – надмірним. Також ЄСПЛ зобов’язав державу відшкодувати Приходьку понад 9 тисяч євро.
Нагадаємо, що Віталій Коцур увійшов до сотні найвпливовіших людей на Київщині у 2022 році. Він – єдиний представник Переяславщини у цьому переліку.
Підготував Віталій Усик
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
